Постанова 4851 № 581/311/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2020 р.Справа № 581/311/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Олійник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 04.05.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Бутенко Д.В., смт. Липова Долина, Липоводолинський район, Сумська область, повний текст складено 04.05.20 року по справі № 581/311/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Роменське лісове господарство" про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, ВСТАНОВИВ: У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, який мотивував тим, що 06 квітня 2020 року інженером охорони і захисту лісу ОСОБА_2 прийнята постанова № 000152 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 65 КУпАП, та накладено на нього штраф у розмірі 510 грн. 00 коп. Оскаржувана постанова мотивувалася тим, що 20 березня 2020 року позивачем здійснено незаконну порубку дерев в кількості одна штука, про що складено протокол про адміністративне правопорушення. Позивач уважає зазначену постанову незаконною та необґрунтованою, просив суд визнати дану постанову протиправною та скасувати її, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 65 КУпАП закрити. Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 04.05.2020р. відмовлено у задоволенні заявленого адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Роменське лісове господарство» про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Не погодившись з рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 04.05.2020р. по справі № 581/311/20 є незаконним та необгрунтованим оскільки прийняте на підставі неправильного дослідження та оцінки доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права. Вказує, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. 65 КУпАП інженери діють від імені органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах. Посилається на ст. 48 КАС України та на рішення Верховного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 814/1793/17, щодо обов`язку суду дотримуватись принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи. На підставі викладеного просить скасувати рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 04.05.2020 р. по справі № 581/3 1 1/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Також від позивача, до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві. Окрім того, за правилами ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Позивач та відповідач повідомлені на електронні адреси, які містяться а матеріалах справи. Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені заздалегідь та належним чином. Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що із фотокопії постанови про накладення адміністративного стягнення № 000152 від 06 квітня 2020 року вбачається те, що дана постанова винесена інженером охорони і захисту лісу Лущан М. ОСОБА_3 за результатом розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 000174 від 20 березня 2020 року, та нею визнано гр. ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 65 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (за порушення норм ст. 69, 105 Лісового кодексу України (за вчинений незаконний поруб дерева); питання щодо долі вилучених речових доказів не вирішено (а.с. 7). Із витягів із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та викопіювання зі схеми земельних ділянок площами 26,0862 га та 241,7839 га, які перебувають у постійному користуванні ДП «Роменське лісове господарство», вбачається розташування місця порубу, яке підтверджено і визначено обопільно сторонами даного спору в судовому засіданні 24 квітня 2020 року (а.с. 17-20). 20 березня 2020 року інженером охорони і захисту лісу ДП «Роменське лісове господарство» Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України Лущаном М.І. складено протокол про адміністративне правопорушення № 000174 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 65 КУпАП, розгляд справи призначено на 23 березня 2020 року. Цього дня на місці події зазначеним інженером складено Акт огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства, в якому відображена порода та опис самовільно порубаного дерева, а також опис характеристик знаряддя незаконного добування лісових ресурсів у виді бензопили марки Stihl (а.с. 22-25). З наданих суду фотоматеріалів та одного відеоматеріалу, створених 20 березня 2020 року на мобільному телефоні Redmi 7, вбачається розташування на місці події автомобіля марки «Рено», трьох осіб чоловічої статі, включаючи позивача, на ділянці автошляху фотозображення бензопили, фотозамір діаметру стволу спиляного дерева та з відеоматеріалу проглядаються обставини спилювання особою чоловічої статі дерева неподалік автошляху (а.с. 31-42). Допитаний у якості свідка у суді першої інстанції, ОСОБА_4 показав про те, що 20 березня 2020 року він разом із ОСОБА_2 , перебуваючи на рейді по виявленню порушень лісового господарства, на ділянці дороги в напрямку с. Ракова Cіч виявили осіб, які пиляли дерево практично на автомобільній дорозі. Після цього, зі слів порушників, з`ясувалося, що спиляне дерево нібито схилилося та заважало проїзду сільськогосподарського оприскувача; дерево розташовувалося від дороги біля трьох метрів, нахил дерева вже не спостерігався, бо його стовбур вже було відділено від коріння (останній перебував у землі), на місці події проводилася фото та відео фіксація виявленого порушення з використанням його власного мобільного телефону. Посадова особа ТОВ «СК-Агро» ОСОБА_1 погодився із виявленим порушенням; у минулому році ФОП ОСОБА_5 провів зачистку цієї ділянки дороги від дерев для усунення перешкод у русі автотранспорту. Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються нормами КУпАП. Колегія суддів зазначає, що під час розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. Пунктом 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України передбачено, що особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть відповідальність за порушення лісового законодавства. Так, відповідно до ст. 65 КУпАП незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно із ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. З оскаржуваної постанови та протоколів про адміністративне правопорушення судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 65 КУпАП за незаконну порубку дерев, в кількості 1 дерева (сухостій). Таким чином, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП полягає у вчиненні таких дій, як незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях; знищення або пошкодження молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення. Суб`єктивною стороною вищевказаного адміністративного правопорушення є незаконна порубка дерев і чагарників, які можуть здійснюватися лише з умислом, інші дії, передбачені цією статтею, як з умислом, так і з необережності. Суб`єктом є громадяни та посадові особи. Виходячи з наведеного, незаконна порубка полягає у рубці дерев та чагарників без спеціального дозволу або з порушенням встановлених правил рубки, що зумовлює припинення його росту або якщо і не припиняє росту, але змінює первісний стан дерев і чагарників на гірший та яка здійснюється лише з умислом. Відповідно до вимог ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду (статті 65, 65-1, 66, 72, 73, 77, 77-1, частини перша і третя статті 85). Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися із матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Статтею 241 КУпАП передбачено, що справу про адміністративні правопорушення, передбачену статтею 65 розглядає Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу. Відповідно до статті 278 КУпАП посадова особа органу лісового господарства під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до її компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвокатів. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що в цій категорії справ відповідачами повинні бути чи зазначені вище особи, яки прийняли рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності чи в певних випадках (звільнення посадової особи) орган центральної виконавчої влади. Як вбачається з матеріалів справи постанова № 000152 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 65 КУпАП прийнята інженером охорони та захисту лісу ОСОБА_2 . В даному випадку позов пред`явлено виключно до Державного підприємства "Роменське лісове господарство" , якій не є центральним органом виконавчої влади, а не до інженера охорони та захисту лісу ОСОБА_2 . З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду справи судом першої інстанції інженер охорони та захисту лісу ОСОБА_2 працював інженером в Державному підприємстві "Роменське лісове господарство". У разі подання позовної заяви до посадових осіб органів виконавчої служби України необхідно за правилами статті 48 КАС України здійснювати заміну неналежного відповідача на належного. Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Відповідно до ч. 7 ст. 48 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Таким чином, заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції. Щодо посилань суду першої інстанції на те, що про процесуальну можливість заміни первісного відповідача на належного позивачу роз`яснювалося судом при відкритті провадження у справі, у тексті ухвали від 22 квітня 2020 року та під час судового засідання 24 квітня 2020 року в порядку ст.. 203 КАС України та те, що без згоди позивача, яка повинна бути надана у письмовій чи в усній формі під час розгляду даної справи особисто ОСОБА_1 чи його повноважним представником, суд відповідно до ч. 3, 7 ст. 48 КАС України, позбавлений процесуальної можливості замінити неналежного відповідача на належного і проводити подальший розгляд справи по суті, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до положень ч.4 ст. 48 КАС України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не врахував, що з урахуванням вимог ч. 4 ст. 48 КАС України він самостійно міг залучити до участі у справі другого відповідача. Крім того, суд в оскаржуваному рішенні посилається на те, що позивачу було роз`яснено праву на заміну первісного відповідача, однак за вимогами ст. 48 КАС України суд першої інстанції повинен з`ясувати згоду позивача на заміну відповідача. Під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що в даній справі позивач звернувся до неналежного відповідача та не допустив його заміну, що призвело до порушення норм процесуального законодавства. Разом з тим, суд апеляційної інстанції за приписами статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України не наділений повноваженнями щодо здійснення заміни неналежного відповідача під час апеляційного розгляду справи, а відповідно з`ясовувати згоду на заміну відповідача та вчиняти інші дії передбаченні даною статтею. Колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про відмову у скасуванні постанови № 000152 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 65 КУпАП, суд першої інстанції фактично вирішив спір відносно інженера охорони та захисту лісу ОСОБА_2 , не залучивши його до розгляду справи. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови з прийняттям нової - про відмову у задоволенні позову. Водночас, апеляційний суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що вказане вище не позбавляє його права повторно звернутися за захистом своїх прав, свобод та інтересів у встановлений законом спосіб та до належного відповідача. Щодо посилань позивача в апеляційній скарзі на рішення Верховного Суду від 06.02.2019 № 814/1793/17, в даному випадку, з урахуванням обставин справи, підлягають застосуванню постанови Верховного Суду від 16.07.2020 року у справі № 592/14046/17, від 11.06.2020 р. у справі № 564/573/17. Враховуючи вищенаведене, з урахуванням того, що позивач звернувся до неналежного відповідача, доводи сторін щодо суті правовідносин по справі не впливають на вирішення справи по суті. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Приписами п.4 ч.3 ст. 317 КАС України визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі. Колегія суддів, з урахуванням вищевикладеного доходить висновку, що рішення суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 04.05.2020 року по справі № 581/311/20 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло