Постанова Миколаївський апеляційний суд № 488/3508/18

02.09.20 22-ц/812/1379/20 Справа 484/3508/18 Головуючий у 1-ї інстанції Селіщева Л.І. Провадження № 22-ц/812/1379/20 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 2 вересня 2020 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючого: Ямкової О.О., суддів: Колосовського С.Ю., Коломієць В.В. із секретарем: Лівшенком О.С., за участю: стягувача - ОСОБА_1 , представника боржника - Друкер О.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , подану від його імені адвокатом Друкер Оленою Олексіївною на ухвалу Корабельного районного суду Миколаївської області від 29 січня 2020 року, постановлену під головуванням судді Селіщевої Л.І. в залі судових засідань в місті Миколаїв зі складанням її повного тексту, по справі за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката судового наказу про стягнення аліментів, - В С Т А Н О В И Л А: 23 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу дубліката судового наказу Корабельного районного суду міста Миколаєва, виданого судом 15 серпня 2018 року по цивільній справі №488/3508/18 за її заявою про стягнення з її колишнього чоловіка ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 . В обґрунтування заяви зазначала, що виконавчий документ було втрачено. Ухвалою Корабельного районного суду міста Миколаєва від 27 березня 2020 року заява ОСОБА_1 задоволена, постановлено про видачу дублікату судового наказу, у зв`язку з його втратою. В апеляційній скарзі боржник ОСОБА_3 , від імені якого діє його представника -адвокат Друкер О.В., посилаючись на безпідставність та необґрунтованість постановленої ухвали, невірне встановлення обставин, які мають значення для вирішення справи та невірне дослідження доказів, просив її скасувати та постановити нову, якою відмовити у видачі дублікату виконавчого документу, посилаючись на те, що оригінал судового наказу стягувачем не втрачено, а добровільно передано йому на підставі попередньої домовленості між ними, як батьками дитини. Посилався також на те, що не брав участі у судовому засіданні з вини суду, який не направив йому виклик із зазначення дати та часу засідання. Письмового відзиву на апеляційну скаргу не надано. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав. Так, відповідно до частин 1 і 3 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років, а виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. З матеріалів справи вбачається, що 15 серпня 2018 року Корабельним районним судом міста Миколаєва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання їх спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини з усіх видів заробітку, починаючи з 10 серпня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.12-13). У судовому наказі, як виконавчому документі, зазначено, що він може бути пред`явлений до виконання протягом усього періоду, на який присуджено платежі (а.с.12). Отже, на час звернення стягувача до суду у січні 2020 року строк пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив. Тому, посилаючись на втрату судового наказу стягувач ОСОБА_1 просила про видачу його дублікату. При втраті оригіналу виконавчого документа, суд, який видав виконавчий документ, має право за заявою стягувача видати його дублікат в порядку пункту 17.4 розділу ХІІІ ЦПК України в редакції 2017 року, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документу до виконання, та вирішити питання про поновлення строку на його подачу у відповідності до статті 433 ЦПК України. За матеріалами справи, судовий наказ до виконання щодо стягнення судового збору надіслано судом до Корабельного ВДВС (а.с.16). Даних про видачу судового наказу та пред`явлення його до виконання стягувачем матеріали справи не містять. Але за поясненнями апелянта на його вимогу за попередньою домовленістю між ним та стягувачем, судовий наказ ОСОБА_1 було відізвано у листопаді 2018 року з виконавчої служби, а оригінал виконавчого документу передано йому (а.с.31-32). Таким чином боржником письмово підтверджено факт відсутності оригіналу виконавчого документу як у стягувача, так і у виконавчої службі, внаслідок чого стягувачем судовий наказ втрачено. Мотиви та домовленості, які сприяли втраті стягувачем виконавчого документу, не мають правового значення для видачі йому дублікату судового наказу, зокрема, в тому випадку, коли ним стягнуті аліменти на неповнолітню дитину, для пред`явлення документу до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Відтак, на думку колегії суддів є усі підстави для видачі дублікату виконавчого документу. Разом з тим, враховуючи розгляд справи за відсутністю боржника, який не був повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи, та обґрунтування апелянтом доводів своєї скарги і цими обставинами, колегія суддів керуючись пунктом 3 частини 3 статті 376 ЦПК України, вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції, яка постановлена з порушенням процесуальних норм та постановити нову, якою заяву ОСОБА_1 задовольнити та видати стягувачу дублікат судового наказу. Підстав для перерозподілу судових витрат немає. Керуючись статтями 374, 376, 382, 433 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану від його імені адвокатом Друкер О.В., задовольнити частково. Ухвалу Корабельного районного суду міста Миколаєва від 29 січня 2020 року скасувати та постановити нову, якою заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого документу задовольнити. Видати ОСОБА_1 дублікат судового наказу Корабельного районного суду міста Миколаєва, виданого 15 серпня 2018 року по цивільній справі №488/3508/18 за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому статтею 389 ЦПК України. Головуючий О.О. Ямкова Судді С.Ю. Колосовський В.В. Коломієць