Постанова 4857 № 606/2240/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 606/2240/22 пров. № А/857/6121/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Большакової О.О., суддів Кушнерика М.П., Курильця А.Р. з участю секретаря судового засідання Гриньків І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору сержанта поліції Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Драт Зоряни Олегівни про скасування постанови за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 20 березня 2023 року (суддя першої інстанції Марціцка І.Б., м. Луцьк) В С Т А Н О В И В : У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Теребовлянського районного суду Тернопільської області з позовом до Головного управління національної поліції в Тернопільській області, третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору сержанта поліції Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Драт З.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 712973 від 05.12.2022 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за ч.5 ст.121, ч.1 ст. 121 КУпАП, із застосуванням ч.2 ст.36 КУпАП. Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16 січня 2023 року замінено відповідача ГУНП в Тернопільській області на Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції. Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 20 березня 2023 року позов задоволено частково. Постанову серії БАБ №712973 від 05.12.2022 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КУпАП скасовано, а справу про адміністративне правопорушення в цій частині закрито, постанову БАБ №712973 від 05.12.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП залишити без змін. У задоволенні решти вимог відмовити. Не погодившись з рішенням суду в частині не задоволення позовних вимог, вважаючи таке в цій частині необґрунтованим, ухваленим з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, його оскаржив ОСОБА_1 . Просить скасувати рішення від 20.03.2023 в частині залишення без змін постанови БАБ №712973 від 05.12.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП та закрити справу. В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що 05 грудня 2022 року о 20 год. 13 хв. в темну пору доби на автодорозі в смт. Дружба Тернопільського району Тернопільської області він керував автомобілем «Ауді А 4» реєстраційний державний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони Тернополя по місцю свого проживання, що в смт. Дружба, будучи при цьому пристебнутим ременем безпеки. У процесі руху транспортним засобом в даному населеному пункту він увімкнув показчик правового повороту і став виконувати даний маневр з метою здійснити зупинку автомобілем на прибудинковій території. Безпосередньо при звершенні виконання маневру праворуч він побачив позаду себе проблисковий маячок службового поліцейського автомобіля, через що зупинився. Стверджує, що після своєї зупинки він відстібнув ремень безпеки, оскільки така необхідність відпала. Учасники справи у судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Апелянт подав клопотання про розгляд справи у його відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною сержантом поліції Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Драт З.О., серії БАБ № 712973 від 05.12.2022, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1 ст. 121 КУпАП, із застосуванням ч.2 ст.36 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Згідно постанови 05 грудня 2022 року о 20 год 13 хв. на АД М-19343 км. в смт. Дружба ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Audi A4 реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якого задні покажчики повороту не відповідають ДСТУ 3649:2010, а саме були червоного кольору, чим порушив п.31.4.3 ПДР України, а також був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3 в) ПДР України. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 121 КУпАП, оскільки наданими до матеріалів справи про адміністративне правопорушення доказами не підтверджується та обставина, що позивач керував транспортним засобом за наявності технічних несправностей і невідповідності вимогам зовнішніх світлових приладів,при яких відповідно до п.31.4.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів, отже адміністративний позов в частині скасування постанови про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП слід задовольнити. Разом з тим, факт порушення позивачем п.2.3в ПДР України, а саме керування транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки, без використання ременя безпеки підтверджується матеріалами відеозапису. Позивач безпосередньо після зупинки транспортного засобу знаходився за кермом без пристебнутого ременя безпеки. Жодних активних дій спрямованих на те, щоб відстебнути ремінь безпеки після зупинки відеозаписом не зафіксовано. Отже, позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. Надаючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог сторонами не оскаржене. Також в апеляційній скарзі позивач не наводить доводів та міркувань незаконності рішення в цій частині. Тому в силу приписів ч.1 ст. 308 КАС України колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в цій частині вирішення позовних вимог. Щодо накладення спірною постановою на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за ч.5 ст.121, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Статтею 53 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України. Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до статті 41 Закону України «Про дорожній рух» регулюються Правилами дорожнього руху (далі ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Згідно п. 2.3 в) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів. Частина 5 статті 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Нормами Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII передбачено, що до повноважень Національної поліції відповідно до покладених на неї обов`язків належать: виявляти причини та умови, вживати заходів щодо попередження та усунення виявлених адміністративних правопорушень; патрульні поліцейські уповноважені перевіряти документи, що посвідчують особу, чи документи, що підтверджують певне право особи; складати протоколи про адміністративні правопорушення, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання. Пунктом 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ, від 07.11.2015 № 1395 (далі Інструкція № 1395) передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.. У статті 276 КУпАП визначено місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція № 1395. У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (пункт 4 розділ 1 Інструкції № 1395). Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції № 1395 передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Встановлено, що до матеріалів справи додано відеозапис з нагрудної камери поліцейського, а також з автореєстратора з фіксацією подій, які описані в постанові про адміністративне правопорушення, який в розумінні ст. 251 КУпАП є належним доказом по справі. При цьому у постанові серії БАБ № 712973 від 05.12.2022 містяться відомості про вказаний доказ. Суд апеляційної інстанції, дослідивши відеозапис, наданий стороною відповідача, встановив, що події, які зафіксовані суб`єктом владних повноважень на цей відеозапис підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП. Відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi A4 реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3 в) ПДР України. Суд апеляційної інстанції враховує, що обставини вчинення правопорушення підтверджено складеною постановою у справі про адміністративне правопорушення, із змісту якої чітко убачаються час та місце вчинення правопорушень, а також особа, яку притягнуто до відповідальності. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення процедури розгляду справи або порушення прав позивача під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та/або будь-яким чином свідчили про перевищення службових повноважень інспектором поліції відносно позивача. Зміст постанови відповідає вимогам ст.ст. 283, 284 КпАП України. Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 по справі № 735/1246/15-а висловив правову позицію, що посилання позивача на окремі процедурні порушення при притягненні його до адміністративної відповідальності не можуть спростовувати правомірності спірної постанови відповідача, оскільки не доводять відсутності факту порушення. При цьому, саме такий склад правопорушення зазначено у спірній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та саме за це до нього застосовано штрафні санкції, передбачені ч. 5 ст.121 КУпАП. Отже, відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених апеляційних вимог. За таких обставин, враховуючи, що належними та допустимими доказами підтверджено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121, на чому було вірно наголошено судом першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог ОСОБА_1 . Таким чином, суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 20 березня 2023 року без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. О. Большакова судді М. П. Кушнерик А. Р. Курилець