Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/32185/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/32185/20 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 вересня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , Державного реєстратора Ященко Віталія Олеговича, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ : Акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , Державного реєстратора Ященко Віталія Олеговича, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 27.11.2020 №4124/5. В подальшому, відповідачем було подано клопотання про закриття провадження у справі, яка обґрунтована тим, що спірні правовідносини виходять зі спору про право власності на нерухоме майно між позивачем і ОСОБА_1 в рамках іпотечного договору №1701/0908/71-142-Z-1 від 30.09.2008, внаслідок чого даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 20 травня 2021 року провадження у справі було закрито на вказаній підставі, через підсудність справи суду іншої юрисдикції. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа №570/783/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Ященко В.О., ПАТ "Альфа-Банк", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію від 29.07.2019 №47987387, витребування від ОСОБА_2 житлового будинку та земельної ділянки. Нерухоме майно, яке стало передумовою виникнення спору в рамках даної справи і справи №570/783/20 є ідентичним. Водночас, оскаржуваним в рамках даної справи наказом Міністерства юстиції України від 27.11.2020 №4124/5, скаргу ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Скасовано рішення від 29.07.2019 №47987387 прийняте державним реєстратором Ященком В.О. про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 5624680700:02:008:0079 за АТ "Альфа-Банк", які перебували перед цим у власності ОСОБА_1 . Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. На підставі положень п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Так, п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень. Отже, необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватися суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. Таким чином, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Суд звертає увагу на те, що виникнення спірних правовідносин у даній справі зумовлено незгодою АТ "Альфа-Банк" не із самим по собі наказом Міністерства юстиції України № 4124/5 від 27.11.2020, а із переходом права власності на спірне нерухоме майно до іншої особи - ОСОБА_1 . При цьому, як свідчать матеріали справи, між даними особами існує спір про право на вказане вище майно. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір виходить з приватних правовідносин у сфері права власності на нерухоме майно, а отже позовні вимоги до Міністерства юстиції є похідними від питання правомірності переходу права власності на майно від ОСОБА_1 до Банку. Відповідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У відповідності до п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем не містять ознак публічності, оскільки діями відповідача зачіпаються права позивача в сфері приватних правовідносин, захист яких, в силу приписів ч.1 ст.19 та ч.1 ст.23 Цивільного процесуального кодексу України, віднесений до компетенції місцевого загального суду. Крім того, позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного майнового права, адже наслідком поновлення таких прав, може бути відновлення в ЄДР запису про право власності на нерухоме майно за АТ "Альфа-Банк". В даному випадку, оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, у разі їх задоволення, призведе до вирішення питання про право власності на майно. За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки цей спір має вирішуватись судами за правилами цивільного судочинства. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Г.В.Земляна суддя В.В.Файдюк