Постанова 4807 № 328/1423/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/807/741/20 Єдиний унікальний № 328/1423/20 Головуючий в 1-й інстанції - Коваленко П.Л. Категорія - ст. 130 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції - Білоконев В.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Білоконев В.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Караван О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відео конференції, матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Токмацького районного суду Запорізької області від 15 вересня 2020 року, в с т а н о в и в: постановою судді Токмацького районного суду Запорізької області від 15 вересня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Як зазначено в постанові, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №063205 від 06.07.2020 та доданих до нього матеріалів, водій ОСОБА_1 06.07.2020 о 19 год. 55 хв. на автодорозі місто Токмак - село Кутузівка керував мопедом Хонда Діа, без д/н, який належить ОСОБА_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду в КП «Токмацький БЛІЛ» а також продуття алкотестеру «Драгер» на місці зупинення відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від пояснень та підпису протоколу відмовився в присутності свідків. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не згоден із зазначеною постановою судді у зв`язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи. Зауважує, що на відеозаписі, доданому до справи, взагалі не видно що він керує транспортним засобом. Вважає, що суд зробив помилкові висновки про його причетність до скоєння адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки про те, що ним здійснювалося керування транспортним засобом отримав інформацію лише з його слів відповідно до пояснень, які він давав під час зупинки мопеда, але він транспортним засобом не керував, керування здійснювалося іншою особою, такі пояснення він надав через душевні хвилювання та через те, що поліцейськими здійснювався тиск на нього. Свідки під час його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння взагалі відсутні, що підтверджується відеозаписом події. Після того, як свідки покинули місце зупинки поліцейські після тривалого та виснажливого спілкування все ж таки отримали від нього відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, але він у стані алкогольного сп`яніння не перебував, керування транспортним засобом не здійснював. Його захисник просив суд про виклик та допит свідків, що були зупинені поліцейськими, для засвідчення факту його відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, які б могли в судовому засіданні спростувати зазначені в протоколі обставини, так як ознак алкогольного сп`яніння він не мав, від проходження медичного огляду в їх присутності не відмовлявся, те що ним здійснювалося керування транспортним засобом бачити не могли, оскільки транспортним засобом він не керував. Натомість суддя розглянув справу поверхово і формально, не допитавши свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні, про причини їх неявки у постанові судді відомості відсутні. Письмові пояснення осіб не можуть братися до уваги, якщо вони не надали показання в судовому засіданні під присягою. Просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 , захисника Караван О.Д., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п. п. 2, 3, 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за№1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння-порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.(крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до п. п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. В судовому засіданні першої інстанції, ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративного правопорушення не визнав. Так, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини, вона підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №063205 від 06.07.2020, з якого слідує, що водій ОСОБА_1 06.07.2020 о 19 год. 55 хв. на автодорозі місто Токмак - село Кутузівка керував мопедом Хонда Діа, без д/н, який належить ОСОБА_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду в КП «Токмацький БЛІЛ» а також продуття алкотестеру «Драгер» на місці зупинення відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від пояснень та підпису протоколу відмовився в присутності свідків; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 17.06.2020, з яких слідує, що 06.07.2020 о 19 год. 56 хв. на автодорозі місто Токмак - село Кутузівка вони були запрошені співробітниками поліції як свідки. В їх присутності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився від проходження медичного огляду в КП «Токмацький БЛІЛ» ТМР, а також продуття алкотестеру «Драгер» на місці зупинення. Також відмовився від підпису в протоколі, дачі пояснень та отримання копії протоколу; відеозаписом вищевказаних подій. З матеріалів справи вбачається, що працівниками патрульної поліції було дотримано всіх вимог, визначених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженого спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року № 1376. Всупереч твердженням апелянта, вважаю, що дослідивши в судовому засіданні наведені докази суддя суду першої інстанції згідно до вимог ст. 252 КУпАП надав їм належну оцінку, перевіривши відповідно до ст. 251 КУпАП їх на предмет належності та допустимості, у зв`язку з чим вірно встановив фактичні обставини справи щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на встановлені суддею суду першої інстанції обставини справи, які викладені в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Доводи апелянта про те, що він транспортним засобом не керував, керування здійснювалося іншою особою, а він не керував вищевказаним мопедом, а перебував біля мопеда, необґрунтованим та не заслуговують на увагу, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи. Так, в судовому засіданні першої інстанції, і з цим погоджується і суд апеляційної інстанції, було переглянуто відеозапис, здійснений з патрульного автомобілю поліцейських, який міститься на диску, що зберігається в матеріалах справи, на якому чітко зафіксовано, як двоє чоловіків, один із них ОСОБА_1 стоять біля мопеду, ОСОБА_1 на запитання поліцейського відповідає, що він керував мопедом, але тільки виїхавши на вгору до траси, зауважив, що три години тому вживав алкогольні напої. Крім того, як вбачається з ч.2 п. 27 Постанови Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 (в редакції від 19.12.2008) керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу. Таким чином, доводи ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, є необґрунтованими та не заслуговують на увагу, оскільки одним із складів правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП є відмова особи, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції яка керує транспортним засобом, і судом даний факт встановлено, в тому числі і під час перегляду відеозапису. Доводи апелянта з приводу того, що захисник просив суд про виклик та допит свідків, що були зупинені поліцейськими, для засвідчення факту його відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, які б могли в судовому засіданні спростувати зазначені в протоколі обставини, так як ознак алкогольного сп`яніння він не мав, від проходження медичного огляду в їх присутності не відмовлявся, те що ним здійснювалося керування транспортним засобом бачити не могли, оскільки транспортним засобом він не керував, є необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, а саме з письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 17.06.2020, з яких слідує, що 06.07.2020 о 19 год. 56 хв. на автодорозі місто Токмак - село Кутузівка вони були запрошені співробітниками поліції як свідки. В їх присутності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився від проходження медичного огляду в КП «Токмацький БЛІЛ» ТМР, а також продуття алкотестеру «Драгер» на місці зупинення, ставити під сумнів які підстав не вбачається. Зазначені пояснення є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та сумнівів не викликають, у зв`язку з чим у суд першої інстанції не було потреби ставити їх під сумнів та перевіряти. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що підстав не довіряти письмовим поясненням свідків немає, тому відповідно до вимог ст.251 КУпАП вищезазначені письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є доказами у справі про адміністративне правопорушення. Свідки в судове засідання не викликалися зважаючи на відсутність необхідності в цьому. Більш того, на підставі ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; розумні строки розгляду справи судом. Адміністративне провадження здійснюється на основі конституційного принципу змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами. Сторони провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Неприбуття в суд свідка забезпечується стороною провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам провадження у забезпеченні осіб шляхом здійснення судового виклику. Не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення і інші доводи апелянта, оскільки ці порушення не є істотними, тобто такими, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав, які б свідчили про незаконність постанови, а тому відповідно і до задоволення скарги ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП суд п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Токмацького районного суду Запорізької області від 15 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.М. Білоконев Дата документу Справа № 328/1423/20