Постанова Чернівецький апеляційний суд № 725/2235/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 серпня 2020 року м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчук В.Т., за участі секретаря судового засідання Костюк Л.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Апетракіоає Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2020 року,- В С Т А Н О В И В: Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і за його вчинення накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно постанови районного суду, 12 квітня 2020 року о 00 год. 20 хв. в м. Чернівці по вул. Білоруській, 54 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ Sens», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного та наркотичного сп`яніння, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення обличчя, поведінка яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у лікаря нарколога у присутності двох свідків, висновок № 462 від 12 квітня 2020 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху України і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2020 року скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а також просить поновити строк на апеляційне оскарження. Провадження №33/822/349/20 Головуючий у І інстанції: Стоцька Л.А. Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Марчук В.Т. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що огляд на стан сп`яніння у лікаря-нарколога відбувався без присутності двох свідків, як цього вимагає закон. Зауважує, що він та працівник поліції повторно зайшли в кабінет лікаря-нарколога вже в присутності двох свідків, однак лікар пояснив, що свідки не потрібні, оскільки висновок вже складений. Вказує, що висновком винесеним лікарем-наркологом він не був ознайомлений, копію висновку не отримав, що є порушенням вимог Інструкції «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Звертає увагу на те, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння і проведення такого огляду працівником поліції Грігорійчуком Н.Т. вказано 0 02 год. 00 хв. 12 квітня 2020 року, не зважаючи на те, що сам огляд відбувся о 01 год. 35 хв., що свідчить про фальсифікацію документів. Посилається на те, що 12 квітня 2020 року він не перебував за кермом автомобіля, а знаходився в ньому в якості пасажира. Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказує на те, що копію оскаржуваної постанови його захисник Апетракіоає Г.В. отримав лише 09 липня 2020 року за своєю заявою, а тому не зміг оскаржити постанову суду першої інстанції у десятиденний строк. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, подану апеляційну скаргу, заслухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Апетракіоає Г.В. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Згідно вимог ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 369760 від 12 кітня 2020 року (а.с. 1) - ОСОБА_1 зазначено адресу проживання АДРЕСА_1 . Однак матеріали справи не містять жодних повідомлень суду щодо дати, часу та місця розгляду справи відносно нього на вищевказану адресу. З довідки про доставку СМС, яка наявна в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 була направлена повістка про виклик до суду на 16 червня 2020 року у вигляді СМС-повідомлення, однак вказана довідка не містить інформації про дату та час доставки такої повістки (а.с. 30). З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову судом першої інстанції винесено 16 червня 2020 року за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а.с. 31). Також в матеріалах справи міститься клопотання адвоката Апетракіоає Г.В. від 09 липня 2020 року, в якому він просить дозволити ознайомитись із матеріалами справи та видати копію судового рішення у цій справі (а.с. 40). На цій заяві міститься засвідчувальний напис адвоката Апетракіоає Г.В. від 09 липня 2020 року про ознайомлення із матеріалами справи та отримання фотокопій. Докази вручення ОСОБА_1 чи адвокату Апетракіоає Г.В. належним чином засвідченої копії оскаржуваної постанови суду в матеріалах справи відсутні. Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав до суду через відділення поштового зв`язку 17 липня 2020 року, тобто протягом десяти днів з дня ознайомлення із матеріалами справи. Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про можливість задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Даний висновок суду підтверджується сукупністю доказів, що містяться в матеріалах справи. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 особисто підтвердив, що в день його затримання він вживав алкогольні напої та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, проте вказував, що за кермом транспортного засобу він не знаходився, а був в якості пасажира. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 369760 від 12 квітня 2020 року (а.с. 1), ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного та наркотичного сп`яніння, такими як: запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у лікаря-нарколога в присутності двох свідків, а висновком № 462 від 12 квітня 2020 року підтверджується факт відмови водія. Вказаний протокол складений уповноваженою на те особою, його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема, містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій. Так, в протоколі вказані ознаки алкогольного та наркотичного сп`яніння водія ОСОБА_1 , які були виявлені поліцейським та дії водія щодо відмови від огляду, є вказівка на порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, в даному протоколі зазначені прізвища та адреси свідків, є їх підпис, а тому відомості що у ньому містяться, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду також підтверджується: - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) відповідно до якого ОСОБА_1 ; відмовився проходити огляд на стан сп`яніння в присутності двох свідків; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4); - висновком № 462 щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5); - письмовим поясненням свідків (а.с. 10-11), відповідно до яких, свідок ОСОБА_3 пояснив, що 12 квітня 2020 року близько 02 год. 00 хв. став свідком відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в ЧОНД по вул. Миколаївській в м. Чернівці. Свідок ОСОБА_4 дав аналогічні пояснення. Підстав вважати, що пояснення свідків є недостовірним доказом по даній справі відсутні, оскільки, їм надано належну правову оцінку, вони є послідовними, узгоджуються між собою, стверджені їх підписами. Крім того, із досліджених у судовому засіданні відеозаписів від 12 квітня 2020 року з нагрудних камер працівників поліції (а.с. 20) вбачається, що в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 в кабінеті лікаря-нарколога відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, аналогічну відмову заявив в присутності двох свідків на вулиці перед лікарнею та повторно в кабінеті лікаря-нарколога. Також, дослідженими в судовому засіданні відеозаписами підтверджено присутність двох свідків під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Відповідно до п.

4. Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Згідно п. 8 зазначеного Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Таким чином, працівники патрульної поліції діяли в межах закону та в присутності двох свідків зафіксували у протоколі про адміністративне правопорушення факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Відповідно до п. 12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Наявні в матеріалах справи письмові пояснення двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підтверджують відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, що спростовують доводи апеляційної скарги останнього. Відповідно ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Таким чином, у даному випадку, ОСОБА_1 працівниками поліції правомірно було запропоновано проходження медогляду саме в закладі охорони здоров`я, на що він відмовився. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність аналогічно, як і за керування транспортним засобом у стані сп`яніння. Відповідно до положень ст. 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складається на водія про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП. Наведені обставини дають суду підстави вважати, що ОСОБА_1 не бажав пройти медичне освідчення на стан сп`яніння з метою уникнення виявлення лікарем стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння, а тому працівники патрульної поліції діяли відповідно до п. 12 розділу 2 Інструкції та вимог чинного законодавства. Таким чином, в ході апеляційного перегляду вказаної справи висновок місцевого суду про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, знайшло своє підтвердження. Посилання апелянта на те, що він був лише пасажиром транспортного засобу, не підтверджені жодними доказами. Допитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_5 пояснив, що 12 квітня 2020 року він в складі екіпажу на службовому автомобілі Toyota Prius перебував на службі по патрулюванню міста Чернівці. В 00 год. 20 хв. по вул. Гагаріна помітив транспортний засіб «ЗАЗ Sens», д.н.з. НОМЕР_1 , який не ввімкнув лівий покажчик повороту. Після чого останньому була, проблисковими маячками синього та червоного кольору, показана вимога здійснити зупинку транспортного засобу, однак водій знехтував вимогою та почав втікати. Під час переслідування даного автомобіля, вікна якого не були тоновані, у зв`язку з чим проглядались, вони бачили, що всередині нього перебуває тільки одна особа. На шляху переслідування водій автомобіля «ЗАЗ Sens», умисно допустив зіткнення із патрульним автомобілем Toyota Prius, після чого продовжував втікати. Свідок зазначив, що за час переслідування їх автомобіль декілька разів порівнювався з автомобілем «ЗАЗ Sens» та вони бачили особу яка ним керувала. Після наступної дорожньо-транспортної пригоди, їх автомобілі стали паралельно, таким чином, що двері водія «ЗАЗ Sens» була напроти передніх пасажирських дверей Toyota Prius та він побачив, що керував вказаним транспортним засобом ОСОБА_1 , який почав переміщатись на пасажирське сидіння, відчинив двері, вибіг з автомобіля та почав тікати. Після переслідування, його було затримано на вул. Білоруській, 54, після чого встановлено особу водія, яким виявився ОСОБА_1 . В автомобілі «ЗАЗ Sens», окрім ОСОБА_1 нікого більше не було. Аналогічні пояснення суду надала свідок ОСОБА_6 . Допитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_7 пояснив, що в ніч 12 квітня 2020 року він прибув на службу з патрулювання міста. По радіостанції від працівника патрульної поліції ОСОБА_6 , яка була в складі іншого екіпажу патрульної поліції, дізнався про переслідування ними правопорушника по вулиці Гагаріна та Білоруський. Прибувши на місто дорожньо-транспортної пригоди побачив автомобіль «ЗАЗ Sens» та службовий автомобіль патрульної поліції. При цьому автомобіль патрульної поліції заблокував двері водія автомобіля «ЗАЗ Sens». Навпроти місця ДТП працівник поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 затримали правопорушника, яким виявився ОСОБА_1 . Інших осіб, крім ОСОБА_1 , в його автомобілі не було. В подальшому ОСОБА_7 та працівник патрульної поліції Григорійчук Н.Т. оформили матеріали за ст. 130 КУпАП на ОСОБА_1 , який відмовився від проходження обстеження на стан сп`яніння у присутності лікаря-нарколога та двох свідків. Вищевказані покази свідків та досліджені в судовому засіданні відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора, підтверджують те, що за кермом автомобіля марки «ЗАЗ Sens», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходився ОСОБА_1 та спростовують доводи апеляційної скарги в цій частині. Апеляційний суд при ухвалені рішення у даній справі не бере до уваги постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 червня 2020 року, якою було закрито провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-2, 122-4, 124 КУпАП, оскільки апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості надати правову оцінку діям ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, щодо дій якого є прийняте рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, апеляційним судом встановлено, що автомобілем ЗАЗ керував саме ОСОБА_1 і це підтверджується належними і допустимими доказами. Доводи апелянта про те, що вказаним автомобілем керував не він, а ОСОБА_9 суд визнає неспроможними, оскільки допитані під час апеляційного перегляду свідки вказали, що в транспортному засобі перебувала тільки одна особа та вказали на ОСОБА_1 , як на водія транспортного засобу. Суд також враховує, що ОСОБА_1 не зазначав повних анкетних даних ОСОБА_9 та клопотань про його допит в якості свідка не заявляв. При апеляційному розгляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд, з наведенням відповідних мотивів, встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суддя районного суду врахував вимоги ст. ст. 33, 36 КУпАП та наклав на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом та розміром є справедливим і достатнім. Судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду порушень норм матеріального та процесуального права, які були б підставою для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, не встановлено. Зважаючи на викладене, приходжу до висновку, що подана особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційна скарга не підлягає задоволенню. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Чернівецький апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2020 року. Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. (десять тисяч двісті грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя [підпис] В.Т.Марчук "Копія. Згідно з оригіналом." Суддя _______________ В.Т. Марчук 10.08.2020 року (дата засвідчення) копії