Ухвала КАС ВС № 520/940/2020

УХВАЛА 30 липня 2020 року Київ справа №520/940/2020 адміністративне провадження №К/9901/17399/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шишова О.О., суддів - Білак М.В., Дашутіна І.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі № 520/940/2020 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Київської області, Генеральної прокуратури України, Прокуратури Харківської області, Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і прфесійних захворювань України в Київській області про визнання протиправними рішень, визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії, установив: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Прокуратури Київської області, Генеральної прокуратури України, Прокуратури Харківської області, Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і прфесійних захворювань України в Київській області, в якому просив: - визнати такими, що порушують права і свободи позивача рішення Генерального прокурора України, прокурорів Харківської області, Київської областей, м. Києва та підпорядкованих прокурорів про проведення негласних оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій (зняття інформації транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем, аудіо-та відео контролю особи, негласне аудіо-та відео контролю особи та ін.) за період з 1986 р. на даний момент із зазначенням у рішеннях про їх проведення адрес проживання позивача як місця проживання осіб, що не проживали за цими адресами і щодо яких проводилися такі заходи, радіоелектронних пристроїв позивача (в період з 1986 р. по даний момент); - визнати неналежним нагляд за дотриманням закону органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання Генеральним прокурором України (і неналежним контроль за підлеглими прокурорами у зв`язку з наведеним), прокурором Харківської області прокурором Дзержинського району р. Харкова, Київської області, та контроль за підпорядкованими прокурорами, внаслідок чого незаконно використовувалися спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації та інші засоби телекомунікацій органів внутрішніх справ, телекомунікаційні мережі для завдань оперативно-розшукової діяльності і позивачу завдано шкоди здоров`ю, моральної шкоди, здійснено незаконне втручання в приватне життя; - стягнути з Державної казначейської служби України на користь позивача компенсацію моральної шкоди в сумі 1 653 500,00 за період 2016 - 2019 рр.; - встановити факт заподіяння позивачу каліцтва із виконанням ним службових обов`язків стажиста, помічника прокурора Білоцерківського району Київської області і старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Київської області, заподіяння позивачу каліцтв, що виражається в зміні і порушенні функцій внутрішніх органів внаслідок незаконного застосування спеціальних технічних заходів негласного отримання інформації та стягнути з Управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київській області суму єдино разової допомоги у зв`язку з професійним каліцтвом у розмірі однієї мінімальної заробітної плати 1378 грн. на підставі п. 12 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове державне соціальне страхування"; - виключити із трудової книжки позивача запис про звільнення з посади старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Київської області від 19.04.2015 р.; - відновити позивача на посаді й стягнути з прокуратури Київської області не отриману заробітну плату за період з травня 2002 р. за жовтень 2015 р. в сумі 209 746 грн. 77 коп. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року, яку було залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження у справі. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору. У касаційній скарзі заявник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на скрутне матеріальне становище. Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Розглянувши заявлене клопотання, Суд дійшов висновку про необхідність відмови в його задоволенні, оскільки останнім не наведено обставин, які унеможливлюють сплату судового збору за подання касаційної скарги, та не надано доказів їх наявності. Згідно із частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. У відповідності до пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1921,00 грн. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції доказів відсутності у позивача будь-яких інших доходів станом на момент подання касаційної скарги до Верховного Суду (відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків) або надання документу про сплату судового збору. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055») Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд), номер справи у якій сплачується судовий збір. Керуючись статтями 248, 330, 332 КАС України, ухвалив:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за звернення з касаційною скаргою.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року - залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.О. Шишов Судді М.В. Білак І.В. Дашутін