Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/7259/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7259/19 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2020 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Гостомельської селищної ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до суду з позовом до Гостомельської селищної ради сьомого скликання про визнання протиправним та скасування рішення. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням процедури дострокового припинення повноважень депутата селищної ради, та з порушенням норм Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», Закону України «Про місцеві вибори» та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права,що призвело до неправильного вирішення справи, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю представника в судовому засіданні в Ірпінському міському суді Київської області. Відповідно до ст. 309 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. На переконання судової колегії, вказані обставини не позбавляють відповідача можливості залучення іншого представника, своєчасна участь якого у судовому засіданні дозволила б дотриматись строків процесуального розгляду справи, визначених ст. 309 КАС України. Клопотань про продовження вказаного строку учасниками процесу не подано. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З матеріалів справи вбачається, що, ОСОБА_1 на чергових виборах 25.10.2015 року було обрано депутатом Гостомельської селищної ради VІІ скликання по одномандатному виборчому округу №13. Рішенням «Про дострокове припинення повноважень депутата Гостомельської селищної ради VІІ скликання» №1002-58-VІІ було достроково припинено депутатські повноваження Позивача. Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що фактичною підставою для його прийняття, стала постанова Ірпінського міського суду Київської області від 08.10.2019 року у справі за № 367/4119/19, згідно з якої Позивача визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та закрито провадження по справі про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Вважаючи таке рішення незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Судом першої інстанції задоволено позов виходячи з того, що приймаючи оскаржуване рішення, Гостомельська селищна рада VІІ скликання прийняла протиправне рішення №1102-58-УІІ від 12 грудня 2019 року, оскільки діяла не у межах повноважень, визначених чинним законодавством України, тож порушила вимоги до правомірного рішення, визначені п.2 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що 08 жовтня 2019 року постановою Ірпінського міського суду Київської області у справі № 367/4119/19 визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення, що є нереабілітуючою підставою закриття провадження у справі. Апелянт вказує, що ОСОБА_1 як депутат Гостомельської селищної ради, є суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, згідно Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст.. 172-6 КУпАП, в порушення вимог ч.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин в десятиденний строк не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, які виникли у зв`язку із купівлею об`єкта нерухомого майна квартири вартістю 161 670,00 грн. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне. Основним нормативно-правовим актом, який визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради є Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року №93-IV з наступними змінами та доповненнями, у редакції, яка діє на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №93-IV). Положеннями статті 4 названого Закону закріплено, що депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано. Дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради врегульовано положеннями статті 5 Закону України №93-IV. Відповідно до частини 1 названої правової норми Повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі: 1) його відкликання виборцями у встановленому цим Законом порядку; 2) припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України; 3) обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень; 4) обрання його депутатом іншої місцевої ради; 5) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі, або набрання законної сили рішенням суду, яким його притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, та застосовано покарання або накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 8)набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених ст. 290 ЦПК України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави; 9) його смерті. За змістом статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Згідно положень статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1,29 і 31 статті 43 та статтями 55,56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Як зазначалося, 12 грудня 2019 року на пленарному засіданні 58 сесії VII скликання Гостомельської селищної ради розглядалось питання про дострокове припинення повноважень депутата Гостомельської селищної ради ОСОБА_1. Після обговорення даного питання більшість депутатів проголосували «за», про що прийнято відповідне рішення. Підставою для прийняття цього рішення стало подання Гостомельського селищного голови, що у свою чергу базувалося на Постанові Ірпінського міського суду Київської області від 08 жовтня 2019 року у справі № 367/4119/19. Як зазначалося, пункт 7 частини 1 статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачає дві умови (поміж тих, що передбачені в інших пунктах даної статті), за яких у депутата місцевої ради достроково припиняються повноваження за наявності підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради, а саме: 1) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі; 2) набрання законної сили рішенням суду, яким його притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, та застосовано покарання або накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Аналогічний підхід до дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови та старости передбачено у статтях 79 та 79-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». У ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» зазначено, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: корупційне правопорушення - умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність. Правопорушення, пов`язане з корупцією - є діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення відповідно до п. 1) ст. 4 вище вказаного Закону є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад; в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування. Статтею 65 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Враховуючи вказані норми, обов`язковими умовами дострокового припинення повноважень депутата сільської ради є притягнення останнього до кримінальної, дисциплінарної та/або цивільно-правової відповідальності за корупційне правопорушення, та застосування щодо нього покарання передбаченого ст. 55 Кримінального кодексу України, або притягнення до кримінальної, дисциплінарної та/або цивільно-правової відповідальності за правопорушення пов`язане з корупцією та накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Разом з тим, постановою Ірпінського міського суду Київської області від 08 жовтня 2019 року у справі № 367/4119/19, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Тобто, на Позивача не було накладено адміністративного стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, відтак були відсутні підстави для дострокового припинення повноважень Позивачки на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для дострокового припинення повноважень депутата Гостомельської селищної ради ОСОБА_1, оскільки відповідно до рішень суду, що набрали законної сили, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП,проте, не застосовано стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що є однією із обов`язкових підстав для дострокового припинення повноважень депутата. Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» встановлює виключні підстави для дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради за рішенням відповідної ради. Так, згідно з названої статті, повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв`язку: 1) з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; 2) з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень; 3) з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Серед зазначених підстав відсутня така підстава, як визнання винним депутата у вчиненні правопорушення пов`язаного із корупцією. Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення, Гостомельська селищна рада VII скликання вийшла за межі свої повноважень, оскільки прийняла рішення на підставах, які не передбаченні чинним законодавством України. Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Гостомельської селищної ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної Ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко Повний текст постанови виготовлено 06.08.2020