Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 607/7457/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 607/7457/20 пров. № А/857/7208/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Шевчук С.М. суддів Кухтея Р.В., Носа С.П. за участю секретаря судового засідання Ігнатищ Л.М. представника позивача Стадник В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 червня 2020 року (рішення ухвалене у м. Тернополі, судом під головуванням судді Гуменного П.П.) у справі № 607/7457/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд,- В С Т А Н О В И В: І. ОПИСОВА ЧАСТИНА 06.05.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив: поновити строк звернення до суду; скасувати постанову відповідача про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 20.04.2020 серії ДП18 №705622 про притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу в розмірі 425,00 грн. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, постановленим з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 червня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, стягнути з відповідача судові витрати. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що інспектором поліції з надуманих підстав, без жодних доказів зроблено висновок що він керуючи транспортним засобом перед перестроюванням не подав сигналу світловим показчиком повороту відповідного напрямку. Судом не викладено обставин, які б підтверджували факт вчинення позивачем даного правопорушення, що даний транспортний засіб здійснював перестроювання і змінив напрямок руху. Апелянт стверджує, що оскільки він рухався автомобілем прямо по вул. Симоненка і ніяких маневрів не здійснював і на вказаному відрізку дороги є лише одна смуга руху, по якій він і рухався, а тому і перестроїтись на іншу смугу не міг. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача та залишити без змін рішення суду першої інстанції. По суті доводи відзиву співпадають з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному судовому рішенні. Відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 268 КАС України, шляхом надіслання повідомлень засобами поштового зв`язку, що підтверджується зворотними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та на електронну пошту, зазначену даними учасником справи, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. В судове засідання не прибув. Клопотань про відкладення слухання справи відповідач не направляв. ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, що 20.04.2020 о 02 год. 27 хв. позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом FORD FOCUS, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Симоненка в м. Тернополі, перед перестроюванням не подав сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив вимоги п.9.2 (б) Правил дорожнього руху України. За вчинення вказаного адміністративного правопорушення поліцейським взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області інспектором Департаменту патрульної поліції капралом поліції Данилюк Я.В. винесено постанову серії ДП18 №705622 від 20.04.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач керуючи транспортним засобом FORD FOCUS, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Симоненка в м. Тернополі, перед перестроюванням не подав сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив вимоги п.9.2 (б) Правил дорожнього руху України. Вказане підтверджується відеозаписом з нагрудних реєстраторів працівників поліції, а також відео з реєстратора поліцейського автомобіля, якими зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке. Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП настає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. (із змінами та доповненнями). Відповідно до п.1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Згідно з п.1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно п.9.2 «б» Правил дорожнього руху України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. В свою чергу, згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ст.222 цього Кодексу, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч.2 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до ст.258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Таким чином, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, в тому числі, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, у працівників Національної поліції відсутній обов`язок складати протокол про адміністративне правопорушення. У разі вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, розгляд якого відповідно до частини першої статті 222 КпАП віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається і розгляд таких справ здійснюється на місці вчинення правопорушення, незалежно від того, чи оспорюватиме особа під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення допущене порушення і адміністративне стягнення. З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст.33 КУпАП). Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно статей 276, 280, 283 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Таким чином, з врахуванням наведених вище норм законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що інспектором поліції не порушено порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч.2 ст.122 КУпАП. Розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови від 20.04.2020 серії ДП18 №705622 було здійснено з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року. Також, апеляційним судом досліджено диск відеофіксації з нагрудних реєстраторів працівників поліції, а також відео з реєстратора поліцейського автомобіля, якими підтверджується факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме: рух автомобіля «FORD FOCUS» д.н.з. НОМЕР_1 , вулицею Симоненка в м. Тернопіль, який перед перестроюванням не подав сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку. У відповідності до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жоден докази не має для суду наперед встановленої сили. Системний аналіз вказаних норм чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що поліцейський взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області інспектор Департаменту патрульної поліції капралом поліції Данилюк Я.В. діяла у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а постанова про адміністративне правопорушення від 20.04.2020 серії ДП18 №705622 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за формою відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Відтак, позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, а постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, з дотриманням вимог чинного законодавства. Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 3 червня 2020 року у справі № 607/7457/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повне судове рішення складено 09.07.2020.