Постанова 4824 № 359/11599/19

Справа № 359/11599/19 Головуючий в суді І інстанції - Кабанячий Ю.В. Провадження № 33/824/1027/2020 Доповідач - Габрієль В.О. Категорія: ст.471 МК України КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 лютого 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., із участю представника Київської митниці Держмитслужби Захарова А.О., особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС України Клімова С.Г. на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2020 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, проживаючого по АДРЕСА_1 , працюючого в ТОВ «Керуюча Компанія Дізенгоф Центр» на посаді менеджера по прибиранню, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 17.10.2013 року, орган, що видав 7101, персональний номер: НОМЕР_2 , - визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. 00 коп., що підлягає сплаті на користь держави України. Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0595/12500/19 валюту, а саме: долари США за курсом НБУ на 16.11.2019 за 100 доларів США - 2424-4999 грн., кількістю - 1000, вартістю 24245 грн. 00 коп. повернуто ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.; на користь Київської митниці ДФС України понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 19 грн. 75 коп. Відповідно до постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 16.11.2019 о 14 год. 35 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю зали «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_1 , який прилетів до України з Ізраїлю м. Тель-Авіва, через Туреччину м. Стамбул, рейсом № ТК1255 а/к «TURKISH AIRLINES». Своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України, заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення. «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідно Наказу Міністерства Фінансів України №671 від 03.08.2018 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю ним обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю. На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянину України ОСОБА_1 , було задано запитання щодо наявності в нього готівкових коштів, пасажир відповів, що має приблизно 12 000 доларів США. Після цього пасажиру було запропоновано пред`явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці (зоні митного контролю) після запитань інспектора пасажиром було видано готівку в розмірі 11 996 доларів США, які знаходились в внутрішній кишені куртки, одягненої на пасажирі. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина України ОСОБА_1 вся зазначена готівка належить йому особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує еквівалент 9 999 євро. З виявленої суми громадянину України ОСОБА_1 , було пропущено 10 996 доларів США (еквівалент 9 999 євро станом на 16.11.2019) За протоколом про порушення митних правил вилучено 1 000 доларів США. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні роз`яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не звертався. Таким чином, своїми діями громадянин України ОСОБА_1 , під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст.366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_1 , який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор» готівки в обсязі, що підлягає обов`язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для фізичних осіб, відповідно до Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» та Постанови Правління НБУ №5 від 02.01.2019 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України. У зв`язку з цим, інспектором митниці, на місці виявлення правопорушення в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА Бориспіль, 16.11.2019 складено протокол про порушення митних правил №0595/12500/19. На підставі ст.511 МК України за протоколом №0595/12500/19 вилучено: долари США за курсом НБУ на 16.11.19 за 100 доларів США - 2424-4999 гривень, кількістю 1000 долари США, вартість 24 245 гривень 00 копійок. Не погоджуючись із вказаним рішенням представником Київської митниці ДФС України Клімовим С.Г. подано апеляційну скаргу, у якій він просить постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.01.2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати, ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушення митних правил за ст.471 МК України, застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. 00 коп. та конфіскації затриманої по справі валюти в розмірі 1000 доларів США. Свої вимоги мотивує тим, що постанова суду першої інстанції є незаконною, винесена без врахування дійсних обставин справи, норм чинного законодавства та такою, що підлягає скасуванню. Апелянт вказує, що суд першої інстанції не застосувавши стягнення у виді конфіскації не задекларованої валюти, посилався на необхідність врахування положень ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» та рішень ЄСПЛ, як окремого джерела права. Однак практику ЄСПЛ щодо неможливості конфіскації предмету правопорушення слід застосовувати лише за умови відповідності обставин справи певним критеріям та умовам, зокрема і тим, коли виконання норми національного законодавства порушує основні права громадянина - правопорушника (право на житло, на охорону здоров`я, свободу пересування, тощо), а також коли вартість предмета правопорушення у співвідношенні з майновим (фінансовим) станом порушника настільки значна, що конфіскація може істотно вплинути на майновий (фінансовий) стан порушника. На думку апелянта, застосувавши до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу без конфіскації валютних цінностей, суд першої інстанції однобічно та упереджено підійшов до розгляду справи, а отже застосування такого стягнення є неправомірним. Заслухавши доповідь судді, думку представника митниці на підтримку поданої апеляційної скарги, доводи ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про правопорушення митних правил та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді справи про порушення митних правил місцевим судом належним чином було досліджено докази, що містяться в матеріалах провадження, зокрема, дані протоколу про порушення митних правил №0595/12500/19 від 16.11.2019 (а.с.2-5), дані протоколу опитування ОСОБА_1 від 16.11.2019 року (а.с.6-9), дані доповідної записки старшого державного інспектора ВМО №4 м/п «Аеропорт Бориспіль» Київської митниці ДФС Зайченка С.В. від 16.11.2019 року (а.с.10); опис предметів із переліком затриманої валюти згідно протоколу про митне порушення (а.с.11-13); акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №326 (а.с.14); копію паспорту правопорушника (а.с.16); копію квитка (а.с.17), та обґрунтовано визнано ОСОБА_1 винуватим у порушенні митних правил, відповідальність за яке передбачена ст.471 МК України. Із тексту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» №3477-IV від 23.02.2006 вбачається, що суди використовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права. Відповідно до положень ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. ЄСПЛ у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі ЄСПЛ зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення щодо Брумареску (Brumaresku), параграф 78). Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ЄСПЛ, перш за все виходить із оцінки дотримання принципу правомірності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном та оцінки забезпечення «справедливого балансу» / дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п.69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, п.п.31, 34 рішення у справі «Ісмаїлов проти РФ» від 06.11.2008). За вчинення правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, встановлено адміністративне стягнення у виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти. При вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника. Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 раніше не судимий, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався. Відсутні будь-які докази, які б давали підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо. Ввезення вказаної суми на територію України пасажиру допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. Шкода, яку ОСОБА_1 потенційно міг завдати державі була незначною: він не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби ввозив гроші не задекларувавши їх. Органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти були ввезені на територію держави. Оскільки держава не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації, застосування конфіскації в цьому випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою. Крім того, ОСОБА_1 офіційно працевлаштований з 2018 року за трудовим договором у ТОВ «Керуюча Компанія Дізенгоф Центр» на посаді менеджера по прибиранню. Його праця оплачувалась погодинно, а саме 29.12 шекелів, тривалість роботи залежить від потреб системи, що підтверджується довідкою повідомленням працівників про умови праці ОСОБА_1 , у компанії. За наведених умов праці ОСОБА_1 , паралельно був працевлаштований у ТОВ «Темпо Бевереджис», працював там в період з 04.08.2019 року по 05.09.2019 року на посаді збирача, що підтверджується довідкою з відділу кадрів ТОВ «Темпо Бевереджис». Його дружина тимчасово не працює та постійно перебуває поруч з їх донькою, яка перенесла складну операцію. Вилучена сума валюти є для його родини дуже значною, оскільки необхідна для забезпечення реабілітації його доньки в післяопераційний період, забезпечення належного харчування та придбання ліків. Беззаперечно, що конфіскація вилучених грошових коштів ставить його сім`ю в скрутне матеріальне становище, оскільки вказана сума у декілька разів перевищує розмір його середньомісячної заробітної плати, а тому це порушує його право на повагу власності, так як є непропорційним, оскільки покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар». Із огляду на вказане, застосування до ОСОБА_1 конфіскації буде занадто жорстоким покаранням, адже вилучена валюта є його приватною власністю, має легальне походження, переміщалась без ознак приховування. Ці грошові кошти необхідні для лікування та реабілітації його дочки, а також для забезпечення гідних умов життя його родини. Оскільки конфіскація коштів, на які розраховував ОСОБА_1 , ставить його в скрутне матеріальне становище, позбавить можливості розрахуватись за лікування його доньки та забезпечити свою життєдіяльність, подібне стягнення порушує його право на повагу власності, є не пропорційним, адже покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар». Враховуючи обставини правопорушення, дані про особу, яка притягується до відповідальності, обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, докази наявні у матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України, про необхідність притягнення останнього до відповідальності за вказаною статтею та на законних підставах, із дотриманням вимог ст.33 КУпАП, наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. без конфіскації вилученої валюти. За своїм видом та розміром накладене на ОСОБА_1 стягнення сприяє досягненню визначеній у ст.23 КУпАП меті адміністративних стягнень та відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Із огляду на викладене, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги представника Київської митниці ДФС України, адже втручання у право ОСОБА_1 на мирне володіння майном не відповідатиме принципу правомірності, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки покладає на неї «індивідуальний надмірний тягар». Враховуючи вищезазначене, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.01.2020 щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв`язку із чим залишає постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП, ст.ст.462, 487 МК України апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС України Клімова С.Г. залишити без задоволення. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2020 року відносно ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.О. Габрієль