LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд640/902/20

від 21.10.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/902/20 Суддя (судді) першої інстанції: Г.В. Костенко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та Державної податкової служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів, В С Т А Н О В И В : Рух справи. 14.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" (надалі - ТОВ "Нафтопостач-Агро") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України, в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 05 грудня 2019 року №59762/10/26-15-04-01-18 «Про відмову у відновленні залишків коштів на електронному рахунку»; - зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №826/25699/15 від 21 січня 2019 року (з врахуванням висновків Верховного суду України в постанові №826/25699/15 від 29 серпня 2019 року) технічними засобами Державної податкової служби України відновити/відобразити на електронних рахунках відкритих у Державній казначейській службі України, у інформаційній системі органів Державної податкової служби та в інтегрованих картках платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопостач-Агро» протиправно стягнуте з позивача податок на додану вартість в сумі 28 888,0 грн рішенням №23/1/11 від 17 березня 2015 року Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; - стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві 54422,23 грн, які складаються з 50312,22 грн інфляційних витрат, 4110,01 грн 3% річних, які розраховані від протиправно стягнутого з позивача податку на додану вартість у сумі 28888, грн рішенням №23/1/11 від 17 березня 2015 року Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; - зобов`язати Державну податкову службу України забезпечити власними засобами виконання рішення, прийнятого в межах даного позову та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №826/25699/15 від 21 січня 2019 року, шляхом відновлення/відображення на електронних рахунках відкритих у Державній казначейській службі України у інформаційній системі органів Державної податкової служби та в інтегрованих картках платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопостач-Агро» протиправно стягнуте з позивача податок на додану вартість у сумі 28888,0 грн, рішенням №23/1/11 від 17 березня 2015 року Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві; - стягнути з електронних рахунків Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві відкритих у Державній казначейській службі України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопостач-Агро» моральну шкоду в сумі 28 000,0 грн за незаконне скасування реєстрації платника податку на додану вартість рішенням №23/1/11 від 17 березня 2015 року Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві; - стягнути з електронних рахунків Державної податкової служби України відкритих в Державній казначейській службі України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопостач-Агро» 10 000,0 грн моральної шкоди за незабезпечення повернення станом на день ухвалення 21 січня 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва рішення №826/25699/15 від 21 січня 2019 року протиправно стягнутого з позивача податку на додану вартість в сумі 28 888, грн рішенням №23/1/11 від 17 березня 2015 року Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, як з контролюючого органу вищого рівня, який був зобов`язаний забезпечити виконання даного судового рішення. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач, посилаючись на судове рішення у справі № 826/25699/15, яке набрало законної сили, звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково сплачених коштів, проте відповідач прийняв спірне рішення, яке є протиправним. 05.03.2025 справу передано на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду через ліквідацію Окружного адміністративного суду м.Києва. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 05 грудня 2019 року №59762/10/26-15-04-01-18 «Про відмову у відновленні залишків коштів на електронному рахунку» та зобов`язано ДПС України підготувати та подати відповідному органу ДКС України висновок (реєстр) про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, помилково сплачених коштів в сумі 28888,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Приймаючи таке рішення суд першої інстанції зробив висновок, що відповідач не довів належним та допустимими доказами правомірність спірного рішення. Позивач судове рішення в частині відмовлених позовних вимог не оскаржує. Відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, як таке, що прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційні скарги обґрунтовано тим, що спірне рішення є правомірним, оскільки ґрунтується на нормі закону. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено до слухання у порядку письмового провадження. З поважних причин слухання справи продовжувалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги є необґрунтованими з огляду на таке. Обставини справи. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2019 по справі № 826/25699/15 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопостач Агро» до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Державної казначейської служби України задоволено. Скасовано запис державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Солом`янського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві від 16.03.2015 року за №10731440020000974, з внесенням відомостей щодо відсутності юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан», код ЄДРПОУ 24718890 за адресою: 03056, м. Київ, вул. Політехнічна, б. 31; скасовано рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №23/1/11 від 17.03.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан», код ЄДРПОУ 24718890; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтопостач Агро» (25006, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул. Покровська, б. 73а, кімната 4, код ЄДРПОУ 24718890), як платника податку на додану вартість в Державній податковій інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві та в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо надсилання Державній казначейській службі України реєстру платників на перерахування з рахунку 37511000036985 ТОВ «Фірма Октан» грошових коштів у сумі 28 888, 00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України через Державне казначейську службу України грошові кошти в сумі 28 888, 00 грн. шляхом зарахування їх на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопостач Агро» (25006, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул. Покровська, б. 73а, кімната 4, код ЄДРПОУ 24718890) №375110001036985, відкритий в казначействі України, МФО 899998. Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2019 касаційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі №826/25699/15 в частині стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України грошових коштів у сумі 28 888 грн. шляхом зарахування їх на рахунок ТОВ «Нафтопостач-Агро» (25006, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул. Покровська, 73а, кімната 4, код ЄДРПОУ 24718890) №37519002036985, відкритий в казначействі України, МФО 899998, скасовано і прийнято нову постанову в цій частині про відмову в задоволенні позову. В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі №826/25699/15 залишено без змін. 15.11.2019 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про повернення помилково сплачених коштів шляхом відновлення залишку коштів на електронному рахунку (вхідний № 39804/10). Відповідач 05.12.2019 листом № 59762 відмовив у поверненні коштів, обґрунтовуючи це відсутністю законодавчо визначеного механізму. Зазначені обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними. Нормативно-правове обгрунтування. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно положень п.1.1 статті 1 Податкового кодексу України (надалі ПК України) вказаний закон регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Згідно з п.200-1.4 ст.200-1 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу. За правилами п. 200-1.5 ст. 200-1 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді. Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах «а» - «в» пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. У свою чергу, пунктом 43.1 ст. 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Згідно п. 43.4-1 ст. 43 Податкового кодексу у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку. Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення. Разом з тим, відповідно до п. 4 Порядку №569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України (далі - Кодекс). Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі. Згідно п. 20 Порядку №569 для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДПС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку. У разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов`язань з податку, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов`язань до бюджету ДПС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету. У разі подання платниками податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку за попередні звітні (податкові) періоди, за результатами яких зменшуються позитивні нарахування в межах залишку узгоджених податкових зобов`язань, не сплачених до бюджету, що обліковуються Казначейством до виконання в повному обсязі, ДПС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству коригуючий реєстр. На підставі такого реєстру Казначейство уточнює інформацію, зазначену в раніше надісланих реєстрах. У разі зміни даних платника податку, зазначених в абзаці першому цього пункту, та/або реквізитів його поточного рахунка, на який зараховуються кошти з електронного рахунка, ДПС надсилає Казначейству коригуючі реєстри. Пунктами 26-27 Порядку №569 передбачено, що повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку, зарахованих до бюджету з електронного рахунка платника податку в порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Кодексу, здійснюється шляхом перерахування таких коштів виключно на електронний рахунок платника податку, а у разі його відсутності на дату звернення платника податку із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку чи на дату фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податку в установі банку. У разі анулювання реєстрації платника податку податкові зобов`язання визначаються на підставі податкової звітності з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Кодексу. Залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету. Якщо після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з поточного рахунка на електронний рахунок. Якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу, за заявою платника податку. Висновки суду. Отже, зі системного аналізу вищенаведених норм закону, слід зробити висновок, що чинним законодавством не передбачено поповнення рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ за рахунок коштів перерахованих із поточного рахунку контрагента. Проте, матеріалами справи підтверджено, що позивачем до бюджету було помилково сплачено кошти, які він просив повернути відповідачів, подаючи відповідні заяви до них, але помилково сплачені кошти позивачеві не були повернуті. Вказана обставина апелянтами не спростована. Отже, з огляду на встановлені обставини і надані докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог саме шляхом зобов`язання відповідача підготувати та подати відповідному органу ДКС України висновок (реєстр) про повернення позивачу в системі електронного адміністрування податку на додану вартість помилково сплачених коштів в сумі 28888,00 грн., оскільки таким чином буде відновлено порушене право позивача. Судом першої інстанції правильно зазначено, що електронний рахунок платника податку на додану вартість відкривається Казначейством останньому на безоплатній основі та виключно з цього рахунку здійснюються розрахунки з бюджетом у частині сплати цього податку, а відтак, зарахування коштів на такий рахунок неможливо ототожнювати із зарахуванням коштів до бюджету. Повернення за правилами ст. 43 Податкового кодексу України коштів з такого рахунку допускається виключно у випадку, коли після анулювання реєстрації платника податку кошти з цього рахунку переховано до бюджету і вони перевищують суму узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ за результатами останнього звітного (податкового) періоду. З огляду на вище перелічене, доводи апелянтів не заслуговують уваги, оскільки відсутність механізму повернення коштів, тощо, не може бути причиною позбавлення позивача майна (коштів), незаконність чого встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили і підлягає виконанню. За таких обставин всі доводи апелянтів є такими, що не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про протиправність спірного рішення (в межах доводів апеляційних скарг відповідачів). Щодо всіх інших доводів апелянта колегія суддів враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та Державної податкової служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Колегія суддів: О.В. Карпушова О.В. Епель В.В. Файдюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»