Постанова 4801 № 128/1237/20

Справа № 128/1237/20 Провадження № 22-ц/801/1289/2020 Категорія: 39 Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондаренко О. І. Доповідач:Матківська М. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2020 рокуСправа № 128/1237/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі: Головуючого: Матківської М. В. Суддів: Марчук В. С., Сопруна В. В. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 22 травня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» про визнання кредитного договору недійсним, Ухвалу постановила суддя Бондаренко О. І. Ухвалу постановлено в м. Вінниці Вінницької області Повний текст ухвали складено 22 травня 2020 року, встановив: 18 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» про визнання кредитного договору недійсним, яким просив визнати недійсним кредитний договір від 15 березня 2020 року, укладений між ним та ТОВ «Гоуфінгоу», предметом якого був кредит на суму 3500,00 грн. Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 22 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Гоуфінгоу» про визнання кредитного договору недійсним передано на розгляд до територіальної юрисдикції (підсудності) Подільського районного суду м. Києва (04071 м. Київ вул. Хорива, 21). В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції через порушення судом норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що звертаючись до Вінницького районного суду Вінницької області із даним позовом він скористався своїм правом на альтернативну підсудність, що визначена частиною 5 статті 28 ЦПК України, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами, є нічим іншим як надання послуг споживчого кредиту, які підпадають під дію норм Закону України «Про захист прав споживачів», тому у суду першої інстанції не було передбачених ч. 2 ст. 27 і п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України підстав для передачі справи за підсудністю до суду за місцезнаходженням відповідача. Відповідач ТОВ «Гоуфінгоу» відзив на апеляційну скаргу не надав. Відповідно до положень ч. 13 ст. 7, п. 9 ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про передачу справи на розгляд іншого суду розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи. Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав. Суд першої інстанції постановив ухвалу про передачу позовної заяви на розгляд до Подільського районного суду м. Києва пославшись на те, що із позовної заяви вбачається місцезнаходження відповідача ТОВ «Гоуфінгоу» - м. Київ вул. Хорива, 1, що відповідно до адміністративно-територіального поділу не відноситься до підсудності Вінницького районного суду Вінницької області, а є територією м. Києва, що є підставою для передачі позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Гоуфінгоу» про визнання кредитного договору недійсним, до територіальної юрисдикції (підсудності) Подільського районного суду м. Києва. Такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам цивільного процесуального закону щодо територіальної юрисдикції (підсудності). Відповідно до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Звернувшись до суду з позовом до юридичної особи - ТОВ «Гоуфінгоу», позивач зазначив місце його знаходження: м. Київ вул. Хорива, 1, 04071 (а. с.1). До позовної заяви позивач додав копію типового договору - індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № _____, затвердженого наказом № 05/12 від 05 грудня 2019 року, директор ТОВ «Гоуфінгоу» ОСОБА_2 (а. с. 5-9) та копію свідоцтва про реєстрацію фінансової установи - ТОВ «Гоуфінгоу» із місцезнаходженням: 04071 м. Київ вул. Хорива, 1А (а. с. 10). Із типового договору - індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № ____ вбачається, що ТОВ «Гоуфінгоу» (далі - товариство»), в особі директора ОСОБА_2 з однієї сторони та _____________________________ (далі - клієнт) з другої сторони, разом по тексту - сторони, уклали цю індивідуальну частину договору про надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту (а. с. 5). Отже, із цього типового договору, наданого позивачем у додатку до позовної заяви, вбачається, що відповідач надає позивачу грошові кошти у позику, а іншого позивачем не зазначено і доказів не надано. Крім того, ОСОБА_1 , звернувшись в суд із позовом до ТОВ «Гоуфінгоу» про визнання кредитного договору недійсним, відповідно до вимог пунктів 4, 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, не зазначив зміст позовних вимог: спосіб захисту прав та інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, та не зазначив і не виклав обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, із посиланням на Закон України «Про захист прав споживачів». Не зазначення позивачем таких обставин позбавило суд першої інстанції можливості визначити підсудність згідно положення частини 5 статті 28 ЦПК України, за яким позивач вправі пред`явити позов про захист прав споживача за своїм зареєстрованим місцем проживання чи перебування. Таким чином ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання кредитного договору недійсним, в якому не виклав зміст позовних вимог - про захист прав споживачів та не виклав обставин, якими обґрунтовує свої вимоги про захист прав споживачів із зазначенням підтверджуючих ці обставини доказів, а тому підстави для визначення підсудності справи за вибором позивача у суду першої інстанції були відсутні. З огляду на викладене висновок суду першої інстанції про те, що на позов ОСОБА_1 поширюються загальні правила підсудності, встановлені статтею 27 ЦПК України, і за місцезнаходженням відповідача дана справа підсудна Подільському районному суду м. Києва, є правильним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги позивача в тому, що він звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору споживчого кредиту, а тому саме він має право на визначення підсудності згідно із частиною 5 статті 28 ЦПК України є безпідставними, правильних висновків суду не спростовують та заперечуються змістом самої позовної заяви, про що наведено вище. За наведених обставин ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог закону, у зв`язку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного і керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 22 травня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіВ. С. Марчук В. В. Сопрун