Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 495/4019/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 495/4019/19 Категорія: 113070100 Головуючий в 1 інстанції: Мишко В.В. Час і місце ухвалення: 14:00, м. Білгород - Дністровський Дата складання повного тексту: 20.01.2020 р. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Бітова А.І. суддів - Лук`янчук О.В. - Ступакової І.Г. у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до лейтенанта поліції, інспектора взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Одеській області ДПП Кравчук Олени Валентинівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправними дії та скасування постанови, В С Т А Н О В И Л А : У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до лейтенанта поліції, інспектора взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Одеській області ДПП Кравчук О.В. (далі - інспектор УПП в Одеській області ДПП Кравчук О.В.), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача УПП в Одеській області ДПП, про: - визнання дії відповідача протиправними; - скасування постанови серії ДП18 №574835 від 05 травня 2019 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що адміністративне правопорушення не було зафіксоване в автоматичному режимі, працівник поліції не мав права виносити постанову без складання відповідного протоколу. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор УПП в Одеській області ДПП Кравчук О.В., жодних доказів скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не надав, відеозапис з особистої нагрудної камери не вів, права, передбачені законодавством належним чином не роз`яснив. Також, інспектором УПП в Одеській області ДПП Кравчук О.В. при складанні оскаржуваної постанови грубо порушено порядок її складання, оскільки вищезгадана постанова виносилась інспектором у патрульному автомобілі, без участі позивача. Посилання відповідача, що транспортний засіб рухався в населеному пункті не підтверджено жодним доказом. Водночас, у постанові відсутні будь-які дані та належні докази, на підставі яких відповідачем зроблено висновок, що рух транспорту зі швидкістю 84 км/год. на даній ділянці дороги заборонений. Крім того, вимірювання швидкості руху транспортного засобу позивача з використанням вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCAM є безпідставним, а отриманні ним технічні дані необґрунтовані, оскільки даний пристрій виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, а сертифікат затвердження цього типу вимірювальної техніки є не чинним з 02 листопада 2015 року. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача УПП в Одеській області ДПП позов не визнала, вказуючи, що перевищення швидкості позивачем було зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС000752 та підтверджується роздруківкою файлу 1557068568-mB000-0505-150248.jmf з пристрою, на якому зокрема, вказана система географічних координат з кутовими величинами: географічна широта і географічна довгота місця події та надані всі належні документи, що підтверджують законність використання вищезазначеного лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів. Інспектор представився позивачу та відповідно до порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, роз`яснив суть правопорушення, ознайомив з даними, які було зафіксовано на лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС000752. Крім того, відповідно ч.3 ст. 254 та ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі, а справа розглядається уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення, за результатом якої виноситься постанова. Справу розглянуто за правилам встановленими ст. 286 КАС України. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 січня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора УПП в Одеській області ДПП Кравчук О.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, УПП в Одеській області ДПП, про визнання протиправними дій відповідача та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задоволено частково. Скасовано постанову від 05 травня 2019 року серії ДП18 №574835 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. В апеляційній скарзі УПП в Одеській області ДПП ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. ОСОБА_1 рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 січня 2020 року не оскаржив. Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог. Доводи апеляційної скарги: - висновки суду першої інстанції про відсутність належних доказів здійснення позивачем адміністративного правопорушення не відповідають дійсності, оскільки вимірювання швидкості та фіксування даного правопорушення здійснювалося за допомогою технічного приладу TruCAM LTI 20/20 №TC000752, який зазначено в оскаржуваній постанові; - посилання суду першої інстанції про те, що рух позивача саме в населеному пункті не підтверджено належними доказами є необґрунтованими, оскільки при зіставлені відеозапису з приладу TruCAM LTI 20/20 №TC000752 з відеозаписом дорожнього знаку 5.45 "Початок населеного пункту - Петродолинське" чітко можна встановити, що в момент фіксування правопорушення позивач рухався в населеному пункті; - в обґрунтування власної позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували факт перевищення ним встановлені дорожнім знаком 3.29 швидкості руху транспортних засобів. Відзиву на апеляційну скаргу на адресу суду апеляційної інстанції не надходило. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УПП в Одеській області ДПП, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції: 05 травня 2019 року інспектором УПП в Одеській області ДПП Кравчук О.В. відносно ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП 18 №574835. Відповідно до зазначеної постанови, ОСОБА_1 керував транспортним засобом HYUNDAI TUCSON д.н. НОМЕР_1 та на 26 км траси М-15 Одеса-Рені, у населеному пункті Петродолинське перевищив швидкість на 34 км/год., внаслідок чого визнаний винним у здійсненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, за яке визначено штраф у розмірі 225 грн. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що в оскаржуваній постанові відсутні будь-які належні докази, на підставі яких відповідачем зроблено висновок, що автомобіль позивача рухався саме на вказаній ділянці дороги та саме із забороненою швидкістю 84 км/год. У постанові відповідач взагалі не посилається на порушення будь-яких дорожніх знаків Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) та відсутні докази, підтверджуючі обставини, що автомобіль позивача рухався саме в зоні дії дорожнього знаку "Населений пункт". Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, ст.ст. 247, 251, 268, 280, 283 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, якими регулюються правовідносини між сторонами. Судова колегія не приймає доводи апеляційної скарги, виходячи з наступного. Системний аналіз ст. 247 КУпАП дозволяє зробити висновок, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. З аналізу вищезазначених норм закону вбачається, що доказами є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Частиною першою ст. 268 КУпАП обумовлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом частин першої-третьої статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Вищенаведеним законодавчим приписам кореспондують норми Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395 (надалі - Інструкція 1395), яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Так, відповідно до п. 4 розділу І Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП. Процедуру розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху детально регламентовано розділом ІІІ Інструкції, відповідно до пунктів 1 - 10 якого: Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

3. Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами четвертою та сьомою статті 121, частиною четвертою статті 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтями 127-1, 130, 139, частиною четвертою статті 140, статтею 188-28 КУпАП, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років. Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у статті 222 КУпАП.

4. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.

5. Поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

6. Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці. Розгляд справ про адміністративне правопорушення у закритому режимі проводиться із додержанням усіх правил провадження. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у закритому режимі можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у провадженні в цій справі.

7. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, визначених у статті 247 КУпАП.

8. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП). Якщо при складанні протоколу (якщо складення протоколу передбачається КУпАП) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не була належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи, їй за місцем проживання (перебування), роботи надсилається повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції (додаток 4) на розгляд справи.

9. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

10. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пунктами 1 - 5 розділу IV Інструкції встановлено таке:

1. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

2. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

3. По справі про адміністративне правопорушення виноситься одна з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП; 3) про закриття справи.

4. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП). У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП). Відповідно до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Згідно вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП - перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Позивач стверджував, що інспектор Кравчук О.В. жодних доказів скоєння ним адміністративного правопорушення не надав, відеозапис з особистої нагрудної камери не вів, його права передбачені законодавством не роз`яснив. Крім того, позивач наполягав, що у постанові відсутні будь які данні та належні докази на підставі яких відповідачем зроблений висновок, що рух транспорту на даній ділянці дороги заборонений зі швидкістю 84 км/г, також у постанові відсутні посилання на порушення будь яких дорожніх знаків ПДР. Надаючи оцінку аргументам апелянта, судова колегія, з урахування наведених вище численних правових норм констатує відсутність доказів, які б спростовували твердження позивача про порушення з боку інспектора Кравчука О.В. процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови. При цьому, судова колегія, ще раз акцентує увагу на тому, що тягар доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень) покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ст.ст. 71, 72 КАС України). З урахування наведеного, судова колегія погоджується з висновком першої інстанції про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судові витрати по справі відсутні. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322, 325 КАС України, судова колегія, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 січня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.