Ухвала КАС ВС № 520/3535/2020

УХВАЛА 03 серпня 2020 року м. Київ справа № 520/3535/2020 адміністративне провадження № К/9901/17302/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Яковенка М. М., суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі № 520/3535/2020 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Акціонерне товариство «Банк Форвард» про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т. Л. третя особа Акціонерне товариство "Банк Форвард", в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т. Л. про відкриття виконавчого провадження № 60452975 від 30 жовтня 2019 року. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду України від 27 квітня 2020 року позов залишено без задоволення. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року, скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року у справі № 520/3535/2020 та змінено шляхом виключення з мотивувальної частини рішення абзаців 44, 45,

46. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року залишено без змін. Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, 15 липня 2020 року від скаржника надійшла касаційна скарга. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 «Касаційне провадження», зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначають підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. 2, 3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). За правилами ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Отже, скаржником не зазначено підстави на яких подається касаційна скарга з визначення передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України. Окрім цього, відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою, звернувся до суду в 2020 році позов утримує в собі одну вимогу немайнового характеру . Згідно пп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2102,00 грн. Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1681,60 грн (200% від 840,80), як за однією вимогою немайнового характеру. З урахуванням викладеного, скаржнику потрібно сплатити судовий збір у розмірі 1681,60 грн. Скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте додав клопотання про звільнення від сплати чи зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги. За приписами ч. 1 ст. 133 КАС України Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. В зазначеному клопотанні скаржник посилається на тяжкий майновий стан. На підтвердження цього вона долучила до клопотання постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, постанову про арешт коштів боржника, постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, довідки з акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональна філія «Південна залізниця» виробничий підрозділ «Основянська дистанція колії», картку реквізитів для проведення операції переказу коштів на рахунок, операції за яким здійснюється з використанням платіжної картки, виписку по картковому рахунку, копію листа з Міністерства юстиції України Виконавчого округу міста Києва приватного виконавця Павелків Т. Л., копію листа з Ощадбанку, копію листа з Національного банку України про розгляд скарги, Інформацію з Державного реєстру речових справ на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, копію свідоцтва про народження. Проте, надані скаржником докази на підтвердження тяжкого майнового стану повністю не відображають розмір доходів скаржника за попередній календарний рік, а саме з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року. Слід відзначити, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від такої сплати заявник касаційної скарги має довести існування таких фінансових труднощів та такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору. Слід відзначити, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами. Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України та Закону України «Про судовий збір» повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо. Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу. Отже, за наведених обставин, у задоволенні клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору належить відмовити. Відповідно до правил ст. 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для зазначення підстав на яких подається касаційна скарга з визначення передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України та надання документу про сплату судового збору. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Керуючись ст. 169, 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі № 520/3535/2020 залишити без руху. Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі визнання неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. М. Яковенко Судді І. В. Дашутін О. О. Шишов