Постанова 4813 № 947/31529/20

Номер провадження: 33/813/1422/20 Номер справи місцевого суду: 947/31529/20 Головуючий у першій інстанції Іванчук В. М. Доповідач Дрішлюк А. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дрішлюка А.І. при секретарі судового засідання Павлючук Ю.В., розглянувши апеляційну скаргу Павельченка Ігоря Віталійовича, представника ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року в справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ВСТАНОВИВ: 06 листопада 2020 рокупостановою Київського районного суду м. Одеси (суддя Іванчук В.М.) провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_1 про вчинення 29.01.2020 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито з підстав, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю після закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (а.с. 34). Не погоджуючись з вказаною постановою, адвокат Павельченко І.В., представляючи інтереси ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду через Київський районний судм. Одеси, яка була отримана судом першої інстанції 16 листопада 2020 року (а.с. 39-45). Апелянт вказує, що постанова Київського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 рокуприйнята з грубим порушенням норм процесуального права, оскільки розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 , чим було порушено її право на захист. Матеріали справи надійшли до Київського районного суду м. Одеси після направлення її до УПП в Одеській області для належного оформлення відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси (головуючий суддя Борщов І.О.) від 16.03.2020 року по справі №947/3695/20. Апелянт також наводить власний виклад обставин справи та наголошує на тому, що неповідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи та усунення її від реалізації наданих законом прав під час розгляду справи призвело до передчасного закриття провадження у справі із вказівкою на винуватість ОСОБА_1 в ДТП. Апелянт також посилається на низку порушень під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та неможливість їх усунення на етапі розгляду справи судом, а тому просить оскаржувану постанову скасувати, ухвалити нову, якою адміністративні матеріали направити до УПП в Одеській області для належного оформлення (а.с. 39-45). Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В судове засідання 15 грудня 2020 року з`явились адвокат ОСОБА_2 Мусієнко Н.І., потерпілий ОСОБА_3 та представник потерпілого Півторак І.І. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення адвоката, апеляційний суд частково задовольняючи скаргу вважає за необхідне вказати наступне. Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності підтверджуються зібраними в порядку ст.251 КУпАП доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, схемою з місця події, згідно якої встановлено місце ДТП та напрямок руху транспортних засобів та сукупністю досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу. Суд першої інстанції зазначив, що в даній дорожньо-транспортній події винен водій ОСОБА_1 , оскільки згідно обставин зіткнення автомобіля марки «TOYOTA», номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля марки «VOLKSWAGEN», номерний знак НОМЕР_2 , водій автомобіля марки «TOYOTA», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 10.2 «Правил дорожнього руху» України, згідно з якими, водій виїжджаючи на дорогу з автозаправних станцій та інших прилеглих територій, повинен перед проїжджою частиною дати дорогу транспортним засобом, що рухаються по ній. У виконання п.10.2 «Правил дорожнього руху» України водій ОСОБА_1 , мала технічну можливість запобігти зіткненню з автомобіля марки «VOLKSWAGEN», номерний знак НОМЕР_2 , її дії, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку із дорожньо-транспортною подією. Разом з тим, в зв`язку з закінченням строків на притягнення до відповідальності відповідно до ст. 38 КУпАП суд першої інстанції закрив провадження в справі. Апеляційний суд частково задовольняючи апеляційну скаргу, вважає за необхідне звернути увагу на таке. В своїй скарзі апелянт посилався на те, що особу, яка притягається до адміністративної відповідальності не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 277-2 КУпАП, яка регулює порядок повідомлення про розгляд справи в суді, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк. Справа надійшла до суду першої інстанції 29.10.2020 року. Судове засідання було призначене на 06.11.2020 року. Разом з тим, докази, які б свідчили про належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце судового засідання в матеріалах справи відсутні. Вказані процесуальні порушення є самостійною підставою для скасування прийнятого судового рішення та прийняття нового процесуального рішення. Тому, в зв`язку з наведеним, апеляційний суд скасовує оскаржувану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, надає оцінку обставинам справи з врахуванням доводів апеляційної скарги та приймає нове процесуальне рішення по суті. Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2020 року старшим лейтенантом поліції Недіним А.В. був складений протокол серії ОБ № 163675 відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого остання керуючи автомобілем «Toyota Rav 4», державний номер НОМЕР_1 по Люстдорфській дорозі при виїзді з автозаправної станції «SOCAR» не надала переваги в русі автомобілю «VOLKSWAGEN PASSAT», державний номер НОМЕР_2 , який рухався по Люстдорфській дорозі, в результаті чого відбулося зіткнення вказаних автомобілів. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п. 10.2 ПДР, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП (а.с. 5). Крім того, в матеріалах справи міститься схема місця ДТП, пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , а також відеозапис ДТП, який був наданий представником апелянта до суду апеляційної інстанції (а.с. 10, 11, 12). Матеріали справи про адміністративне правопорушення були направлені на розгляд до суду. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 16.03.2020 року (справа № 947/3695/20) матеріали справи відносно ОСОБА_1 були направлені до УПП в Одеській області для належного оформлення (а.с. 46). 02.07.2020 року до ЄРДР були внесені відомості щодо ДТП, внаслідок якого ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, кримінальне провадження № 12020160480001872 (а.с. 7). Відповідно до висновку експертизи № 20-4658/4712 від 26.08.2020 року водій автомобіля «Toyota Rav 4» мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем Фольксваген. Водій автомобіля Фольксваген не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «Toyota Rav 4». Дії автомобіля «Toyota Rav 4», які не відповідали вимогам п. 10.2 ПДР, з технічної точки зору, перебувають в причинному зв`язку з ДТП (а.с. 13-27). 28.08.2020 року було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12020160480001872 від 02.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в зв`язку з тим, що в діях водія «VOLKSWAGEN PASSAT» ОСОБА_3 відсутній склад кримінального правопорушення, так як ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження внаслідок власних необережних дій та порушення ПДР України (а.с. 8-9). Разом з тим, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.11.2020 року, справа № 947/33718/20, постанову про закриття кримінального провадження № 12020160480001872 від 02.07.2020 року було скасовано (а.с. 65-66). 26.10.2020 року до Київського районного суду м. Одеси були повернуті матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 для розгляду. Як було вище зазначено, постановою Київського районного суду м. Одеси від 06.11.2020 року провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було закрито в зв`язку з закінченням строків для притягнення до відповідальності. Відомостей щодо повідомлення про підозру особі в рамках кримінального провадження по даному факту матеріали справи не містять та сторонами до суду не подавались. 23.11.2020 року до апеляційного суду надійшла справа з апеляційною скаргою Павельченка Ігоря Віталійовича, представника ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року в справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_1 . Враховуючи дослідженні докази, які містяться в матеріалах справи, апеляційний суд звертає увагу на наступне. Як вбачається з відеозапису ДТП від 29.01.2020 року автомобіль «Toyota Rav 4», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 починає повільний рух з автозаправної станції «SOCAR», яка знаходиться на перехресті вулиць. Паралельно, в цей час, після включення для пішоходів червоного сигналу світлофора, до перехрестя починає рух автобус жовтого кольору в третій справа смузі проїзної частини, а також автомобіль в другій справа смузі проїзної частини автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Далі з відео вбачається, що відбувається рух по всім чотирьом смугам (з двох лівих смуг ліворуч, із двох правих праворуч). Автобус продовжує рух та здійснює маневр повороту ліворуч, в цей час автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» здійснює перестроювання в сусідню зліва смугу проїзної частини й рухається за автобусом при виконанні маневру повороту ліворуч. Автомобіль «Toyota Rav 4» пришвидшує рух в сторону перехрестя, жовтий автобус продовжує рух в процесі маневру повороту ліворуч на перехресті. За жовтим автобусом з`являється автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» та в процесі виконання повороту ліворуч на перехресті зміщається вліво від траєкторії руху жовтого автобуса. В цей час автобус знижує швидкість руху, водій автомобіля «Toyota Rav 4» відхиляється вправо (за рухом автомобіля) та продовжує рух далі. Автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» рухається зліва від автобуса та здійснює екстрене гальмування в той момент, коли знаходився на рівні жовтого автобуса. Автомобіль «Toyota Rav 4» продовжує рухатися через перехрестя. В подальшому відбулося зіткнення автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» та автомобіля «Toyota Rav 4». Відповідно до висновку експерта № 20-4658/4712 від 26.08.2020 року визначаються наступні обставини пригоди: повільний виїзд автомобіля «Toyota Rav 4» на перехрестя з автозаправної станції; виконання на перехресті повороту ліворуч автобуса й автомобіля Фольксваген на сигнал світлофора, що дозволяв рух; рух автомобіля «Toyota Rav 4» через перехрестя, водій цього автомобіля фактично не надає дорогу автобусу (водій якого для запобігання зіткнення застосував гальмування й знизив швидкість); подальший рух автомобіля «Toyota Rav 4» через перехрестя, зіткнення передньої частини його лівого борту з передньою частиною автомобіля Фольксваген; виходячи з взаємного розташування транспортних засобів перед ДТП, автобус закривав видимість автомобілів «Toyota Rav 4» й Фольксваген на більшій ділянці їх зближення. При цьому експерт, проаналізувавши відеозапис ДТП, в тому числі шлях руху учасників події з моменту маневрування (автомобіль Фольксваген) та виїзду з автозаправної станції (автомобіль «Toyota Rav 4»), констатував, що водій автомобіля Фольксваген застосував заходи гальмування, але не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «Toyota Rav 4». При цьому, посилання апелянта на порушення автомобілем Фольксваген порядку перестроювання автомобіля не впливають на оцінку та правову кваліфікацію дорожньо-транспортної пригоди, оскільки не знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з діями автомобіля «Toyota Rav 4», які призвели до виникнення ДТП, що, в тому числі, було проаналізовано в експертному висновку. В контексті обставин ДТП зафіксованій камерами відеоспостереження, дії водія «VOLKSWAGEN PASSAT» (зміна полоси руху на перехресті) могли знаходитись в причинному зв`язку з ДТП (якщо виходити з того, що він би продовжував рух за автобусом, і в тому випадку інший транспортний засіб міг би бути причетним до ДТП), проте вирішення вказаного питання лежить поза межами цього провадження та має значення виключно в контексті визначення цивільно-правових наслідків ДТП (ч.2 ст. 1166, ч. 5 ст. 1187, 1188 ЦК України). З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги у відповідній частині відхиляються апеляційним судом. Відповідно до п. 10.2. Правил дорожнього руху виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає. Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Отже, як свідчить відеозапис ДТП та висновок експерта від 26.08.2020 року, ОСОБА_1 порушила п. 10.2. ПДР внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП. ДТП мало місце 25.01.2020 р., протокол про адміністративне правопорушення був складений 29.01.2020 року, тобто з моменту вчинення правопорушення минуло більш ніж три місяці. Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Вказана справа підвідомча суду, а тому стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю після закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Отже, провадження в справі підлягає закриттю. Щодо інших доводів апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для дослідження обставин, які мають значення для справи, та ухвалення рішення по суті. Докази, наявні в матеріалах справи, були дослідженні судом, за результатами чого в мотивувальній частині постанови викладена їх детальна оцінка. З огляду на вказане посилання апелянта щодо недоліків матеріалів справи відхиляються апеляційним судом. Велика палата Верховного Суду в своїй постанові від 20.02.2020 року в справі № 11-949сап11 висловилась, що науково-консультативний висновок Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України про те, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється, має суто рекомендаційний характер та не має силу закону. З огляду на вказане відповідні доводи апеляційної скарги відхиляються апеляційним судом. Щодо посилань на наявність кримінального провадження відносно іншого учасника ДТП, яке було відновлено на момент розгляду справи в апеляційному суді, то підозра іншому учаснику ДТП не вручалась, а власне наявність такого провадження, де особа може бути визнана потерпілою, не виключає тієї обставини, що мала місце взаємодія джерел підвищеної небезпеки, та що в її діях був склад адміністративного правопорушення. Такий висновок суду підтверджується доказами зібраними по справі та проаналізовані вище. В зв`язку в наведеним відхиляються відповідні посилання адвоката апелянта щодо неможливості розгляду справи про адміністративне правопорушення до завершення кримінального провадження. Таким чином, враховуючи вище наведене в сукупності, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, а суд першої інстанції порушив норми процесуального права в процесі розгляду справи та ухвалення рішення по суті, апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу, скасовує оскаржувану постанову та приймає нову постанову про закриття провадження в справі. На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 7, 38, 247, 252, 280, 293, 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Павельченка Ігоря Віталійовича, представника ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року задовольнити частково. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року скасувати. Провадження по справі закрити. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк 15.12.2020 року м. Одеса