Постанова 4811 № 450/1255/18

Справа № 450/1255/18 Головуючий у 1 інстанції: Провадження № 22-з/811/118/20 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 серпня 2020 року м.Львів Справа № 450/1255/18 Провадження № 22цз/811/118/20 Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Приколоти Т.І., суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В., секретар Іванова О.О. розглянув заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 2 жовтня 2019року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , з участю третіх осіб: АТ СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», АТ СК «Уніка», про відшкодування шкоди,- ВСТАНОВИВ: 3 серпня 2020 року представник ОСОБА_2 звернувся до Львівського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. Просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 4 226, 46 грн-пропорційно до розміру позовних вимог в задоволенні яких судом апеляційної інстанції відмовлено. Відповідно до положень ч.4 ст.270 ЦПК України немає необхідності у виклику учасників справи, розгляд заяви проводиться судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що заява підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 2 жовтня 2019 року відмовлено в позові. Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 . Постановою Львівського апеляційного суду від 30 липня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 2 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 2 857, 68 грн. майнової шкоди, 2 000 грн. за проведення експертизи та 224, 84 грн. судового збору. В решті позову відмовлено. Після розгляду справи апеляційним судом, 3 серпня 2020 року представник ОСОБА_2 подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат відповідача ОСОБА_1 на стадії апеляційного розгляду справи. Заяву про надання доказів таких витрат адвокат Бобанич І.Б. подав 28 липня 2020 року, як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Згідно п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до п. 48 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК України. Витрати на правничу допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно із ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Згідно із ст. 632 цього Кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Встановлено, що 1 листопада 2018 року ОСОБА_1 уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Бобаничом І.Б. До заяви про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в апеляційному порядку додано опис робіт та послуг з розрахунком їх вартості, так заявник просив стягнути на його користь 4 226, 46 грн. Відповідно до ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно із п.13 ст. 142 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на його користь 2 857, 68 грн., 2 000 грн. за проведення експертизи та 224, 84 грн. судового збору,що становить 12,76 % від 38 073, 08 грн. суми заявлених вимог. На підтвердження витрат ОСОБА_1 надано дві квитанції про сплату в загальному розмірі 5 000 грн. Позивач та його представник про зменшення судових витрат не заявили. З урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України з позивача в користь відповідача підлягають стягненню судові витрати (витрати на правничу допомогу) в розмірі 4 226, 46 грн. Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) 4 226, 46 грн. (чотири тисячі двісті двадцять шість грн. 46 коп.) витрат на правничу допомогу. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено: 20 серпня 2020 року. Головуючий Судді