Постанова Київський апеляційний суд № 757/24937/20-п

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/824/331/2021 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Смик С.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участю потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши його апеляційну скаргу на постанову Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2020 року, - ВСТАНОВИЛА: Постановою Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2020 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрите у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Судом встановлено, що 30.05.2020 о 10 год. 00 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві вул. Мечникова, 9, не врахував дорожньої обстановки та під час перестроювання не надав переваги в русі транспортному засобу «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що рухався в попутному напрямку в тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, чим порушив вимоги п. 10.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з істотним порушенням вимог закону, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову, якою ОСОБА_2 притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. В обґрунтування наведеного апелянт посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу всупереч вимогам ст.ст. 251, 252 КУпАП України; висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, суд не встановив винність ОСОБА_2 та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Наполягає, що саме дії водія ОСОБА_2 призвели до вчинення ДТП; Також вказує на те, що суд першої інстанції розглянув справу у його відсутність, належним чином не повідомивши про дату та час розгляду справи, чим порушив його процесуальні права. ОСОБА_2 в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань від нього не надходило, а лише в день розгляду подав заперечення на апеляційну скаргу, що свідчить про його обізнаність про розгляд справи. Суд апеляційної інстанції заслухав пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевірив матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, дослідив докази у справі та дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно положеньст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерт, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно із п. 10.3 Правил дорожнього руху України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. Як убачається зі змісту судового рішення, суд першої інстанції без належного аналізу доказів у справі та оцінки їх у розумінні ст. 252 КУпАП дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 545727 від 30 травня 2020 року, що 30.05.2020 о 10 год. 00 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві вул. Мечникова, 9, не врахував дорожньої обстановки та під час перестроювання не надав переваги в русі транспортному засобу «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що рухався в попутному напрямку в тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, чим порушив вимоги п. 10.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, обґрунтовуючи тим, що працівники поліції у протоколі про адміністративне правопорушення вказали, що ОСОБА_2 порушив п. 10.3 ПДР України, що відповідає фактичним обставинам справи, оскільки водій ОСОБА_2 рухався в попутному з ним напрямку в правій смузі руху дещо попереду і у той час, коли його автомобіль вже майже порівнявся з автомобілем під керуванням ОСОБА_2 , він, не очікувано здійснив маневр ліворуч у його смугу руху, про що свідчить характер ушкоджень автомобілів, та відображено на фотознімках з місця ДТП. Він, розуміючи, що зіткнення уникнути вже неможливо, з метою зменшення негативних наслідків, також зробив маневр ліворуч, виїхавши на зустрічну смугу, що і пояснює те, що зіткнення сталося ближче до лівого краю лівої смуги. При цьому ОСОБА_1 наполягав, що має процесуальний статус потерпілого, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди його транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Досліджені під час апеляційного розгляду у справі докази: фотознімки з місця події, дані схеми ДТП (місце зіткнення, розташування автомобілів після ДТП), характер та локалізація механічних пошкоджень транспортних засобів -свідчать про те, що на момент зіткнення автомобіль «Фольксваген» під керуванням ОСОБА_2 у межах лівої смуги руху знаходився під певним кутом, а не паралельно напрямку руху, а відтак у діях ОСОБА_2 убачається порушення вимог п. 10.3 ПДР України, що є у причинно-наслідковому зв`язку із виникненням ДТП, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Доводи ОСОБА_2 , наведені у запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , про те, що він перестроювався у ліву смугу руху, щоб заїхати на паркову магазину, є неспроможними, оскільки мета, з якою водій змінює напрямок руху, ніяким чином не впливає на дотримання ним положень ПДР України. Разом з цим, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що « ОСОБА_1 є зацікавленою особою, а тому суд не бере до уваги його пояснення надані працівникам поліції», оскільки транспортний засіб ОСОБА_1 під його безпосереднім керуванням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні пошкодження, а згідно ч. 1 ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Згідно з вимогами п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП в справах про адміністративні правопорушення, підвідомчих суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення. Оскільки з моменту вчинення адміністративного правопорушення, яке мало місце 30 травня 2020 року сплинуло три місяці, на нього судом апеляційної інстанції не може бути накладено стягнення відповідно до вимог ст. 38 КУпАП, а тому провадження по даній справі згідно п. 7 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю. З урахуванням наведеного висновки суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки спростовуються дослідженими у суді доказами, а відтак апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, постанова Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2020 року - скасуванню з постановленням нової, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2020 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрите у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, скасувати. Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.М. Сітайло