Постанова 4856 № 560/1855/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1855/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Драчук Т. О. 21 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Драчук Т. О. суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в лютому 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст.383 КАС України щодо визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 172254 від 19.11.2019. Також, заявник просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо розрахунку пенсії на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.08.2019 за частиною 2 статті 27 закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за двоскладовою формулою. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.0.22020 заяву задоволено частково. Визнано протиправним розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.11.2019 №172254. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, вчинені на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі №560/1855/19, щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2019 відповідно до частини 2 статті 56 закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній на дату такого перерахунку. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у місячний термін з моменту отримання цієї ухвали надати Хмельницькому окружному адміністративному суду належним чином заварену копію розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі №560/1855/19. В задоволені решти вимог відмовлено. Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволенні заяви про визнання дій протиправними, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду. Відповідач в судове засідання не з`явився, повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Позивач в судове засідання не з`явився, повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Разом з тим, від позивача надійшла заява щодо розгляду справи без її участі та участі її представника. Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, рішенням від 19 серпня 2019 року по справі № 560/1855/19 Хмельницький окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №968250172254 від 08.05.2019 року про перерахунок пенсії. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 травня 2019 року відповідно до частини 2 статті 56 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, в редакції цієї норми до внесення змін законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ. Рішення суду від 19 серпня 2019 року по справі №560/1855/19 набрало законної сили 18 жовтня 2019 року. 19.11.2019, на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.08.2019, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області згідно розпорядження №172254 від 19.11.2019 здійснено перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01 травня 2019 року відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із застосуванням двоскладової формули, з врахуванням норм частини 2 статті 27 закону України "Про загальнообов`язкове державне страхування" зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, в редакції цієї норми до внесення змін Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ. Розмір пенсії на виконання судового рішення склав 2162,87 грн. Оскільки розмір пенсії після проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.08.2019 є нижчим від розміру пенсії, розрахованої до виконання судового рішення (8110,97 грн.), розмір пенсії ОСОБА_1 до виплати встановлено у попередньому розмірі. 16 грудня 2019 року Хмельницький окружний адміністративний суд видав ОСОБА_1 виконавчий лист по справі №560/1855/19. Виконавчий лист позивачка подала до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області. 17.12.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області відкрито виконавче провадження №60892251 з виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.08.2019 №560/1855/19 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 травня 2019 року відповідно до частини 2 статті 56 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, в редакції цієї норми до внесення змін законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ. Листом від 08.12.2019 №28562/08 Головне управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області повідомило державного виконавця про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року та здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2019 року відповідно до частини 2 статті 56 закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку розпорядженням №172254 за двоскладовою формулою. Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо здійснення такого перерахунку протиправними, а рішення суду по справі №560/1855/19 не виконаним, позивачка звернулась до суду в порядку статті 383 КАС України з вказаною заявою. При прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження від 19.11.2019 №172254 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2019 відповідно до частини 2 статті 56 закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням норм частини 2 статті 27 закону України "Про загальнообов`язкове державне страхування" суперечить рішенню Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.08.2019. З урахуванням вказаного суд першої інстанції дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , подана в порядку статті 383 КАС України, про визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №172254 від 19.11.2019, та визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо розрахунку пенсії на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.08.2019 за частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за двоскладовою формулою, слід задовольнити частково. А саме, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, вчинені на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі №560/1855/19, щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2019 відповідно до частини 2 статті 56 закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній на дату такого перерахунку. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необхідності зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у місячний термін з моменту отримання цієї ухвали надати Хмельницькому окружному адміністративному суду належним чином заварену копію розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі №560/1855/19. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно з статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя. Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України. Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту. Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Згідно з статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Частиною 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Системний аналіз зазначених вище норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. Як вбачається з матеріалів справи, та встановлювалось судом першої інстанції рішенням від 19.08.2019, яке набрало законної сили 18.10.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 травня 2019 року відповідно до частини 2 статті 56 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, в редакції цієї норми до внесення змін законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ. Відповідно до частини 2 статті 56 закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції до 11.10.2017 право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку. В свою чергу, розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 172254 від 19.11.2019, прийнятим на виконання рішення суду, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки із застосуванням двоскладової формули, з врахуванням норм частини 2 статті 27 закону України "Про загальнообов`язкове державне страхування", в редакції закону до внесення змін законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ. Однак, ч.2 ст.56 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, яка набрала чинності з 11.10.2017, передбачається право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно з ч.2 ст.27 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Відповідно до ч.2 ст.56 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", (в редакції до 11 жовтня 2017 року так і в новій редакції після зазначеної дати), встановлено право громадян на пенсію в повному розмірі, які віднесені до категорій 1,2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку. Однак, редакція зазначеної норми до 11.10.2017 року передбачала пільгове нарахування понаднормового стажу без умови призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розпорядження від 19.11.2019 №172254 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2019 відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням норм частини 2 статті 27 закону України "Про загальнообов`язкове державне страхування" суперечить рішенню Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.08.2019. Крім того, як вбачається колегією суддів, відповідач виконав рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.08.2019. А з урахуванням розпорядження № 172254 від 19.11.2019 фактично змінив суть даного рішення. Щодо доводів апелянта в частині строку звернення з відповідною заявою до суду, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.4 ст.383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. Як вбачається з матеріалів відповідна заява була подана 04.02.2020, що вбачається з штемпеля суду першої інстанції (а.с.59). Копія розпорядження № 172254 від 19.11.2019 була надіслана головному державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Чмиру М.П., 28.12.2019 (а.с.62). Як вбачається з заяви, ОСОБА_1 (а.с.65) ознайомилась (дізналась) з розпорядженням відповідача № 172254 від 19.11.2019, лише 31.01.2020. Інших доказів щодо ознайомлення з відповідним розпорядженням матеріали справи не містять, а відповідачем не доведено зворотного. Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було пропущено строк звернення до суду з відповідною заявою. Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують обставини дослідженні судом першої інстанції та висновки про задоволення заяви позивача в частині, на основі наведених вище обставин. Крім того, у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Оскільки, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення заяви ОСОБА_1 в частині. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Драчук Т. О. Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.