Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/31661/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/31661/23 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року (суддя Токмілова Л.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 30.12.2025) про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2025 у справі 420/31661/23: - визнано протиправним та скасовано рішення військової частини НОМЕР_1 , оформлене листом від 06.11.2023 №7586, про відмову у виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 , як такій, що перебуває на утриманні військовослужбовця, водія заправника автомобільного відділення ВМТЗ Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 , як такій, що перебуває на утриманні військовослужбовця водія заправника автомобільного відділення ВМТЗ Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , нарахування та виплату 50% від загальної суми грошового забезпечення, яка належить до виплати, з моменту його офіційного зникнення (24.05.2022) та до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 (01.04.2024), відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" від 30.11.2016 №884. 19.06.2025 до Одеського окружного адміністративного суду від позивачки надійшла заява в порядку статті 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2025 по справі №420/31661/23. Подана заява обґрунтована тривалим невиконання судового рішення. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 заяву позивачки задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №420/31661/23. Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №420/31661/23 у строк 30 днів з дня отримання копії даної ухвали суду. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 замінено сторону виконавчого провадження у справі №420/31661/23, а саме: в/ч НОМЕР_1 , як первісного (неналежного) відповідача-боржника у справі на правонаступника в/ч НОМЕР_2 , як правонаступника військової частини НОМЕР_1 . 01.12.2025 до Одеського окружного адміністративного суду від позивачки надійшла заява в порядку статті 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2025 по справі №420/31661/23. Подана заява обґрунтована тривалим невиконання судового рішення. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовлено. Приймаючи таке рішення суд виходив з того, що ухвалою від 09.07.2025 суд уже встановлював судовий контроль за виконанням рішення в цій справі, а тому у суду немає підстав для задоволення повторної заяви позивачки про встановлення судового контролю за виконанням рішення. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою позивачка подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 та постановити у справі нову ухвалу, якою задовольнити її заяву про зобов`язання в/ч НОМЕР_2 надати звіт про виконання судового рішення (встановити судовий контроль) по справі №420/31661/23. На думку апелянта, невиконання рішення суду протягом тривалого часу є достатньою підставою для розгляду питання про контроль. Проте суд не врахував, що відповідач як суб`єкт владних повноважень (орган військового управління) часто уникає добровільного виконання рішень, пов`язаних з виплатами, що підтверджується численною судовою практикою, де контроль встановлено саме через системну практику невиконання подібних рішень. Також апелянт звернула увагу на те, що з 19 листопада 2025 року у справі змінено відповідача / боржника, який до подачі заяви про встановлення удового контролю (01 грудня 2025 року) не виконав вимоги ухвали суду від 09 липня 2025 року будучи обізнаним про її існування. Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження. Апеляційним судом справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини). Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40). Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002 року, Ромашов проти України від 27.07.2004 року, Шаренок проти України від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року). Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. За приписами частин 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №420/31661/23. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 замінено сторону виконавчого провадження у справі №420/31661/23, а саме в/ч НОМЕР_1 , як первісного (неналежного) відповідача-боржника у справі на правонаступника в/ч НОМЕР_2 . Ураховуючи, що у даній справі вже встановлений судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №420/31661/23 та для в/ч НОМЕР_2 як правонаступника в/ч НОМЕР_1 усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для до повторного дублювання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2025. Доводи апеляційної скарги зазначені висновки не спростовують та не дають підстав уважати, що судом порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали. Щодо посилання апелянта на невиконання боржником вимог ухвали від 09.07.2025, то колегія суддів зазначає, що вона вправі звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою. Так, частиною десятою статті 382-3 КАС України встановлено, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень. Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду по справі №420/31661/23 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя М.П.Коваль Суддя Ю.В.Осіпов