Постанова 4850 № 200/4006/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2020 року справа №200/4006/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г. суддів: Блохіна А.А. Сіваченка І.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя Логойди Т.В.) від 15 травня 2020 року у справі № 200/4006/20-а (дата складання повного тексту рішення 15 травня 2020 року) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дії у визнанні призначеної та сплаченої щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, як надмірно виплаченої; визнання противоправними дії щодо припинення виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; скасування рішення щодо припинення виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання; зобов`язання поновити виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо визнання призначеної та сплаченої щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, як надмірно виплаченої за період з 18 лютого 2016 року по 02 червня 2017 року в сумі 20056,57 грн. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року в задоволені позовних вимог відмовлено В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивачка посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивачка зазначила, що Порядок №505 не передбачає подання інформації про членів сім`ї, які не вимагають адресну допомогу, більш того чоловік разом з нею не проживав на період звернення за адресною допомогою (знаходився на заробітках у м.Києві). Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що згідно із ст.379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Позивачка також зазначила, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в якій її чоловік - ОСОБА_2 має 1/3 частки спільної власності фактично зареєстровано та проживали крім нього четверо осіб: його мати, батько, сестра та племінниця. На думку позивачки, наявна у її чоловіка у власності 1/3 частка квартира, загальною площею 53,3 кв.м (житловою площею 37,7 кв.м), що становить близько 17,8 кв.м не може вважатися житловим приміщенням придатним для проживання ще двох осіб - її та її доньки в розумінні положень чинного законодавства, зокрема п.6 Порядку, адже норма житлової площі на одну особу в Україні становить 13,65 кв.м. Крім того, отримати акт обстеження технічного стану житлового приміщення не є можливим, оскільки чинними нормативно-правовими актами України не передбачено отримання зазначеного акту на підставі не відповідності житлового приміщення нормам житлової площі на одну особу. Вказана квартира цілком придатна для проживання, вона не зруйнована, не знаходиться в аварійному стані, вона не потребує ремонту, але за нормами існуючої житлової площі, в ній не може разом проживати сім осіб, тим більш які не є однією сум`єю. На адресу суду апеляційної інстанції надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачка має статус внутрішньо переміщеної особи, місце проживання якої зареєстровано на території проведення антитерористичної операції (м.Донецьк), а фактичне місце проживання/перебування на території України (м. Маріуполь Донецької обл.), що підтверджується відповідною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. З 18 лютого 2016 року за заявами позивачки за фактичним місцем її проживання, в яких вона періодично вказувала, щодо змін, які впливають на призначення грошової допомоги, не відбулося, відповідачем відповідними рішеннями позивачці (в складі сім`ї в кількості двох осіб: вона та її донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на кожні 6 місяців була призначена щомісячна адресна допомога для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а саме на періоди: з 18 лютого 2016 року по 17 серпня 2016 року, з 29 серпня 2016 року по 27 лютого 2017 року, з 27 лютого 2017 року по 26 серпня 2017 року, з 30 серпня 2017 року по 27 лютого 2018 року, з 28 лютого 2018 року по 27 серпня 2018 року, з 27 листопада 2018 року по 26 травня 2019 року, з 27 травня 2019 року по 26 листопада 2019 року, з 27 листопада 2019 року по 26 травня 2020 року. У березні 2020 року відповідачем проведено перевірку, під час якої встановлено, що згідно з витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11 березня 2020 року №1419/1 чоловік позивачки ОСОБА_2 має у власності житло на підконтрольній Україні території, а саме 1/3 частки квартири, загальною площею 53,3 кв.м (житловою площею 37,7 кв.м), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 20 липня 2006 року. За результатами перевірки складено акт перевірки особової справи № 1548 від 12 березня 2020 року. У зв`язку з наведеними обставинами з 01 березня 2020 року виплату допомоги припинено. Рішеннями відповідача від 13 березня 2020 року встановлено, що з 18 лютого 2016 року позивачка не має права на отримання державної допомоги (рішення від 13 березня 2020 року №875/249); надмірно сплачені кошти за період з 18 лютого 2016 року по 29 лютого 2020 року підлягають відшкодуванню на рахунок Департаменту. Рішенням від 22 квітня 2020 року б/н відповідачем внесені зміни до рішення від 13.03.2020р. та встановлено, що позивачка не має право на допомогу з 03.06.2017р. відповідно до абзацу 2 пункту 6 Постанови №505. 23 березня 2020 року відповідачем на адресу позивачки надіслано повідомлення від 20 березня 2020 року № 04.1411.14/1342 про відшкодування надміру виплачених коштів, яким повідомлялося, що після опрацювання інформації, отриманої Департаментом в ході проведення роботи щодо перевірки цільового використання коштів встановлено, що позивачкою під час звернення за призначенням допомоги надано не повну інформацію згідно з п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, - не надано інформацію щодо наявності у одного із членів сім`ї її чоловіка нерухомого житлового майна, що призвело до неправомірної виплати бюджетних коштів за період з 18 лютого 2016 року по 29 лютого 2020 року на загальну суму 62222,96 грн. Зазначалося, що вказані кошти необхідно повернути до бюджету на відповідний рахунок, а в разі неповернення надміру виплачених коштів питання про їх стягнення буде вирішуватися в судовому порядку. 07 квітня 2020 року позивачка направила на адресу відповідача пояснення, в яких висловила непогодження з повідомленням відповідача. Рішеннями Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 22 квітня 2020 року встановлено, що з 03 червня 2017 року позивачка не має права на отримання державної допомоги (рішення від 22 квітня 2020 року №875/249); надмірно сплачені кошти за період з 03 червня 2017 року по 29 лютого 2020 року підлягають відшкодуванню на рахунок Департаменту (рішення від 22 квітня 2020 року б/н). У зв`язку з наведеними обставинами 24 квітня 2020 року відповідачем на адресу позивачки надіслано наступне повідомлення від 23 квітня 2020 року № 04.1411.14/1687 про відшкодування надміру виплачених коштів, яким з посиланням на ту ж інформацію повідомлялося про неправомірну виплату позивачці бюджетних коштів за період з 03 червня 2017 року по 29 лютого 2020 року на загальну суму 42166,39 грн. Зазначалося, що вказані кошти необхідно повернути до бюджету на відповідний рахунок, а в разі неповернення надміру виплачених коштів питання про їх стягнення буде вирішуватися в судовому порядку. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Призначення щомісячної адресної допомоги переміщеним особам визначається Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі Порядок №505). Згідно пункту 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців. У відповідності до пункту 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї).Розмір допомоги залежить від статусу її отримувачів. Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією, поданою компетентним органом. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Абзацом 10 пункту 5 Порядку № 505 в редакції, яка діяла з 23 жовтня 2015 року (день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2015 року № 810 «Про внесення зміни до пункту 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг») було передбачено, що у заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім`ї, які претендують на отримання грошової допомоги, як наявність у будь-кого з членів сім`ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення. З 08 вересня 2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 713 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» змінилася редакція абз. 10 п. 5 Порядку №505 на редакцію, відповідно до якої у заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім`ї, які претендують на отримання грошової допомоги, як наявність у будь-якого із членів сім`ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення. Випадки, коли грошова допомога не призначається, встановлені п. 6 Порядку, редакція якого у відповідній частині протягом спірного періоду (з 18 лютого 2016 року по 29 лютого 2020 року) змінювалася. Так, 23 квітня 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 212, якою внесені зміни до абз. 2 п. 6 Порядку №505, з урахуванням яких було передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення. 03 червня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 370, якою абз. 2 п. 6 Порядку викладено в редакції, відповідно до якої грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім`ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану. 07 липня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року №453, якою абз. 2 п. 6 Порядку після слів членів сім`ї доповнено словами (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції). 08 вересня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 713, якою абз. 2 п. 6 Порядку викладено в редакції, відповідно до якої грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що виходячи з приписів наведених вище норм, з 03 червня 2017 року наявність у членів сім`ї заявника житлового приміщення/частини житлового приміщення в районі проведення антитерористичної операції є підставою для відмови в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05 квітня 2020 року чоловік позивачки ОСОБА_2 має у власності нерухоме майно - 1/3 частки квартири, загальною площею 53,3 кв.м (житловою площею 37,7 кв.м), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яке набуте ним 12 липня 1993 року та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 липня 2006 року. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р. До вказаних Переліків населений пункт м. Добропілля Донецької обл., де розташовано житлове приміщення чоловіка позивача, не внесено. Акт технічного стану про непридатність вказаного житлового приміщення для проживання не складався і відповідачу не надавався. За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачка не мала право на отримання щомісячної адресної допомоги з 03 червня 2017 року. За приписами пункту 11 Порядку №505 уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Наведеною нормою також визначено, що суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку. Згідно пунктів 10 та 12 Порядку №505 уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання. Виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі, зокрема, виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, під час проведеної перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, відповідачем було встановлено, що згідно з витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11 березня 2020 року №1419/1 чоловік позивачки має у власності житло на підконтрольній Україні території, а саме 1/3 частки квартири, загальною площею 53,3 кв.м (житловою площею 37,7 кв.м), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . З урахуванням викладеного, відповідач як уповноважений орган, зобов`язаний був припинити виплату позивачці щомісячної адресної допомоги та направити відповідну вимогу про повернення суми грошової допомоги, виплачені надміру (п. 11 вказаного Порядку). За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а тому вірно відмовлено у задоволенні позову. Пунктом 11 Порядку №505 визначено, що суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку. За таких обставин, в межах цієї справи не надається оцінка щодо наявності правових підстав для стягнення з позивача надміру виплачених сум. Доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки абзацом 2 пункту 6 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім`ї має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану. Тобто, наведеною нормою чітко визначено вимоги щодо житлового приміщення, а саме наявність у власності не тільки всього житлового приміщення, але ї її частини. При цьому, розмір частини житлового приміщення не визначений. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року у справі № 200/4006/20-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року у справі №200/4006/20-а - залишити без змін. Повне судове рішення складено та підписано 21 липня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 21 липня 2020 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко