Постанова Київський апеляційний суд № 760/24623/19
від 09.07.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110 м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, Справа № 760/24623/19 Головуючий у 1 інстанції - Букіна О.М. Апеляційне провадження № 22-ц/824/8886/2020 Доповідач - Мараєва Н.Є. ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 липня 2020 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Мараєвої Н.Є. Суддів: Заришняк Г.М., Рубан С.М. Розглянули у порядку письмового провадження в приміщені Київського апеляційного суду Цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів,- ВСТАНОВИЛА: Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 28 серпня 2019 і до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вирішено питання судового збору. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року в частині стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_2 з 1/6 частини всіх видів заробітку на 1/10 частину всіх видів заробітку, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не надав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права. 01 липня 2020 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що з 18 вересня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі (а/с. 5). Сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а/с. 3-4). Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №353-ІІ від 14 серпня 2019 року, неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 . Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач перебуває у працездатному віці та не має на утриманні інших осіб. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що будь-які шлюбні відносини із позивачем припинені. Вказує, що він перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_6 , з якою має спільного сина, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якому виповнилося одинадцять місяців, у зв`язку з чим, несе додаткові витрати, оскільки на його утриманні перебуває цивільна дружина, яка доглядає за їх спільним сином. Зазначає, що позивачка з 10 жовтня 2014 року і до цього часу офіційно працює маркетологом в АТ "Фармак" на підставі чого отримує стабільний офіційний дохід. На підтвердження своїх доводів, відповідачем до апеляційної скарги додано копію свідоцтва про народження сина ОСОБА_7 та копію довідки АТ "Фармак". Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із частиною 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що був позбавлений можливості надати свої пояснення по справі та докази у зв`язку з тим, що не отримував будь-яких повісток по справі. Однак, відповідно до наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 11 жовтня 2019 року отримав копію ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року про відкриття спрощеного позовного провадження, а тому мав можливість надати суду першої інстанції зазначені вище докази (а/с. 14). Таким чином, надані відповідачем докази не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки ОСОБА_1 у відповідності до вимог частини 3 статті 367 не надав суду належних доказів неможливості подання доданих до апеляційної скарги доказів з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до частин другої та третьої статті 84 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Відповідно до частини четвертої статті 84 СК України право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивач відповідно до положень статті 84 СК України має право на стягнення з відповідача аліментів на своє утримання. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Таким чином, враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 28 серпня 2019 року і до досягнення дитиною ОСОБА_5 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, доводи викладені у апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про зміну розміру аліментів. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 268, 352, 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року - залишити без змін. Постанова оскарженю не підлягає. Головуючий: Судді: