LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4811442/713/20

від 22.10.2020 ·
Резолютивна:Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити. Стягнути з Державної казначейської служби України Львівської області (82100 вул. М. Шашкевича, 15, м. Дрогобич, ЄДРПОУ 38007496) в кори…

Справа № 442/713/20 Головуючий у 1 інстанції: Провадження № 22-з/811/162/20 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 жовтня 2020 року м.Львів Справа № 442/713/20 Провадження № 22-з/811/162/20 Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Приколоти Т.І., суддів : Савуляка Р.В., Шандри М.М. секретар Іванова О.О. розглянув заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Дрогобицького управління Державної казначейської служби України Львівської області на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 4 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Дрогобицького управління державної казначейської служби України Львівської області, Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області про відшкодування шкоди,- ВСТАНОВИВ: 9 жовтня 2020 року представник ОСОБА_3 звернувся до Львівського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. Просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у Львівському апеляційному суді в розмірі 1500 грн. Відповідно до положень ч.4 ст.270 ЦПК України немає необхідності у виклику учасників справи, розгляд заяви проводиться судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що заява підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 4 березня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 13 600 грн. в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» . Рішення суду оскаржило Дрогобицьке управління Державної казначейської служби України Львівської області. Постановою Львівського апеляційного суду від 8 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Дрогобицького управління Державної казначейської служби України Львівської області залишено без задоволення. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 4 березня 2020 року залишено без змін. Після розгляду справи апеляційним судом, 9 жовтня 2020 року представник позивача ОСОБА_2 подав заяву про ухвалення додаткового рішення з питань відшкодування позивачу судових витрат (на правничу допомогу) в суді апеляційної інстанції. Заяву про надання доказів таких витрат ОСОБА_2 подав 17 вересня 2020 року, як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Згідно п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу складається з гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до п. 48 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК України. Витрати на правничу допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно із ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Згідно із ст. 632 цього Кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Встановлено, що 30 січня 2020 року ОСОБА_1 уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Зошієм Ю.Й. До заяви про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в апеляційному порядку, додано опис робіт та послуг з розрахунком їх вартості. Заявник просив стягнути на його користь 1500 грн. З урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню судові витрати (витрати на правничу допомогу) в розмірі 1500 грн. Керуючись ст. ст. 258, 259, 270, 273, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити. Стягнути з Державної казначейської служби України Львівської області (82100 вул. М. Шашкевича, 15, м. Дрогобич, ЄДРПОУ 38007496) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 1500 грн. (одну тисячу п`ятсот грн.) витрат на правничу допомогу. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»