Постанова Миколаївський апеляційний суд № 1403/1373/12

24.07.20 22-ц/812/1060/20 Єдиний унікальний номер судової справи: 1403/1373/12 Провадження № 22-ц/812/1060/20 Доповідач суду апеляційної інстанції Самчишина Н.В. Постанова іменем України 24 липня 2020 року м. Миколаїв Справа № 489/2120/20 Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Самчишиної Н.В., суддів: Лисенка П.П., Серебрякової Т.В., із секретарем судового засідання Богуславською О.М., за участю: боржника ОСОБА_1 , стягувача ОСОБА_2 , переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2020 року, постановлену під головуванням судді Гапоненко Н.О. в приміщенні суду в смт. Березанка, повний текст складено 22 квітня 2020 року, за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, встановив: 03 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою про визнання виконавчого листа, що виданий 06 листопада 2012 року Березанським районним судом Миколаївської області у справі № 1403/1373/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 10 вересня 2012 року і до повноліття дитини, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, таким, що не підлягає виконанню, та витребування вказаного виконавчого листа з Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). У обґрунтування заяви вказував, що 05 грудня 2018 року за даним виконавчим листом Веселинівським РВ ДВС відкрито виконавче провадження №57856688. Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 18 червня 2014 року, яке набрало законної сили 02 липня 2014 року, змінено розмір аліментів та на утримання сина з ОСОБА_1 стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі 600 гривень щомісяця, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до повноліття дитини. Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 26 лютого 2019 року змінено спосіб стягнення аліментів та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Заявник зазначав, що не дивлячись на те, що за судовими рішенням у різний період був змінений розмір аліментів, Веселинівським РВ ДВС до цього часу примусово виконується виконавчий лист, виданий 06 листопада 2012 року у справі №1403/1373/12, та сума заборгованості не відповідає дійсності. Посилаючись на те, що постанова державного виконавця винесена на підставі виконавчого документа, якого не повинно існувати, ОСОБА_1 просив заяву задовольнити. Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 . Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з її безпідставності. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою його заяву задовольнити повністю, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржена ухвала суду постановлена із порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права. ОСОБА_1 зазначав, що суд першої інстанції не у повному обсязі перевірив всі аргументи заявника щодо наявності підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. У відзиві на апеляційну скаргу, оформленим апеляційним запереченням, ОСОБА_2 посилалася на безпідставність та необґрунтованість її доводів. Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом установлено, що 06 листопада 2012 року Березанським районним судом Миколаївської області у справі № 1403/1373/12 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 10 вересня 2012 року і до повноліття дитини, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця. Примусове виконання здійснюється державним виконавцем Веселинівського РВ ДВР ГТУЮ у Миколаївській області Легкою О.В. у виконавчому провадженні № 57856688 (а.с.30). Постановами державного виконавця від 06 грудня 2018 року встановлено тимчасові обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та у праві виїзду за межі України у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів за період з 01 вересня 2015 року по 06 грудня 2018 року у сумі 47532,87 грн. (а.с.30, 31). У подальшому рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 18 червня 2014 року, яке набрало законної сили 02 липня 2014 року, змінено розмір аліментів та з ОСОБА_5 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дитини (а.с.27). Рішенням того ж суду від 26 лютого 2019 року, яке набрало законної сили 29 березня 2019 року, за позовом ОСОБА_2 змінено спосіб стягнення аліментів та стягнено з відповідача на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття (а.с.28-29). Згідно інформації Веселинівського РВ ДВС ПМУМЮ (м. Одеса) від 09 липня 2020 року, наданої на запит апеляційного суду, відсутні будь-які інші виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , окрім виконавчого провадження за номером АСВП 57856688 (а.с.82). З матеріалів вищезазначеного виконавчого провадження слідує, що стягувачем не пред`являлися виконавчі листи, видані на підставі судових рішень, якими змінювався розмір аліментів. Згідно розрахунку заборгованості по аліментам боржник має заборгованість станом на 16 січня 2020 року у розмірі 43 068 грн. 48 коп., починаючи з вересня 2012 року (а.с. 166-169), тобто ще за виконавчим листом, виданим 06 листопада 2012 року Березанським районним судом Миколаївської області у справі № 1403/1373/12, який боржник просив визнати таким, що не підлягає виконанню. Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання. Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення. Відповідно до ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню стаття 432 ЦПК України не містить. Між тим, словосполучення «з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», є закінчення виконавчого провадження. Між тим, обставини справи не дають підстав вважати, що виконавчий лист, який заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню, було видано помилково. Судом не встановлено відсутності обов`язку боржника у зв`язку з його припиненням. Зважаючи на обставини справи, вимоги заяви та надані докази, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов правильного висновку про відсутність підстав визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки наступна зміна способу та розміру аліментів, за виконавчим листом, який вже пред`явлено до виконання, не припиняє обов`язку боржника, який підлягає виконанню. У зв`язку з тим у разі, якщо виконавчий лист вже пред`влено до виконання, то ухвалення судом наступних рішень щодо зміни розміру аліментів може бути підставою для перегляду державним виконавцем заборгованості за аліментами за її наявності, що вірно констатував суд першої інстанції. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для скасування ухвали суду, оскільки вона є законною та обґрунтованою. Керуючись статями 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів до Верховного Суду, починаючи з дня складення повного судового рішення. Головуючий Н.В. Самчишина Судді: П.П. Лисенко Т.В. Серебрякова Повний текст постанови складено 24 липня 2020 року.