Постанова 4818 № 643/10678/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ У Х В А Л А 17 серпня 2020 року м. Харків справа № 643/106781/15 провадження № 22ц/818/546/20 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Котелевець А.В., суддів - Маміної О.В., Тичкової О.Ю., за участю секретарів - Огар І.В., Кравченко О.О., імена (найменування сторін): позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», представники позивача - Жила Павло Сергійович, Камінська Марина Ігорівна, відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представники відповідачів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - представника ОСОБА_1 про витребування доказів та призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - представника - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - представника ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2018 року в складі судді Ференчук О.В., у с т а н о в и в: В червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») в особі свого представника Жили Павла Сергійовича звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовна заява мотивована тим, що 28 лютого 2008 року укладено кредитний договір № СM-SМЕ 703/58/2008, відповідно до умов якого Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк (далі - ПАТ «ОТП Банк»), надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 51 000,00 доларів США, які останній зобов`язувався повернути до 20 лютого 2018 року та щомісячно сплачувати кредит та проценти за користування кредитом у розмірі FIDR + 5,0% річних. 18 березня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором укладено договір іпотеки № РM-SМЕ 703/58/2008, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , належна на праві власності ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 26 грудня 2006 року згідно з рішенням Виконавчого комітету Харківської районної ради м. Харкова від 14 листопада 2006 року № 396/89, зареєстрованого Комунальним підприємством 21 лютого 2007 року за реєстровим № 17327374, номер запису 83759 в книзі №

1. Крім того, 28 квітня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором з ОСОБА_2 укладено договір поруки № SR-SМЕ 703/58/2008. ОСОБА_1 належним чином не виконав умови договору та порушив взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 5 644 316,63 грн, яка складається з: 48 370,17 доларів США, що еквівалентно 1 023 962,59 грн, - заборгованості за тілом кредиту; 8 969 доларів, 07 США, що еквівалентно 189 868,92 грн, - заборгованості процентами за користування кредитом; 209 288,23 доларів США, що еквівалентно 4 430 485,12 грн, - пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором за період з 10 червня 2014 року по 10 червня 2015 року. На підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 28 травня 2010 року та договору про відступлення права вимоги від 07 червня 2010 року право вимоги за вказаними договорами відступлене на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості в загальному розмірі 5 644 316,63 грн; звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № СM-SМЕ 703/58/2008 від 28 лютого 2008 року в розмірі 5 644 316,63 грн шляхом визнання за ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права продажу будь-якій особі-покупцеві квартири АДРЕСА_1 ; встановити початкову ціну предмета іпотеки не нижчу за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, на час продажу; з метою збереження предмета іпотеки до його реалізації зобов`язати ОСОБА_3 передати вказану квартиру в управління ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на період до її реалізації з наданням позивачу права заміни замків, обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами, отримувати в будь-яких установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування, нотаріусів, будь-які документи, необхідні для здійснення управління предметом іпотеки за рішенням суду, укладати, змінювати, розривати договори найму (оренди) предмету іпотеки, управляти майном, зберігати та охороняти його, отримувати орендну плату, будь-які платежі з управління предметом іпотеки з направленням їх на погашення заборгованості за кредитним договором № СM-SМЕ 703/58/2008 від 28 лютого 2008 року; виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям її з реєстраційного обліку за вказаною адресою: вирішити питання про розподіл судових витрат. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № СM-SМЕ 703/58/2008 від 28 лютого 2008 року в загальному розмірі 5 644 316,63 грн. В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № СM-SМЕ 703/58/2008 від 28 лютого 2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права продажу будь-якій особі-покупцеві квартири АДРЕСА_1 з наданням всіх повноважень продавця. Встановлена початкова ціня продажу предмета іпотеки в розмірі не менше ринкової вартості на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що боржник, отримавши від банку кошти у кредит, не виконав належно взяті за договором кредиту зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості та, враховуючи те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, останній має нести солідарну з поручителем та іпотекодержателем цивільно-правову відповідальність. Позов в іншій частині суд першої інстанції вважав таким, що не підлягає задоволенню, оскільки такі вимоги є передчасними. На вказане рішення ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 , а також Петраков В.А. - представник ОСОБА_1 , подали апеляційні скарги, у зв`язку з чим справа призначалася до розгляду Апеляційним судом Харківської області. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 заявили клопотання про призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.Ф.Бокаріуса. У зв`язку з цим просив витребувати докази, а саме - оригінал кредитної справи та оригінали документів прийому-передачі кредитного портфелю, відповідно до яких у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» виникло право вимоги. Клопотання мотивовано тим, що справа розглянута за відсутності ОСОБА_1 , що позбавило останнього можливості надати свої доводи і заперечення проти позову. Зазначають, що ОСОБА_1 не укладав кредитного договору та додатки до нього, грошових коштів не отримував. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_4 підтримали клопотання про призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи. Жила П.С. - представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна заперечував проти задоволення клопотання про призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи. Заперечення мотивовані тим, що в матеріалах справи є достатньо доказів для розгляду справи по суті. Клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України). Згідно зі статтею 1046 ЦК України договір позики як договір, за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Тобто, якщо за договором позики передано грошові кошти, то повертаються також грошові кошти у такій самій сумі. Якщо позичальник своєчасно не сплатив суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України (частина 1 статті 1050 ЦК України). За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який построчив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають підстави дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (частина перша статті 84 ЦПК України). Матеріали справи свідчать, 28 лютого 2008 року укладено Кредитний договір № СM-SМЕ 703/58/2008, відповідно до умов якого ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 51 000,00 доларів США, які останній зобов`язувався повернути до 20 лютого 2018 року та щомісячно сплачувати кредит та проценти за користування кредитом у розмірі FIDR + 5,0% річних. 28 лютого 2008 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором укладено Договір іпотеки № РM-SМЕ 703/58/2008, предметом якого є кв. АДРЕСА_1 , належна на праві власності ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 26 грудня 2006 року згідно з рішенням Виконавчого комітету Харківської районної ради м. Харкова від 14 листопада 2006 року № 396/89, зареєстрованого Комунальним підприємством 0 21 лютого 2007 року за реєстровим № 17327374, номер запису 83759. Крім того, 28 лютого 2008 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором з ОСОБА_2 укладено Договір поруки № SR-SМЕ 703/58/2008. Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконав умови договору та порушив взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в загальному розмірі 5 644 316,63 грн, позивач звернувся у суд із відповідним позовом. Клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи мотивовано необхідністю з`ясування факту укладення кредитного договору. Разом з тим, ОСОБА_1 не оспорив кредитний договір в установленому законом порядку. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04 червня 2019 року задоволено клопотання ОСОБА_5 - представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . По справі призначалася судово-почеркознавча експертиза. Згідно з висновком № 21114, складеним 29 листопада 2019 року провідним судовим експертом Смоліною О.М. Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса, підпис від імені ОСОБА_2 в договорі поруки від 28 лютого 2008 року № SR-SМЕ 703/58/2008 на лицьовій стороні другого аркуша документа в графі «ПОРУЧИТЕЛЬ:» в рядку « ОСОБА_2 » виконаний ОСОБА_2 . В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що 28 лютого 2008 року він разом з ОСОБА_2 прийшов до банку, де вони заповнювали анкету на видачу кредиту, однак кредит у доларах США він не отримував. Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що підстави для витребування доказів та призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи відсутні. В матеріалах справи є достатньо доказів для розгляду справи по суті. Керуючись ст. 113, 260, 261 ЦПК України, суд у х в а л и в: В задоволенні лопотання Парфьонова Костянтина Валентиновича та Петракова Володимира Анатолійовича - представника ОСОБА_1 про витребування доказів та призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи відмовити. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 18 серпня 2020 року. Головуючий А.В.Котелевець Судді О.В.Маміна О.Ю.Тичкова