Постанова 4824 № 359/9317/19

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА КИЇВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ 7 лютого 2020 року місто Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Журавель О.О., за участю захисника Кравченка А.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , представника Київської міської митниці ДФС Захарова А.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з апеляційною скаргою Київської митниці ДФС, в особі представника Павленко С.А., на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 4 жовтня 2019 року, - встановив: З протоколу про порушення митних правил № 0482/12500/19 від 12 вересня 2019 року вбачається, що 12.09.2019 року о 13 год. 30 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_1 , який прилетів до України з Німеччини, м. Франкфурт літаком авіакомпанії «Lufthansa», рейсом №1490 своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчив про факти, що мають юридичне значення. «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідно Наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю ним обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю. На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянину, який самостійно обрав спосіб проходження митного контролю «зелений коридор», було задано запитання, після перетину ним «зеленої лінії», щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має 10 000 доларів США. Після цього, пасажиру було запропоновано пред`явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці (зоні митного контролю), пасажиром було видано готівку в розмірі 11 603 доларів США, що знаходились у чоловічій наплічній сумочці пасажира (ручна поклажа). _______________________________ Унікальний номер справи: 359/9317/19 Номер апеляційного провадження: 33/824/4144/2019 Суддя у першій інстанції - Вознюк С.М. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина України ОСОБА_1 вказана валюта належить йому особисто. Проте, пасажир обрав проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, яка є меншою еквіваленту 10 000 євро. З виявленої суми пасажиру було пропущено 11 003 доларів США (що за курсом НБУ на 12.09.2019 становить 10 000 євро). За протоколом про порушення митних правил вилучено 600 доларів США. Готівка була перерахована в службовому приміщенні митниці в присутності пасажира. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз`яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не звертався та для декларування готівкових коштів на «червоний коридор» не звертався. Таким чином, своїми діями громадянин України ОСОБА_1 під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «Д» ДГІ МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_1 , який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор» готівки в обсязі, що підлягає обов`язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для фізичних осіб, відповідно до Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» та Постанови Правління НБУ №5 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. ст. 471 МК України. У зв`язку з цим працівниками митниці 12.09.2019, складено протокол про порушення митних правил № 0482/12500/19, один примірник якого вручено під підпис громадянину України ОСОБА_1 , і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил. Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 4 жовтня 2019 року громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 471 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на корить держави у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп. Цією ж постановою вилучену валюту, згідно протоколу про порушення митних правил № 0482/12500/19 від 12.09.2019, а саме: готівку в розмірі 600 (шістсот) доларів США, повернуто громадянину України ОСОБА_1 . Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції Київською митницею ДФС в особі представника Павленко С.А. подано апеляційну скаргу в якій просить постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 4 жовтня 2019 року скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушення митних правил за ст. 471 МК України, застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень з конфіскацією затриманої по справі валюти в розмірі 600 доларів США. На обґрунтування апеляційної скарги представник зазначає, що суд першої інстанції однобічно та упереджено підійшов до накладення стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації обмежених до переміщення валютних цінностей а вказані у постанові суду обставини, що стали підставою для повернення вилучених під час складання протоколу про порушення митних правил грошових коштів, є неправомірними. Постанова Бориспільського міськрайонного суду від 4 жовтня 2019 року не відповідає меті адміністративного стягнення та не сприяє вихованню порушника в дусі додержання чинного законодавства України, тому зазначена постанова підлягає скасуванню. Вивчивши матеріали справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , заслухавши пояснення представника Київської міської митниці ДФС Захарова А.О. на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення захисника-адвоката Кравченка А.П. щодо законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав. Так, згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. У відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Висновки суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України є обґрунтованими та в апеляційному порядку не оспорюються. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, оскільки врахував характер та обставини вчиненого правопорушення, особу порушника і наклав стягнення у межах встановлених цим Кодексом. При цьому, вирішуючи питання щодо вилученого у ОСОБА_1 безпосереднього предмету правопорушення, а саме: 600 (шістсот) доларів США, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність повернення предмету правопорушення ОСОБА_1 , виходячи з наступного. Відповідно до санкції ст. 471 МК України порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів. Тобто, санкція зазначеної норми за своєю конструкцією є абсолютно визначеною. В даному випадку конфіскація є обов`язковим додатковим видом стягнення при переміщенні через митний кордон України товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України. Натомість, судом першої інстанції вказаних вимог закону дотримано не було і не застосовано до ОСОБА_1 обов`язковий додатковий вид стягнення конфіскацію товарів, переміщення яких через митний кордон обмежено законодавством України. Крім того, суд апеляційної інстанції бере до уваги наступне. Частина 2 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає, що Конвенція жодним чином не обмежує право держави вводити в дію такі закони, які на її думку є необхідним для здійснення контролю за користування майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Пункт 33 рішення ЄСПЛ у справі «Ісмаїлов проти Росії» визначено, що загальна вимога щодо декларування товарів, що переміщуються через митний кордон, яка поширюється на кожну особу, котра перетинає кордон, запобігає неконтрольованому ввезенню готівки в державу чи її вивезення з неї, тому конфіскація у випадку недекларування готівки під час проходження митного контролю є частиною регуляторного механізму, який відповідає загальним інтересам суспільства. Наведені положення норм міжнародного права співвідносяться з нормами національного законодавства України щодо регуляторного механізму держави, який реалізується шляхом встановлення державою обмежень щодо здійснення права на власність шляхом конфіскації заборонених та обмежених товарів. Таким чином, оскільки санкція ст. 471 МК України не передбачає альтернативи, так як є абсолютно визначеною і щодо основного виду стягнення і щодо додаткового, то апеляційний суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 обов`язковий додатковий вид стягнення, а саме конфіскацію товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України. Тому, вилучені за протоколом про порушення митних правил № 0482/12500/19, 600 доларів США, необхідно конфіскувати в дохід держави. З огляду на вказане, доводи захисника Кравченка А.П. щодо майнового стану ОСОБА_1 , легального характеру походження переміщуваної ним валюти, а також те, що він ніколи не ввозив чи вивозив з України коштів та інших товарів які потребують письмового декларування, не можуть вважатися такими, які спростовують імперативну вимогу закону щодо необхідності застосування до правопорушника заходів адміністративного впливу у точній відповідності з законом, як це визначено ч.3 ст.7 КУпАП. Враховуючи, що в поданій апеляційній скарзі представник митниці повторно просить визнати ОСОБА_1 винним за ст. 471 МК України, при тому, що доведеність вини останнього ніким зі сторін не ставиться під сумнів, то апеляційні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині незастосування судом першої інстанції до правопорушника обов`язкового додаткового стягнення у виді конфіскації безпосередніх предметів правопорушення зі скасуванням оскаржуваної постанови і прийняттям і цій частині нової. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - постановив: Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС Павленко С.А. - задовольнити частково. Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 4 жовтня 2019 року, якою громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 471 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на корить держави у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп., з поверненням йому грошових коштів, що були безпосереднім предметом правопорушення, - змінити в частині накладення додаткового адміністративного стягнення. Вилучені грошові кошти, згідно протоколу про порушення митних правил № 0482/12500/19 від 12.09.2019 у сумі 600 (шістсот) доларів США - конфіскувати в дохід держави. В іншій частині постанову суду залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.О. Журавель