Постанова 4821 № 708/755/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження: 33/821/11/21Головуючий по І інстанції Миколаєнко Т.А. Справа № 708/755/20 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М.О. ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 лютого 2021 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Ятченко М.О., з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Надьон О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого трактористом ТОВ «Олімп» (м. Кам`янка, Черкаської області), визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, та позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 420,40 грн., встановив : Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 29.06.2020 року о 18год. 30хв. по вул. Першотравнева в м. Чигирин, Черкаської області керував автомобілем ВАЗ-21140, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 29.09.2020 року, провадження у справі закрити. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 вказує, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і не підтвердженим належними та допустимими доказами, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, на думку апелянта, не може бути визнаний належним доказом, так як складений з порушенням норм права, має значні розбіжності в описанні місця вчинення правопорушення та не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснений відеозапис. При цьому суд, на думку скаржника, розглянув справу поверхнево і формально, відмовив ОСОБА_1 у виклику і допиті свідків та працівників поліції, не з`ясував всі обставини справи, не проаналізував всі докази щодо їх належності та допустимості, здійснив судовий розгляд із порушенням принципу справедливості, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини. Крім того, суд безпідставно не прийняв до відома пояснення скаржника, про те, що він не здійснював керування транспортним засобом, та не повинен був проходити огляд на стан сп`яніння, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Надьон О.С. підтримали апеляційну скаргу з мотивів, в ній зазначених, просили її задовольнити. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку адвоката Надьон О.С., дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, вважаю наступне. Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1)залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2)скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3)скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4)змінити постанову. Суддя апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції належно встановлені обставини, які дають обґрунтоване право притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №397444 від 09.06.2020 року підставою огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 стало те, що поліцейський виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Відповідно до п. 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Приймаючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №397444 від 29.06.2020 (а.с.3); - рапортом старшого інспектора-чергового СРПП № 2 Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Панченка О.М. від 29.06.2020 (а.с.5); - рапортом начальника СРПП № 2 Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Нестеренка А.В. (а.с.6); - даними пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 29.06.2020 (а.с. 7-10), які вказали, що саме ОСОБА_1 після вживання спиртних напоїв керував автомобілем «ВАЗ 2140», д.н.з. НОМЕР_1 ; - даними пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння, як на місці так і в медичному закладі (а.с.11,12). У суду не було обґрунтованих підстав ставити покази цих свідків під сумнів, оскільки вказані особи не є зацікавленими у результаті розгляду справи; - даними відеозапису місця події із нагрудної камери інспектора поліції, де чітко зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином, фактичні обставини щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП судом першої інстанції встановлені цілком вірно. Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд доходить висновку про правильність встановлення уповноваженою посадовою особою факту відмови ОСОБА_1 , - особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що стало підставою для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Будь-які докази відсутності вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні і правопорушником суду апеляційної інстанції не надані. Адміністративне стягнення судом накладено з дотриманням правил, передбачених вимогами ст.ст.33, 34, 35 КУпАП з урахуванням всіх обставин адміністративного провадження та особи правопорушника є розмірним до вчиненого і справедливим. Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо того, що постанова суду першої інстанції є незаконною, а обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлені в оскаржуваній постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, то такі не заслуговують на увагу, оскільки в суді апеляційної інстанції не знайшли свого об`єктивного підтвердження. Що стосується інших доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , а саме того, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно нього був складений із суттєвими порушеннями вимог КУпАП, то ці доводи спростовуються письмовими доказами по справі, яким суд дав належну правову оцінку та які і самі по собі та в своїй сукупності, і взаємозв`язку, повністю доводять вину ОСОБА_1 у інкримінованому йому діянні з чим також погоджується суд апеляційної інстанції. Щодо невірного зазначення в протоколі місця вчинення правопорушення, то, як вірно встановив суд першої інстанції, це є технічною помилкою (опискою), і за доведеністю факту вчинення такого правопорушення, не спростовує факт порушення обвинуваченим вимог п.2.5 ПДР України. Будь-які інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки доказів, які б могли об`єктивно спростувати причетність ОСОБА_1 до вказаного правопорушення, суду не надано. Тому суд вважає, що факт відмови обвинуваченого від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння був зафіксований у законний спосіб, рішення суду першої інстанції є справедливим, й суд не вбачає підстав для його скасування. Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, суддя, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2020 року відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя М.О. Ятченко