LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд420/5423/19

від 08.07.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5423/19 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Домусчі С.Д., Кравця О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зарахувати страховий стаж та здійснити перерахунок пенсії, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зарахувати страховий стаж та здійснити перерахунок пенсії. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про відмову у перерахунку пенсії №78 від 13 квітня 2016 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.04.2016 року №1760 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року по справі №420/5423/19 набрало законної сили 09 грудня 2019 року. 18 травня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління ПФУ в Одеській області подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2019р. по справі №420/5423/19 у порядку ст.382 КАС України. Зазначена заява обґрунтована тим, що 21 квітня 2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлено строк для виконання рішення протягом 10 робочих днів, однак станом на момент подачі клопотання судове рішення виконано не було. З огляду на зазначене, на думку заявника, подання звіту про виконання судового рішення є належним способом контролю його виконання. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року заяву ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління ПФУ в Одеській області подати звіт про виконання судового рішення задоволено. Зобов`язано Головне управління ПФУ в Одеській області подати суду у строк 10 днів з дня отримання ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2019р. у справі №420/5423/19, але не пізніше 10 днів з дня завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) до 22 травня 2020 року. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій вважає оскаржувану ухвалу винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права просить суд скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління ПФУ в Одеській області подати звіт про виконання судового рішення. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень-відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі шляхом встановлення обов`язку подати звіт у резолютивній частині рішення. Апелянт вважає, що оскільки під час ухвалення рішення від 06.11.2019 року по справі №420/5423/19, суд першої інстанції не встановлював судового контролю в порядку визначеному ст.382 КАС України, були відсутні правові підстави для встановлення судового контролю. Крім того, апелянт вважає, що оскільки судом першої інстанції не повідомлено відповідача про розгляд заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, чим позбавлено апелянта права у прийнятті участі в судовому засіданні для надання пояснень по суті. Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Встановлюючи строк для надання відповідачем звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 року у справі №420/5423/19, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ухвалене у справі рішення не виконане, суд вважає за можливе встановити контроль за виконанням рішення, постановивши відповідну ухвалу згідно ч.1 ст.382 КАС України після завершення розгляду справи (правова позиція ВП ВС у справі №800/592/17). Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно із частинами першою та другою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Як встановлено з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про відмову у перерахунку пенсії №78 від 13 квітня 2016 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.04.2016 року №1760 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Згідно доводів заявника, 21 квітня 2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлено строк для виконання рішення протягом 10 робочих днів, однак станом на момент подачі клопотання судове рішення виконано не було. Колегія суддів не погоджується із доводами апелянта, що контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень-відповідачем у справі суд першої інстанції можливо встановити лише під час прийняття рішення у справі з наступних підстав. Так, відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. При цьому, з аналізу норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Апелянт, стверджуючи, що стаття 382 КАС України регулює порядок застосування судового контролю таким чином, що процесуальна можливість зобов`язання подати звіт існує у суду тільки та виключно на стадії прийняття судового рішення, яким спір вирішується по суті заявлених позовних вимог, полмилквоо тлумачить норми процесуального права, оскільки законодавець у зазначеній нормі процесуального кодексу фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Такий контроль здійснюється саме після прийняття судового рішення. При цьому суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14 травня 2020 року у межах справи № 800/320/17 та Верховним Судом у постанові від 04 березня 2020 року у межах справи №539/3406/17, які відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Щодо посилань апелянта на правові висновки, наведені у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 по справі №523/15136/15-а, від 03 жовтня 2018 року по справі №826/18826/14, від 21 червня 2018 по справі № 826/11347/14, колегія суддів зазначає, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року (справа № 755/10947/17), суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що навіть здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у порядку, встановленому статтею 287 КАС України, не перешкоджає його здійсненню відповідно до статті 382 цього кодексу, оскільки такі процесуальні дії не є взаємовиключними. При цьому стаття 382 КАС України орієнтована на перевірку того, як виконує судове рішення суб`єкт владних повноважень, не на користь якого ухвалене це рішення. Щодо посилань апелянта, що судом першої інстанції не повідомлено відповідача про розгляд заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції спірне питання вирішено в порядку письмового провадження без виклику сторін та проведення судового засідання, що не суперечить вимогам КАС України. Водночас, встановлення суб`єкту владних повноважень строку для надання звіту про виконання рішення суду жодним чином не порушує його права для надання пояснень по суті, оскільки такі пояснення будуть заслуховуватись судом у судовому засіданні за результатами поданого відповідачем звіту. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального права. Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 382 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зарахувати страховий стаж та здійснити перерахунок пенсії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя: М.П. Коваль Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»