Постанова Одеський апеляційний суд № 523/4840/20

Номер провадження: 33/813/987/20 Номер справи місцевого суду: 523/4840/20 Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М. Доповідач Джулай О. Б. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.08.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючий суддя Джулай О.Б., за участю: секретаря судового засідання - Подуст Т.П., захисника Задернівської Я.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Задернівської Яни Євгенівни на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 26.06.2020, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є громадянином України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, - встановив: Зміст оскарженої постанови. Оскарженою постановою визнана наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, провадження у справі закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Відповідно до оскарженої постанови, в діях ОСОБА_1 суддею визнана наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП вчиненого при таких обставинах. 24.03.2020 близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 не припинив роботу магазину «Автобаза», який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 2а, здійснював прийом відвідувачів, чим порушив вимоги підпункту 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211. За цим фактом старшим ДОП СП Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 754945 від 24.03.2020 за ст. 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Узагальнені доводи апеляційної скарги . На оскаржену захисник Задернівська Я.Є. подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що в діях ОСОБА_1 об`єктивно відсутній склад адміністративного правопорушення. Крім того, захисник зазначає, що ОСОБА_1 у повній мірі не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх необґрунтованими та незаконними, зробленими без належного дослідження обставин справи. В обґрунтування апеляційних вимог про скасування постанови, захисник посилається на те, що суддя суду першої інстанції на її думку, не надав будь-якої правової оцінки письмовим поясненням та доказам, наданим ОСОБА_1 на підтвердження позиції останнього. Також захисник вказує, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушеннями вимог закону, оскільки в ньому відсутня конкретизація суті правопорушення, а лише є посилання на нормативний акт. На підставі викладеного захисник Задернівська Я.Є. в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржену постанову судді суду першої інстанції, якою було закрито провадження у справі у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків передбачених ст. 38 КУпАП, та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Позиція учасників судового розгляду в судовому засіданні. В судовому засіданні захисник Задернівська Я.Є. Заслухавши пояснення Задернівської Я.Є. , підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Мотиви апеляційного суду Заслухавши захисника, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Приписами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обставини вчинення адміністративного правопорушення встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими доказами. В оскарженій постанові зазначено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, однак відсутнє будь-яке посилання на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення. В ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06.04.2000 визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Згідно ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06.04.2000 карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2», на усій території України з 12.03.2020 по 03.04.2020 встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211» внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19», згідно яких назва постанови викладена в редакції: «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2»; п.2.3 постанови викладено в наступній редакції : заборонити з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту. Відповідно ст. 41 «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06.04.2000, особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України. Законом України № 530-1Х від 17.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» внесені зміни до КУпАП, який доповнено ст. 44-3, наступного змісту: «стаття 44-3. Порушення правил щодо карантину людей. Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". Таким чином, адміністративна відповідальність за ст. 44-3 КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. За приписами ст. 44-3 КУпАП, порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 754945 від 24.03.2020: « ОСОБА_1 , будучи директором магазину «Автобаза», розташований у м. Одесі, вул Висоцького, 2-а, не припинив роботу магазина та здійснював прийом відвідувачів, чим порушив вимоги підпункту 3 пункту 3 Постанови КМУ № 211» від 11.03.2020 р.» Отже з зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що протокол складено відносно ОСОБА_1 , як директора саме магазину «Автобаза». Між тим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є директором магазину «Автобаза», зокрема у розумінні приписів ст. 44-3 КУпАП. Матеріали справи, не містять відомостей з податкової інспекції та пенсійного фонду з метою перевірки займаної ОСОБА_1 посади та нарахування йому заробітної плати, як особі працевлаштованій у магазині «Автобаза». та сплати ним податків у державу, інших доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є директором зазначеного магазину. Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Статтею 62 Конституції України визначено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину. Апеляційний суд вважає, що встановлення безпосередньо в Конституції України формули презумпції не винуватості як об`єктивно-правового положення має найважливіший значення для захисту прав та законних інтересів громадян. Хоча цей принцип сформульовано як кримінально-процесуальній, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини. Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну спрямованість, з урахуванням положень Конституції України, принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що стосовно обвинувачення особи у вчиненні правопорушення, в Україні діє принцип презумпції невинуватості особи, який передбачає, особа, яка притягається до відповідальності, вважається невинуватою, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини суд має трактувати на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Згідно з приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Таким чином, неправильно та неповно оцінивши докази у справі, суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Виходячи з вищезазначеного, висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, є необгрунтованими. Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що оскаржену постанову судді суду першої інстанції слід скасувати, адміністративне провадження слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 247, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу захисника Задернівської Я.Є., - задовольнити. Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 26.06.2020, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, на підставі п.7 ст.247 КУпАП , - скасувати. Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого 44-3 КУпА, закрити на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Джулай О.Б.