Постанова Запорізький апеляційний суд № 937/2440/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/807/502/20 Єдиний унікальний № 937/2440/20 Головуючий в 1-й інстанції Іваненко О.В. Категорія - ст. 130 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції Білоконев В.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 липня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Білоконев В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 червня 2020 року у відношенні ОСОБА_1 , в якій також порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, в с т а н о в и в: постановою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 червня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 , який не працює, код НОМЕР_1 , із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 10200 грн. та з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Як зазначено в постанові, 31.03.2020 року о 07 годин 15 хвилин ОСОБА_1 в м. Мелітополь по вул. Брів-Ла-Гайард керував автомобілем ВАЗ-2103 д/н НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло), від проходження огляду відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та згідно висновку №484 від 31.03.2020 року КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер», чим порушив п. 2.5 ПДР. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на те, що він участі в судовому засіданні не приймав, постанову суду отримав поштою лише 01.07.2020 року, вважає причини пропуску поважними. По суті вказує, що постанова суду не містить даних про особу, яка складала та направляла матеріали адміністративної справи, як наслідок в постанові не зазначено матеріали якого органу були розглянуті. В постанові суду відсутнє посилання на факт скоєння правопорушення, що повинно підтверджуватися протоколом про адміністративне правопорушення з відповідним номером та датою складання, а також прізвищем та посади особи, яка складала протокол. Крім того він подавав до суду клопотання допитати в якості свідків співробітників медичного закладу та скористуватись правовою допомогою, але судом першої інстанції це проігноровано. Просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду, скасувати її, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції. Перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. У відповідності до вимог ст. ст. 289, 294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Посилання ОСОБА_1 про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді від 19.06.2020 року через розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та без належного сповіщення його про час та місце розгляду справи, є обґрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що суд повідомляв ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, але виконано це неналежним чином, оскільки судову повістку на його ім`я на слухання справи 19.06.2020 року (день розгляду справи) повернуто до суду з приміткою про невручення, інших доказів належного його повідомлення про слухання справи в матеріалах справи не міститься. З вищевказаного вбачається, що клопотання про поновлення строку засновано на законі, оскільки останній пропустив строк на апеляційне оскарження постанови від 19.06.2020 року з поважних причин, внаслідок чого цей строк підлягає поновленню. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду. Пункт 2.5. ПДР України зобов`язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до ч.2 та 3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Отже, порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, та в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Всупереч твердженням апелянта, вважаю, що суд першої інстанції досить повно, всебічно, об`єктивно та неупереджено дослідив докази, які наявні в матеріалах справи, повно та правильно виклав їх у постанові, оцінив у плані відносності, допустимості, достовірності і на цих підставах прийшов до правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на встановлені суддею суду першої інстанції обставини справи, які викладені в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Так, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини, вона підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 379988 від 31.03.2020 року, який складений з виконанням процесуальних вимог уповноваженою особою, є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним з основних джерел доказів, з якого вбачається, що факт відмови водія від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку встановлено у присутності двох свідків, отже він відповідає вимогам ст. 256 КпАП України та в силу ст. 251 КпАП України є доказом у справі (а.с.1). Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.6), відповідно до якого він відмовився від проходження огляду в КНП «МЗНПП» ЗОР, висновком щодо результатів медичного огляду КНП «МЗНПП» ЗОР від 31.03.2020 року № 484, де також зафіксовано відмову від огляду на стан сп`яніння (а.с.7). Дослідивши в судовому засіданні наведені докази суддя суду першої інстанції згідно до вимог ст. 252 КУпАП надав їм належну оцінку, перевіривши відповідно до ст. 251 КУпАП їх на предмет належності та допустимості, у зв`язку з чим вірно встановив фактичні обставини справи щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому суддею виконані вимоги ст. ст. 280, 283 КпАП України і повно, всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_4 складу зазначеного адміністративного правопорушення. Отже, в діях ОСОБА_1 наявні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння). Доводи апелянта про те, що постанова суду не містить даних про особу, яка складала та направляла матеріали адміністративної справи, як наслідок в постанові не зазначено матеріали якого органу були розглянуті, в постанові суду відсутнє посилання на факт скоєння правопорушення, що повинно підтверджуватися протоколом про адміністративне правопорушення з відповідним номером та датою складання, а також прізвищем та посади особи, яка складала протокол, є необґрунтованими, оскільки не є суттєвими і не свідчать про істотні порушення вимог КУпАП, так як вказані порушення не перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Доводи апелянта про те, що він подавав до суду клопотання про бажання допитати в якості свідків співробітників медичного закладу та скористуватись правовою допомогою, але судом першої інстанції це проігноровано, є також необґрунтованими, оскільки судом тричі за його клопотанням відкладалось слухання справи та йому була надана можливість скористатися правовою допомогою, з 08 квітня до 28 травня 2020 року йому було надано достатньо часу, але він так і не скористався цією нагодою, що стосується того, що суд не допитав свідків медичного закладу, ці доводи також є необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння. Що ж стосується інших доводів, наведених в апеляційній скарзі, зокрема про інші порушення працівниками поліції процедури огляду на стан наркотичного сп`яніння та при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, то вони також не спростовують належності та допустимості наведених вище доказів та не містять в собі достатніх даних для висновку про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, в тому числі через його невідповідність нормам чинного законодавства, порушення яких призвело або могло призвести до неправильного застосування норм процесуального або матеріального права, як про це безпідставно зазначається в апеляційній скарзі. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав, які б свідчили про незаконність постанови, а тому відповідно і до задоволення скарги ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП суд п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а постанову судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.М. Білоконев Дата документу Справа № 937/2440/20