LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/8361/20

від 11.08.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8361/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 , Державного бюро розслідувань на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року (суддя Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Виконуючого обов`язки директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та рішень, скасування наказу та попередження про звільнення, - в с т а н о в и в : До суду надійшов позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить: визнати протиправними дії Державного бюро розслідувань по виданню наказу від 14.07.2020 № 336 «Про попередження працівників»; - визнати противоправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань від 14.07.2020 № 336 «Про попередження працівників»; визнати протиправними дії виконуючого обов`язки Директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_2 щодо направлення «Попередження про наступне вивільнення» від 16.07.2020 № 10-13-01-15468; визнати протиправним та скасувати «Попередження виконуючого обов`язки Директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_2 про наступне вивільнення» від 16.07.2020 № 10-13-01-15468. Одночасно позивачем подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову шляхом: зупинення до вирішення адміністративного спору по суті дії наказу Державного бюро розслідувань № 336 «Про попередження працівників» від 14.07.2020; заборони до вирішення адміністративного спору по суті керівнику Державного бюро розслідувань приймати рішення, зокрема, шляхом видання наказів, розпоряджень та інших формах, про звільнення ОСОБА_2. на підставі «Попередження про наступне вивільнення» від 16.07.2020 № 10-13-01-15468; зупинення до вирішення адміністративного спору по суті проведення конкурсу на посади в територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, оголошеного 17.07.2020 до розгляду справи по суті; заборони до вирішення адміністративного спору по суті оголошувати нові конкурси на посади в територіальних управліннях Державного бюро розслідувань. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державного бюро розслідувань № 336 «Про попередження працівників» від 14.07.2020 в частині, що стосується ОСОБА_1 та рішення «Про попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 » від 16.07.2020 № 10-13-01-15468 до набрання судовим рішенням у справі законної сили. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким забезпечити позов у заявлений позивачем спосіб у повному обсязі. Відповідач, в свою чергу, не погодився з ухвалою суду в частині задоволення заяви, просить її скасувати, у забезпеченні позову відмовити повністю. Апеляційні скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що виконуючим обов`язки директора Державного бюро розслідувань видано Попередження про наступне вивільнення з займаною посади посадових осіб, яке 16.07.2020 вручене позивачеві. Вказане попередження ґрунтується на наказі ДБР від 14.07.2020 №

336. Позивач вважає вказані рішення протиправними, такими, що порушують його законні права та інтереси, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду. В обґрунтування заявленого клопотання про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що наказ ДБР № 336 є очевидно протиправним, оскільки підписаний особою, яка не має право на його прийняття. Про очевидну протиправність дій відповідача по подальшому звільненню позивача свідчить оголошення конкурсу на посаду заступника директора ТУ ДБР у м. Полтаві, при тому, що ця посада не є вакантною. Проте в разі проведення конкурсу та призначення на посаду іншу особу, у позивача будуть відсутні правові механізми для поновлення порушеного права у разі його звільнення до ухвалення рішення в адміністративній справі. Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову в частині, дійшов висновку, що у разі не зупинення дії оскаржуваного наказу Державного бюро розслідувань № 336 «Про попередження працівників» від 14.07.2020 в частині, що стосується ОСОБА_1 , на підставі якого видано Попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 від 16.07.2020 № 10-13-01-15468, якщо позивачем при розгляді адміністративної справи № 160/8361/20 буде доведено протиправність дій відповідача, та у випадку прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог і до моменту набранням ним законної сили, може скластися ситуація, при якій для відновлення прав позивача у подальшому необхідно буде докласти значних зусиль та витрат або взагалі їх відновлення стане неможливим. Задля збереження існуючого стану до розгляду справи по суті, суд вважає за доцільне зупинити дію наказу Державного бюро розслідувань № 336 «Про попередження працівників» від 14.07.2020 року та рішення «Про попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 » від 16.07.2020 № 10-13-01-15468 для запобігання заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача до набрання законної сили судовим рішенням у справі. Відмовляючи у задоволенні заяви в іншій частині, суд першої інстанції зазначив, що забезпечення позову шляхом зупинення дії Наказу Державного бюро розслідувань № 366 «Про попередження працівників» від 14.07.2020 цілком захищає права і свободи позивача, а заборона керівнику приймати рішення, накази, або вчиняти інші дії є передчасною мірою. Щодо вимоги заявника про зупинення проведення конкурсу на посади в територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, суд першої інстанції вказав на приписи ч. 6 ст. 151 КАС України, яка містить пряму заборону на забезпечення позову у вказаний спосіб. Натомість, суд апеляційної інстанції вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне. За приписами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Статтею 152 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що суд при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховувати предмет позову, підстави звернення до суду, а також забезпечити дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів. Суд апеляційної зазначає, що з матеріалів адміністративної справи не вбачаються очевидні ознаки протиправності оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень. Зазначені заявником ознаки не є очевидними, а є оскаржуваними, про що подано відповідний позов з аналогічними обґрунтуваннями підстав для його задоволення. Позивач також не довів належними доказами можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених/оспорюваних прав/ інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття заходів забезпечення позову. Доводи заяви зводяться лише до припущень такого ускладнення. При цьому ухвала суду першої інстанції про встановлення окремих заходів забезпечення позову також не містить належного обґрунтування очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень з посиланням на норми чинного законодавства, а також не містить мотивів суду, за яких той дійшов висновку, що може скластися ситуація, при якій для відновлення прав позивача у подальшому необхідно буде докласти значних зусиль та витрат або взагалі їх відновлення стане неможливим. Доводи апелянта про необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд апеляційної інстанції не знаходить достатніми для зупинення дії оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень, адже ухвалюючи рішення про забезпечення позову у вказаний спосіб, суд фактично дозволить позивачеві продовжувати проходження публічної служби, тобто вирішить спір по суті заявлених позовних вимог без надання оцінки оскаржуваним рішенням, що виходить за межі інституту забезпечення позову. Аналогічного висновку дійшла також Велика Палат Верховного Суду у справі № 800/521/17, який викладений у постанові від 28.03.2018 у справі з питань проходження публічної служби. Інші вимоги заяви про забезпечення позову, а саме: заборонити до вирішення адміністративного спору по суті керівнику Державного бюро розслідувань приймати рішення, зокрема, шляхом видання наказів, розпоряджень та інших формах про звільнення ОСОБА_2. на підставі «Попередження про наступне вивільнення» від 16.07.2020 № 10-13-01-15468; зупинити до вирішення адміністративного спору по суті проведення конкурсу на посади в територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, оголошеного 17.07.2020 до розгляду справи по суті; заборонити до вирішення адміністративного спору по суті оголошувати нові конкурси на посади в територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, взагалі тягнуть за собою втручання у дискреційні повноваження відповідного суб`єкта владних повноважень, що є не припустимим відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню. Ухвала суду в частині встановлення заходів забезпечення позову підлягає скасуванню як така, що постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Державного бюро розслідувань задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року в адміністративній справі № 160/8361/20 в частині встановлення заходів забезпечення позову скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити повністю. Постанова суду набирає законної сили з 11 серпня 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 11 серпня 2020 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»