Постанова 4855 № 826/16540/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16540/16 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2020 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів: Ганечко О. М., Шурко О. І., за участю секретаря Кірієнко Н.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення інформації, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2019 року, В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтопостач-агро» (ТОВ «Фірма Октан») звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2017 позов задоволено. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2017 позов задоволено. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2019 застосовано до посадової особи, яка є керівником Державної фіскальної служби України заходи процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу у розмірі 0,3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 576,30 грн. в дохід Державного бюджету України. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було неправильно застосовано норми процесуального права, позаяк відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Натомість, судом першої інстанції було направлено запит, згідно якого ДФС не зобов`язано надавати інформацію, а лише запропоновано таку подати, що виключає можливість накладення стягнення в порядку процесуального примусу. У відзиві ТОВ «Нафтопостач-агро» на апеляційну скаргу ДПС України зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, та вказано, що єдиним доводом апелянта є недотримання судом процесуальних норм КАС України щодо порядку витребування доказів, в той час як постанова від 11.12.2017 у справі № 826/16540/17 залишається невиконаною, зокрема, і з тих підстав, що фіскальний орган ухиляється від вчинення дій, покладених на нього судом, що призвело до неможливості ТОВ «Нафтопостач-агро» зареєструвати акцизні накладні. Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник позивача просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, вказавши про її обґрунтованість та відповідність положенням чинного законодавства. Представниця ГУ ДФС у м. Києві підтримала позицію апелянта. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан» (в подальшому зміна назви на ТОВ «Нафтопостач-агро») звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо невнесення до системи електронного адміністрування реалізації пального залишків згідно Акту інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01 березня 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан»; зобов`язання контролюючий орган внести до системи електронного адміністрування реалізації пального залишків згідно Акту інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01 березня 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан». Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2017 позов задоволено. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2018 замінено сторону виконавчого провадження № 56180323, а саме: боржника з Головного управління ДФС у м. Києві на Кропивницьку об`єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Кіровоградській області. 01.03.2019 ТОВ «Нафтопостач-агро» подано заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні з Кропивницької ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на Державну фіскальну службу України, в якій заявник просив замінити боржника у виконавчому провадженні №56180323 з Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС на Державну фіскальну службу України. 23.04.2019 Окружний адміністративний суд м. Києва з метою встановлення правонастуника Кропивницької ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області направлено запит до Державної фіскальної служби України, який отримано контролюючим органом 02.05.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та попереджено про відповідальність у разі неподання без поважних причин витребуваних судом доказів. Станом на 25.06.2019 року відповіді на судовий запит від 23.04.2019 року не надходило. Враховуючи викладене та бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо ненадання відповіді, спірною ухвалою було застосовано до посадової особи, яка є керівником Державної фіскальної служби України заходи процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу у розмірі 0,3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 576,30 грн. в дохід Державного бюджету України. Приймаючи рішення про застосування заходу процесуального примусу шляхом накладення штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень в порядку та у строки, встановлених судом, є достатньою підставою для застосування заходу процесуального примусу. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу. Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Так, приписами ч. ч. 1, 2 ст. 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципам взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України, визначено порядок витребовування доказів шляхом прийняття ухвал, які є обов`язкові та невиконання яких тягне за собою наслідки у вигляді відповідальності. Водночас, за змістом частини 4 ст. 9 КАС України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів. Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 90 КАС України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов. Згідно ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Витребовування доказів судом, а також надання їх учасниками справи за власною ініціативою можливе у справі з метою дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану особу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Отже, витребовування доказів здійснюється судом з власної ініціативи, але не виключно шляхом прийняття відповідної ухвали суду. З аналізу наведених норм слідує, що завданням адміністративного судочинства є повне, всебічне та об`єктивне встановлення обставин у справі, суд вживає необхідні заходи для з`ясування обставин у справі, у т.ч. шляхом витребування доказів за клопотанням осіб або власної ініціативи. Верховний Суд наголошував, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. Як встановлено, судом першої інстанції з метою встановлення правонастуника Кропивницька ОДПІ ГУ ДФС 23.04.2019 року було направлено запит до Державної фіскальної служби України, який отримано контролюючим органом 02.05.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та попереджено про відповідальність у разі неподання без поважних причин витребуваних судом доказів. Запит який в контексті процесуального закону зобов`язує ДФС надати відповідну інформацію. Приписами ст. 144 КАС України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Таким чином, за невиконання ДФС запиту про надання інформації, наявні підстави для застосування заходів процесуального примусу, що свідчить про правомірність висновків Окружного адміністративного суду м. Києва, які викладені в оскаржуваній ухвалі від 25 червня 2019 року. Ненадання ДФС України відповіді на судовий запит від 23.04.2019 року є невиконанням процесуальних обов`язків, зокрема ухиленням від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки постановлена відповідно норм процесуального права. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення інформації, зобов`язання вчинити дії - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2019 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: О. І. Шурко О. М. Ганечко Повний текст постанови виготовлено 10.08.2020