Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/55/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2020 року справа №200/55/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Гайдар А.В. за участю секретаря судового засідання - Ашумова Т.Е., представника відповідача - Сенникова А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року по справі № 200/55/20-а (головуючий суддя І інстанції - Аляб`єв І.Г.), складене в повному обсязі 17 лютого 2020 року в м. Слов`янськ Донецької області, за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: 03 січня 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про: - визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 198/05-9-53-33/2931108868 від 30 вересня 2019 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку; - зобов`язання управління скасувати запис в реєстрі платників єдиного податку про анулювання реєстрації позивача, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 платником єдиного податку І групи з 30 вересня 2019 року (а.с. 1-3). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 30 вересня 2019 року №198/05-99-53-33/2931108868 про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області скасувати запис у реєстрі платників єдиного податку про анулювання реєстрації ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 платником єдиного податку 1 групи з 30 вересня 2019 року (а.с. 57-59). Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просило скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначило, що подання позивачем заяви про перерахування коштів з одного рахунку на інший не вплинуло на наявність податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб на кожне перше число протягом двох послідовних кварталів (ІІ та ІІ квартали 2019 року), відтак рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку прийнято з урахуванням норм матеріального права. Вважає, що суд першої інстанції прийняв необґрунтоване рішення, що тягне за собою його скасування (а.с. 65-66). Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити. Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області, Покровсько-Добропільське управління, Покровська ДПІ (м.Покровськ) як фізична особа - підприємець з 24 травня 2011 року (а.с. 13, 17-18). Платник перебував на спрощеній системі оподаткування з застосуванням 1 групи єдиного податку згідно заяви на застосування спрощеної системи оподаткування № 3198/Ш від 18 січня 2012 року (а.с. 16), що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку Серія НОМЕР_2 . 30 вересня 2019 року відділом адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Покровського управління Головного управління ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку позивача щодо порушення платником єдиного податку, вимог перебування на спрощеній системі оподаткування. За результатами перевірки складено акт від 30 вересня 2019 року №2681/05-99-53-33/2931108868 (а.с. 7-8), яким встановлено, що позивач має податковий борг за ІІ-ІІІ квартал 2019 року з єдиного податку фізичних осіб в розмірі 1488.52 грн., а саме: станом на 01 квітня 2019 року в сумі 355,92 грн.; на 01 травня 2019 року в сумі 528,02 грн.; на 01 червня 2019 року в сумі 720,12 грн.; на 01 липня 2019 року в сумі 912,22 грн.; на 01 серпня 2019 року в сумі 1104,32 грн.; на 01 вересня 2019 року в сумі 1296,42 грн. 30 вересня 2019 року Головне управління ДПС у Донецькій області прийняло рішення №198/05-99-53-33/2931108868, яким анульовано реєстрацію позивача, як платника єдиного податку на підставі пп.3 п.299.10 ст. 299 ПК України (а.с. 4). 06 листопада 2019 року позивач звернулась до Державної податкового служби України із скаргою на рішення Головного управління ДПС в Донецькій області від 30 вересня 2019 року №198/05-99-53-33/2931108868. Рішенням Державної податкового служби України від 06 грудня 2019 року №12177/6/99-00-04-06-03-15 скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення від 30.09.2019 року без змін (а.с. 14-15). З інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 вбачається, що вона мала недоїмку з єдиного податку на кожне з перших чисел квітня-вересень 2019 року (а.с. 32-34). Як вбачається з позовної заяви та відзиву на позов, 22 листопада 2019 року позивач звернулась до Головного управління ДПС в Донецькій області за допомогою електронної пошти із заявою №8569 про перерахунок сплачених нею 11 січня 2019 року коштів у сумі 2305.20 грн. на рахунок UA 798999980000031418699005062, одержувач: Покровське УК/м.Родинське/18050400. На підтвердження сплати податкової заборгованості позивачем до позову додано квитанцію від 10 січня 2019 року №0.0.1234331705.1 про сплату єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 2305,20 грн. як помилково сплаченого на інший рахунок UA 31418699005062 (а.с. 19) Предметом розгляду даної адміністративної справі є правомірність прийняття Головним управлінням ДПС у Донецькій області рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги у повному обсязі, зазначив, що сплата коштів до відповідного бюджету (місцевого бюджету) за податковими зобов`язаннями здійснена своєчасно, оскільки кошти (єдиний податок з фізичних осіб), хоча і не були перераховані на рахунок в органи казначейства відкритий для сплати єдиного податку до бюджету, проте помилкове зазначення іншого рахунку не призвело до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок, та, як наслідок, до відповідного місцевого бюджету. Тому сплата коштів на помилковий казначейський рахунок не може вважатися підставою для висновку про несплату позивачем податкового зобов`язання та застосування до нього відповідних санкцій, скасував спірне рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності регламентована главою 2 Розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України, положення цієї глави застосовується в цій постанові в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. Згідно з п.п.296.5.1 ст.296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи - підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом. Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов`язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду. Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. За положеннями п. 3 пункту 299.10. статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках,зокрема, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу. Відповідно до п. 8 підпункту 298.2.3. пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. Згідно пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій. Відповідно до пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом 2019 року своєчасно та у повному обсязі, сплатила податкові зобов`язання з єдиного податку до місцевого бюджету. Однак, у платіжному дорученні від 10 січня 2019 року №0.0.1234331705.1 на суму 2 305,20 грн. про перерахування коштів, позивач помилково вніс кошти на розрахунковий рахунок за № НОМЕР_3 (а.с. 19), який призначений для сплати електронного єдиного податку у зв`язку з чим виник податковий борг в розмірі - 1488,52 грн. З матеріалів справи вбачається, що після отримання позивачем спірного рішення ОСОБА_1 звернулась до Покровсько-Добропільського управління Головного управління ДПС у Донецькій області про перерахування помилково сплачених коштів у сумі 2305,20 грн. на вірний рахунок. За практикою Верховного Суду (постанова від 15 травня 2018 року у справі №813/676/17) сплата коштів до відповідного бюджету (місцевого бюджету) за податковими зобов`язаннями здійснена своєчасно, оскільки кошти (єдиний податок з фізичних осіб), хоча і не були перераховані на рахунок в органи казначейства відкритий для сплати єдиного податку до бюджету, проте помилкове зазначення іншого рахунку не призвело до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок, та, як наслідок, до відповідного місцевого бюджету. Тому сплата коштів на помилковий казначейський рахунок не може вважатися підставою для висновку про несплату позивачем податкового зобов`язання та застосування до нього відповідних санкцій. Враховуючи зазначене та встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що, контролюючий орган при прийнятті рішення №198/05-99-53-33/2931108868 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене рішення контролюючого органу є протиправним і підлягає скасуванню. Окрім того, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного внеску відносно позивача було прийнято в останній день третього квартала 2019 року, а саме 30.09.2019 року та в ньому не має посилання, що воно діє з першого числа наступного місяця, оскільки відповідно до закону борг рахується саме на перше число наступного місяця та в останній день квартала може бути погашений платником єдиного внеску. Отже прийняття рішення про анулювання відповідачем було передчасним та неправомірним. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Інших доводів апеляційна скарга не містить, при цьому, фактично дублює відзив на позовну заяву. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). За змістом статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення Донецького окружного адміністративного суду необхідно залишити без змін. Керуючись статтями 250, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року по справі № 200/55/20-а - залишити без змін. Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 22 липня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 22 липня 2020 року. Судді Т.Г.Арабей І.В. Геращенко А.В. Гайдар