Постанова 4856 № 240/10797/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/10797/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 03 серпня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Міністерства внутрішніх справ України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив: визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності П групи відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення щодо призначення, як інваліду II групи, одноразової грошової допомоги та виплатити в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму на момент виплати, у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №

850. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він звернувся із заявою та необхідними документами до УМВС України в Житомирській області з метою отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи. Однак УМВС у Житомирській області у листі позивача повідомило, що УМВС України повернуло матеріали про призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв"язку з їх невідповідністю вимогам п.4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції №

850. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, а тому за захистом своїх прав звернувся до суду. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги від 25.07.2019. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути заяву ОСОБА_1 , подану 25.07.2019 з доданими документами, про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності у відповідності до Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року та прийняти рішення. В решті позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апеляційну скаргу подав і позивач у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Обґрунтовуючи вимоги апеляційних скарг, апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційних скаргах. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач проходив службу в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області та звільнений відповідно до витягу з наказу начальника УМВС України в Житомирській області від 29.09.2011 № 235 о/с (а.с. 16). 03.01.2017 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу при повторному огляді встановлено 3 групу інвалідності до 01.02.2020, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, згідно з довідкою до акту огляду МСЕК № 2 серія 12 ААА № 801385 від 03.01.2017. (а.с.17) Як вбачається із довідки HACK ОРАНТА від 03.04.2018 № 0690-06-05/355 не проводилась виплата страхового відшкодування з обов"язкового особистого страхування працівників МВС. (а.с.20) 14.01.2019 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу при повторному огляді встановлено 2 групу інвалідності з 10.01.2019 внаслідок захворювання, пов"язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується копією довідки до акту огляду МСЕК від 14.01.2019 серії 12ААБ № 101794. (а.с.4) 25.07.2019 позивач звернувся із заявою та доданими документами до УМВС України в Житомирській області щодо виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку з отриманням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, які були направлені до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України. (а.с.21) Листом УМВС України в Житомирській області від 05.09.2019 № 233/29 позивачу повідомлено, що Департаментом фінансово - облікової політики МВС України повернуто матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з їх невідповідністю вимогам п.4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21 жовтня 2015 р. № 850 (далі - Порядок № 850). (а.с.22) Вважаючи відмову відповідача у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи протиправною, позивач звернувся до суду. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто до 07.11.2015, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком №

850. Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. Згідно із пунктом 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи. Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність. За змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що за позивачем зберігається право на порушення питання щодо виплати одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" й, виходячи з положень якого обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 30.01.2018 у справі № 822/1579/17, від 13.02.2018 у справах № 808/1866/16 та № 806/845/16, від 18.10.2018 у справі № 369/13187/17. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не прийняв за результатом розгляду документів про виплату позивачу одноразової грошової допомоги, жодного з зазначених вище рішень всупереч п.9 Порядку № 850, а повернув матеріали на призначення одноразової грошової допомоги без прийняття будь-якого рішення, що свідчить про протиправну бездіяльність. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині визнання протиправних дій МВС України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, з урахуванням такого. Згідно з пунктом 9 Порядку № 850 Міністерство внутрішніх справ в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Таким чином, Міністерство внутрішніх справ, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний був прийняти рішення стосовно виплати/відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, а не повертати матеріали відносно позивача, ухиляючись від розгляду поданих документів та від прийняття обґрунтованого рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16, від 19.09.2018 у справі № 530/1280/17, від 03.10.2018 у справах № 361/7249/17, і суд не вбачає підстав для відходу від такого висновку. Доводи апеляційних скарг являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана правильно, а відтак у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Матохнюк Д.Б. Совгира Д. І.