Постанова 4855 № 640/1464/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий суддя у першій інстанції: Патратій О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2020 року Справа № 640/1464/19 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Епель О.В., суддів: Степанюка А.Г., Шурка О.І., за участю секретаря Лісник Т.В., позивача ОСОБА_1, представника ПАТ «Альфа Банк» Гамор Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» Грицай Наталії Володимирівни, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Міністерство юстиції України, публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання дій протиправним та скасування державної реєстрації, ВСТАНОВИВ: Історія справи. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» Грицай Наталії Володимирівни (далі - відповідач), третя особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Міністерство юстиції України, публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про: - визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора щодо внесення запису про право власності: 27305459 від 01.08.2018; - скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 4245001 від 01.08.2018. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2020 року провадження у справі закрито. Постановляючи таку ухвалу, суд виходив з того, що такий спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства та підсудний суду цивільної юрисдикції, оскільки спірні правовідносини виникли внаслідок невиконання договірних зобов`язань за наявності спору про право на майно. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, наполягаючи на тому, що цей спір підсудний саме суду адміністративної юрисдикції, зазначаючи про порушення, які були допущені державним реєстратором при прийнятті спірного рішення. При цьому, апелянт оскаржуючи вищевказану ухвалу суду першої інстанції, зазначає, що суд не прийняв до уваги наявність арешту на спірному об`єкті нерухомого майна та не надав оцінки діям відповідача щодо вчинення реєстраційної дії за наявності такого обтяження майна. З цих та інших підстав апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо юрисдикції цього спору. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2020 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено судовий розгляд справи. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав. Обставини, установлені судом першої інстанції. Предметом спору у цій справі є рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 4245001 від 01.08.2018, а саме щодо внесення запису про право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі іпотечного договору, серія та номер: 02-10/904, виданий 21.03.2007: 27305459 від 01.08.2018. Щодо зазначеної квартири між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступник АТ «Альфа-Банк») існує невирішений приватно-правовий спір і оскаржуване рішення прийнято відповідачем у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії з цим нерухомим майном. Нормативно-правове обґрунтування. Так, Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У пункті 1 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.. Висновки суду апеляційної інстанції. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням ним владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії органу влади чи місцевого самоврядування. Таким чином, під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію-визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 по справі № 490/5986/17 та, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, підлягає обов`язковому врахуванню судом при розгляді даної справи Європейський суд з прав людини у пункту 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, який не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, що не мала регулювання законом. Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом спору в цій справі є вчинення відповідачем реєстраційної дії щодо права власності на нерухоме майно (квартиру), з приводу якого між позивачем і ПАТ «Укрсоцбанк» (особою, за якою зареєстровано відповідне право на майно за договором про іпотеку) існує спір про право на таке майно. Таким чином, розгляд цієї позовної заяви безпосередньо стосується приватно-правових відносин, які регулюються нормами цивільного законодавства та підлягають вирішенню за правилами цивільного судочинства. З огляду на це та враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що даний спір не є публічно-правовим та не підсудний суду адміністративної юрисдикції. Твердження апелянта про те, що цей спір підсудний саме суду адміністративної юрисдикції, апеляційний суд відхиляє з огляду на вищевикладене. З приводу доводів апелянта щодо порушень, які були допущені державним реєстратором при прийнятті спірного рішення, а також про те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги наявність арешту на спірному об`єкті нерухомого майна та не надав оцінки діям відповідача щодо вчинення реєстраційної дії за наявності такого обтяження майна, судова колегія зазначає, що такі обставини підлягають перевірці судом при розгляді цієї справи по суті позовних вимог. Посилання апелянта у її скарзі на те, що майно, відносно якого відповідачем вчинено оскаржувану нею реєстраційну дію, перебувало в цивільному спорі про поділ майна, жодним чином не спростовують, а навпаки підтверджують висновки суду першої інстанції щодо цивільної юрисдикції цього спору, оскільки такі обставини додатково свідчать про наявність спору про право на відповідне майно (спірну квартиру). Аналізуючи ці та всі інші доводи апелянта, колегія суддів зазначає, що в рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо цивільної юрисдикції спору справи та необхідності закриття провадження в цій справі. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2020 року - без змін. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлено 11 серпня 2020 року. Головуючий суддя: Судді: