Ухвала КГС ВС № 905/1005/18

УХВАЛА 17 серпня 2020 року м. Київ Справа № 905/1005/18 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г., перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 (головуючий суддя Тарасова І.В., судді Крестьянінов О.О., Шутенко І.А.) та ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.03.2020 (суддя Фурсова С.М.) за скаргою Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 905/1005/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України" до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про стягнення 136 336 620,38 грн, ВСТАНОВИВ: 18.06.2020 Міністерство юстиції України надіслало безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.03.2020 у справі № 905/1005/18. Згідно витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду, матеріали касаційної скарги передано судді - доповідачу 27.07.2020. 04.08.2020 до Верховного Суду надійшли заперечення від Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" проти відкриття касаційного провадження у справі, в яких відповідач просить суд відмовити у відкриті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Міністерства юстиції України, оскільки рішення суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги у цій справі не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Колегія суддів звертає увагу відповідача, що 08.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX, яким внесено зміни до законодавчих актів України. Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом. При цьому, вказаними змінами до Господарського процесуального кодексу України було змінено частину 2 статті 293 цього Кодексу, у зв`язку з чим, у суду відсутні правові підстави для відмови у відкритті касаційного провадження з підстав, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду скарги на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Інші доводи відповідача, наведених у запереченнях, не знайшли свого підтвердження при перевірці касаційної скарги на відповідність вимог процесуального закону. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції, що також підтверджується переліком додатків до касаційної скарги. Водночас, в тексті касаційної скарги заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване тим, що Міністерство юстиції України є бюджетною установою та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахункове - касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань. Оскільки процедура сплати судового збору за подачу касаційної скарги займає деякий час в частині необхідності погодження та проведення виплати через органи казначейства, а законодавством передбачені досить стислі строки подачі касаційної скарги, скаржник просить суд відстрочити сплату судового збору на розумний строк або до ухвалення рішення у справі. Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI. Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", які набрали чинності з 15.12.2017. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності викладених вище умов. Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. Отже наведеними правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк. Колегія суддів звертає увагу скаржника, що частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Визначений частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається відстрочення сплати судового збору заявнику при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених частиною 1 статті 8 цього Закону; при цьому, зазначених заявником касаційної скарги підстав для відстрочення сплати судового збору дана норма Закону України "Про судовий збір" не містить. Оцінивши доводи, наведені скаржником на обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд касаційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії. Таким чином, положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги з підстав викладених в заявленому в тексті касаційної скарги клопотанні. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення від такої сплати. Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57). Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Таким чином, у зв`язку з відсутності підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом. Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.03.2020 у справі № 905/1005/18 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Суховий В.Г.