Постанова Черкаський апеляційний суд № 761/11125/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження: 33/821/348/20Головуючий по І інстанції Кваша І.М. Справа № 761/11125/20 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М.О. ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 липня 2020 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Ятченко М.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Солода В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, та позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 420,40 грн., в с т а н о в и в : Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 04 квітня 2020 року близько 22.23год. в м. Київ по вул. Білоруська, 30, керував автомобілем «Hyundai i30», д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку проводився у лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця,

20. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12.06.2020 року у зв`язку з недоведеністю його вини, провадження у справі закрити. Вказує, що постанова Чорнобаївського районного суду є незаконною і необгрунтованою, ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не прийняв до уваги всі докази, які є в матеріалах справи та критично віднісся до клопотання захисника про витребування медичного акта. Зокрема, суд не прийняв до уваги пояснення того, що він не керував автомобілем, а на зупинці таксі чекав пасажирів, працівники поліції примусово посадили його до свого автомобіля і доставили до лікарні. Під час медичного огляду було порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки зразки біологічного середовища не відбирались. Висновок про перебування скаржника в стані наркотичного сп`яніння зроблений без проведення лабораторного дослідження біологічної речовини, а тому він є неналежним доказом. Протокол про адміністративне правопорушення від 04 квітня 2020 року також не може бути доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП. Таким чином, приймаючи до уваги, що винність ОСОБА_1 доводиться лише самим протоколом та висновком лікарів, акт проведення медичного освідування не складався, жодних біологічних зразків у нього ніхто не відбирав, а в справі відсутні належні і допустимі докази його вини саме у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння провадження у справі, вважає за необхідне закрити провадження у справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Солод В.М. підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя вважає наступне. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Суддя апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції належно встановлені обставини, які дають обґрунтовані підстави притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи. Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, та змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні вказаного правопорушення. Однак, такі заперечення повністю спростовані, не узгоджуються із встановленими в суді першої інстанції обставинами та не підтверджені при апеляційному перегляді. Факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння чітко і обґрунтовано підтверджується відповідним висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції лікаря КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» № 002614 від 04.04.2020 р. (а.с. 2). Крім цього, у протоколі про адміністративне правопорушення у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 власноручно написав що «згоден» та підтвердив підписом, що свідчить про відсутність зауважень обвинуваченого щодо змісту протоколу складеного щодо нього. Також підпис ОСОБА_1 містить і висновок щодо результатів медичного огляду (а.с. 3). Виходячи з цього, дії обвинуваченого судом першої інстанції кваліфіковані вірно. Стосовно виду і розміру стягнення суддя апеляційного суду вбачає, що суд першої інстанції належно і обґрунтовано застосував до обвинуваченого стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами згідно з санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП в редакції Закону України від 07.07.2016 р. № 1446-VIII. Суд апеляційної інстанції вбачає, що, враховуючи особливу суспільну шкідливість вказаного правопорушення, стягнення у виді штрафу в сумі 10 200 гривень та один рік позбавлення права керування транспортними засобами є законним, справедливим, необхідним і достатнім стягненням для виправлення правопорушника та запобігання вчиненню ним подібних правопорушень надалі. Посилання апелянта на невідповідність висновку № 002614 від 04.04.2020 р. чинному законодавству України, а саме те, що лікарем не було відібрано у нього біологічний матеріал з метою проведення лабораторних досліджень і отримання певних результатів, суддя апеляційного суду відхиляє, оскільки відібрання відповідних зразків для дослідження є правом, а не обов`язком лікаря, за умови, що лікар не має змоги зробити висновок з інших ознак. Будь-які інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності за вчинене, оскільки доказів, які б могли спростувати причетність ОСОБА_1 до вказаного правопорушення, суду не надано. Тому, враховуючи викладене вище та керуючись ст. 247, 294 КУпАП, суддя, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12.06.2020 року щодо ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя М.О. Ятченко