Постанова 4809 № 389/1057/16-ц

ПОСТАНОВА Іменем України 09 липня 2020 року м. Кропивницький справа № 389/1057/16-ц провадження № 22-ц/4809/29/20 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Дуковського О.Л. (суддя-доповідач) суддів: Письменного О.А., Чельник О.І. з участю секретаря: Демешко Л.В. учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариство «Укросцбанк» ( правонаступник - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»); відповідач - ОСОБА_1 ; особа, яка подає апеляційну скаргу ОСОБА_2 . Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 травня 2016 року, у складі головуючого судді Савельєвої О.В., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укросцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Укросцбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі - 424 850, 57 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 23.04.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №431/135-ФО1. Відповідно до вказаного договору банк надав відповідачу кредит в сумі 25 000,00 доларів США, з порядком повернення кредиту, передбаченим п.1 договору, зі сплатою 13% річних та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості за договором до 22.04.2022 або достроково у випадках, передбачених договором. Зазначав, що згідно додаткової угоди №1 від 23.04.2007 про внесення змін до кредитного договору №431/135-ФО1 з 20.10.2008 року процентна ставка за користування кредитом встановлена на рівні 15%. Позивач посилався на те, що свої зобов`язання, визначені договором виконано належним чином у повному обсязі, а саме відкрито позичковий рахунок та надано суму кредиту, а відповідачем у свою чергу не виконуються умови договору та були ним порушені строки повернення кредиту та сплати процентів, а також вимогу позивача щодо термінової сплати заборгованості відповідачем не виконано. Тому, неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань призвело до виникнення простроченої заборгованості, загальна сума якої складає 16330,94 доларів США, що в еквіваленті становить 424 850,57 грн., і складається із суми заборгованості за кредитом 13332,22 долари США, що в еквіваленті становить 346838,57 грн., суми заборгованості за відсотками 2080,64 доларів США, що в еквіваленті становить 54127,96 грн., розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту 446,03 доларів США, що в еквіваленті становить 11603,48 грн., розміру пені за несвоєчасне повернення відсотків 472,06 доларів США, що в еквіваленті становить 12280,56грн. Також , позивач просить вирішити питання про розподіл судових витрат. Заочним рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 травня 2016 року позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 16330,94 доларів США, що в еквіваленті становить 424 850, 57 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу (том 1 а.с. 165-170). Встановлено, що ОСОБА_2 участі у розгляді даної справи не брала та у відповідності до ч.1 ст. 352 ЦПК України подала апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржуване заочне рішення порушує її права, свободи та інтереси. Відповідно до ч. 1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у розгляді справи, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у зв`язку із відсутністю доказів отримання валютного кредиту. ОСОБА_2 вказувала, що пред`являючи позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, ПАТ «Укрсоцбанк» посилався на кредитний договір № 431/135-Ф01 від 23.04.2007 року та договір іпотеки на будинок АДРЕСА_1 . Зазначала, що оскільки 12 вересня 2014 року шлюб між нею та ОСОБА_1 був розірваний, а 02 листопада 2016 року за ОСОБА_2 було визнано право власності на 1/2 частину вказаного будинку. На період укладення іпотечного договору будинок був спільною сумісною власністю, і, як зараз посилається ПАТ «Укрсоцбанк», кредит був виданий на потреби сім`ї. Вважає, що позивачу був відомий той факт, що ОСОБА_2 є особою, права якої порушуються внаслідок винесення рішення суду про стягнення заборгованості. Позивач умисно притаїв факт від суду і не включив її до позову в якості третьої особи при наявності договору іпотеки на спільне майно, чим грубо порушено її права та позбавлено її можливості скористатися процесуальними правами учасника справи, передбаченими ст. 43 ЦК України. Вказує на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки доказам ухвалюючи рішення у даній справі. Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить закрити апеляційне провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження у справі просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін (том 1 а.с.180-186). Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28.03.2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укросцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було призначено судовоекономічну експертизу фінансово кредитних операцій, проведення якої доручено Кропивницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (НДІСЕ). Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено. До апеляційного суду надійшов висновок експерта за результатами проведення економічної експертизи від 03.02.2020 №1337/1338/19-27,380/381/20-27. Апеляційне провадження поновлено та повідомлено учасників справи про розгляд справи. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18.03.2020 залучено до участі у даній справі правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк» - АТ «Альфа Банк». Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 , які підтримали доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача ОСОБА_4 , пояснення представника позивача адвоката Луньової А.Г., дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про залишення скарги без задоволення. Задовольняючи позов суд першої інстанції послався на те, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню у повному обсязі. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати. Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону з таких підстав. Встановлено, що предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_1 . Згідно договору кредиту №431 /135-ФОІ від 23.04.2007 банк надав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 25000,00 доларів США. (том 1 а.с.19-26). Згідно меморіального ордеру № 1 від 23.04.2007, кредитні кошти були видані з рахунку НОМЕР_1 (том 1 а.с. 28). Кредитні кошти в сумі 25000,00 доларів США були перераховані на рахунок № НОМЕР_2 згідно листа-заявки на кредиг/транш від 23.04.2007, яка підписана особисто ОСОБА_1 (том 1 а.с.191). ОСОБА_5 жодних претензій щодо неотримання коштів або неправильно складеного розрахунку позивачу не подавав. Заочне рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 травня 2016 року відповідач не оскаржував. Судом встановлено, що 16.01.2009 ОСОБА_1 звертався до кредитора із заявою про надання йому відстрочки платежів, вчинивши тим самим дію, що свідчить про визнання ним свого боргу. 14.07.2009 було укладено Додаткову угоду № 1 про внесення змін до Договору кредиту № 431/135-Ф01 від 23.04.2007, якою змінено графік погашення заборгованості (том 1 а.с.27). Як вбачається із меморіального валютного ордеру № 1, що було видано кошти в сумі 25 000, 00 доларів США , що в еквіваленті складає 126 250,00 грн. З висновку експерта за результатами проведення економічної експертизи від 03.02.2020 №1337/1338/19-27,380/381/20-27 вбачається, що отримання ОСОБА_1 кредитних коштів готівкою за договором кредиту №431/135-ФОІ від 23.04.2007, укладеним між ним та АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є «Укрсоцбанк», документально не підтверджується, так як: матеріали цивільної справи та кредитної справи №23.1-07, не містять оформленого за встановленими вимогами первинного документу на видачу готівки. Меморіальний валютний ордер №1 від 23.04.2007 лише підтверджує внутрішньобанківську операцію із відображення заборгованості за кредитом на позичковому рахунку № НОМЕР_1 ; Кореспонденція рахунків, якою Банк відобразив в обліку операцію з надання кредиту ОСОБА_1 , є нетиповою для таких операцій, і не підтверджує видачу позичальнику готівки в іноземній валюті; матеріали цивільної справи та кредитної справи №23.1-07 не містять документального підтвердження придбання Банком валюти (25000 дол. США) для видачі її ОСОБА_1 в якості кредиту; В банківських виписках по рахунках, відкритих на ОСОБА_1 для обліку заборгованості по кредиту, відсутні дані про суми курсових різниць від переоцінки суми кредиту в іноземній валюті у зв`язку із зміною офіційного валютного курсу з відображенням відповідних бухгалтерських проведень із застосуванням рах.6204; комісія, яка за умовами п.3.3.5 Договору кредиту мала бути сплачена в розмірі 0,99% від суми кредиту, сплачена ОСОБА_1 в національній, а не в іноземній валюті. З наданих документів встановлено, що 23.04.2007 по рах. НОМЕР_1 Банком було відображено заборгованість по Договору кредиту №431/135-001, укладеного із ОСОБА_1 , в двох сумах - 25000 дол. США та 126250 грн. Спосіб видачі Позичальнику кредиту (готівкою або шляхом перерахування на поточний рахунок), з банківських документів, наданих для дослідження, не встановлений, а документальні підтвердження того, що кредитні кошти видавалися в іноземній валюті, відсутні. Враховуючи відсутність документального підтвердження видачі ОСОБА_1 кредиту в іноземній валюті та внаслідок не представлення для дослідження в повному обсязі платіжних документів з погашення кредитної заборгованості, надати категоричну та обґрунтовану відповідь на питання щодо підтвердження розрахунку заборгованості позичальника по основній сумі кредиту та процентах, проведених Банком станом на 24.03.2016, не представляється к можливим. Водночас з представлених на дослідження квитанцій за 2014 рік встановлено, що кредит погашався в доларах США. Незарахованих банком платежів від Позичальника за цей період не виявлено. Суми розрахунку до позовної заяви тотожні з сумами у виписках по особових рахунках Позичальника. Розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту до позовної заяви Банка, документально та нормативно не підтверджується: 1) в зв`язку із неможливістю підтвердження заборгованості по основній сумі кредиту та процентах; 2) розрахунок здійснений, виходячи з простроченої основної суми кредиту та процентів в доларах США (по курсу на день проведення розрахунку), але вихідними даними для нарахування пені має бути прострочена заборгованість Позичальника в гривневому еквіваленті. Таким чином, висновок експерта може містити підстави для формування і звернення з позовом до суду про порушене право безпосередньо особою, що отримала кредит, але таким правом ОСОБА_1 не скористався, а особа яка оскаржує рішення не є учасником спірних правовідносин і має сприймати правові наслідки укладеного договору кредити №431/135-ФОІ від 23.04.2007. Згідно ст.ст.526, 527, 530, 610 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, при цьому, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, дане зобов`язання має бути виконане у зазначений період часу. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язання. Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість в розмірі визначеному розрахунком і яка підлягає стягненню з нього у повному обсязі. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Заочне рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 травня 2016 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 21.07.2020- складено постанову. Головуючий суддя: О.Л. Дуковський Судді: О.А. Письменний О.І. Чельник