Постанова 4824 № 760/10459/20

Київський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 14 липня 2020 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю представника митного органу Грабчака П.В., ОСОБА_4 - особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про порушення митних правил за апеляційною скаргою представника митного органу на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 5 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дамаск, Сирія, особи без громадянства, власника компанії "Bioscience Pharma FZ-LLC", що проживає за адресою: АДРЕСА_1 дорожній документ для палестинських біженців № НОМЕР_1 виданий 08.07.2019 року Consulate Dubai , у с т а н о в и в : Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.06.2020 року на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень, за порушення митних правил, передбачене ст.471 МК України. Цією ж постановою вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0581/10000/20 від 05.03.2020 грошові кошти в сумі 7 700 доларів США, 18 000 євро, 8 000 гривень повернуто ОСОБА_4 . Як встановив суд, ОСОБА_4 порушив порядок проходження митного контролю в зоні (коридорі) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю проходження через "зелений коридор", перемістив товари, переміщення яких обмежено законодавством України, - готівку в сумі, що підлягає обов`язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для фізичних осіб, за таких обставин. 05.05.2020 о 09 годині 40 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" ОСОБА_4 , який прилетів в Україну з ОАЕ, м. Дубаї, рейсом № 374 літаком а/к "МАУ", своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - "зелений коридор", тим самим ___________________________________________________________________ Справа № 33/824/2682/2020 Постанова винесена суддею Українцем В.В . Категорія: ст.471 МК України відповідно до ч.5 ст.366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення. Згідно з Порядком виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 671 від 03.08.2018, перетин громадянином зеленої лінії, яка позначає початок "зеленого коридору", вказує, що для проходження митного контролю ним обрано "зелений коридор" і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал "зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю. На підставі п.4 ст.336 та ст.342 МК України ОСОБА_4 було задано запитання щодо наявності готівкових коштів, на що він відповів, що має приблизно 7 700 доларів США, після чого запропоновано пред`явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці (зоні митного контролю) після запитання інспектора щодо наявності всіх готівкових коштів пасажир відповів, що має у валізі ще 27 999 євро і видав всю готівку в сумі 7 700 доларів США та 8 000 гривень, які знаходились в одному з відділень дорожньої сумки (ручна поклажа), 22 000 євро та 5 999 євро, що знаходились у двох відкритих паперових конвертах у валізі. Готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів ОСОБА_4 , вказана валюта належить йому особисто. ОСОБА_4 обрав проходження митного контролю "зеленим коридором", що передбачає наявність у громадянина готівки у сумі, що не перевищує в еквіваленті 9 999 євро. З виявленої суми було пропущено 9 999 євро, а 7 700 доларів США, 18 000 євро та 8 000 гривень вилучено відповідно до протоколу про порушення митних правил. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації ОСОБА_4 не надав, до перетину ним зеленої лінії для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні, роз`яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не звертався. В апеляційній скарзі представник митного органу - Київської митниці Держмитслужби Клімов С.Г. просить постанову судді скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні порушення митних правил за ст.471 МК України та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 1 700 гривень, з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме, грошових коштів. Як зазначається в апеляційній скарзі, постанова судді є передчасною, незаконною, прийнятою без врахування дійсних обставин справи та норм чинного законодавства, але жодних обґрунтувань на підтвердження цих доводів представник митного органу не вказує. Вислухавши пояснення представника митного органу Грабчака П.В., який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення ОСОБА_4 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав. Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з ст.ст.486, 489, 496 МК України всебічно, повно та об`єктивно з`ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам у їх сукупності і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.527 МК України. Висновки суду про винуватість ОСОБА_4 вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованими, підтверджуються наявними в справі доказами і ніким з учасників провадження в справі про порушення митних правил не оспорюються. Що стосується доводів представника митного органу про необхідність застосування до ОСОБА_4 стягнення у виді конфіскації валюти - безпосереднього предмету порушення митних правил, то вони є необґрунтованими. Згідно з ч.1 ст.1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Згідно з ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, і відповідно до положень ч.2 ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України", якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Також статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Згідно з ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до положень ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Санкцією ст.471 МК України передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів. Згідно з ст.1 Першого Протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. У рішенні в справі "Трегубенко проти України" ЄСПЛ зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар" (рішення щодо Брумареску, параграф 78). У рішенні "Гирлян проти Росії", яким констатовано порушення державою ст.1 Першого Протоколу до Конвенції, Суд повторює, що для того, щоб бути пропорційним, втручання повинно відповідати серйозності порушення і санкції з огляду на тяжкість злочину, за яке воно призначене для покарання - в даному випадку недотримання вимоги декларації - а не серйозність будь-якого передбачуваного порушення, яке насправді не було встановлено. При цьому Суд погодився, що конфіскація була надмірною та непропорційною переслідуваній законній меті, адже гроші були отримані на законних підставах, і така жорстка система не в змозі забезпечити необхідний справедливий баланс між вимогами загальних інтересів і захистом права людини на власність. Міра конфіскації поклала на заявника індивідуальне і надмірне навантаження і була неспіврозмірна скоєному злочину. У рішенні "Садоча проти України", яким констатовано порушення державою ст.1 Першого Протоколу до Конвенції, ЄСПЛ установив, що конфіскація всієї незадекларованої під час проходження митного контролю суми грошей наклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар і була непропорційною до вчиненого правопорушення. У цій же справі ЄСПЛ встановив, що адміністративне правопорушення, у вчиненні якого заявника було визнано винним, полягало у недекларуванні ним суми готівки, яку він перевозив через митний кордон. У зв`язку з цим слід зазначити, що, дійсно, як вказав заявник, вивезення іноземної валюти з території України не було незаконним відповідно до українського законодавства. Дозволялося не лише вивезення валюти, але й сума, яка могла бути законно перерахована або, як у цій справі, фізично перевезена через митний кордон у випадку декларування, в принципі, не була обмежена на момент подій. Отже, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, ЄСПЛ виходить з оцінки забезпечення "справедливого балансу", дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п.69, 73 рішення у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", п.п.31, 34 рішення у справі "Ізмайлов проти Росії"). При розгляді справи щодо ОСОБА_4 вказані вимоги закону суддею місцевого суду були дотримані та з огляду на встановлені обставини обґрунтовано була застосована практика ЄСПЛ. Мотивуючи висновки про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_4 стягнення у виді конфіскації вилученої валюти, суддя виходив з того, що вказане додаткове стягнення не відповідатиме критерію пропорційності. У постанові суд зазначив, що докази того, що ОСОБА_4 умисно прагнув обійти митні правила, відсутні, держава не зазнала жодних збитків внаслідок недекларування грошових коштів, які належать порушнику і є для нього значним розміром. А тому суд дійшов переконання, що конфіскація вилучених у ОСОБА_4 готівкових коштів буде непропорційною по відношенню до вчиненого правопорушення та становитиме для нього індивідуальний надмірний тягар. Такі висновки суду є правильними і доводи апеляційної скарги їх не спростовують. З цього приводу ОСОБА_4 апеляційному суду також пояснив, що є власником компанії "Bioscience Pharma FZ-LLC", яка зареєстрована в м. Дубаї, ОАЕ, і має намір переїхати в Україну на проживання та для роботи, оскільки тут у нього народилася донька. Кошти було знято з рахунку компанії і призначалися для перевезення та сплати митних платежів за ввезення в Україну його автомобіля, меблів та інших особистих речей, які наразі знаходяться в контейнері на митному складі в м. Одесі. Він ці гроші не приховував і не задекларував через незнання. Вказані обставини підтверджується довідкою, комерційною ліцензією компанії "Bioscience Pharma FZ-LLC", копіями свідоцтва про народження, виписки з рахунку, дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, експортної декларації (а.с.42-45, 78-79). Отже, застосоване до ОСОБА_4 стягнення лише у виді штрафу відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства і необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, закріпленого у ст.1 Першого Протоколу до Конвенції. А тому підстав для задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби Клімова С.Г. залишити без задоволення, а постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 5 червня 2020 року, якою на ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 /ста/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 /одну тисячу сімсот/ гривень, без конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил - валюти в сумі 7 700 /сім тисяч сімсот/ доларів США, 18 000 /вісімнадцять тисяч/ євро, 8 000 /вісім тисяч/ гривень за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України, - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Т.М. Тютюн