LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4850200/2844/19-а

від 17.05.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №200/2844/19-а - задовольнити.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2021 року справа №200/2844/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач), суддів Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №200/2844/19-а (головуючий І інстанції Голуб В.А.) за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення незаконним в частині, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення № 914110814536 незаконним в частині та зобов`язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі. Визнано незаконним рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Маріуполі Донецької області № 914110814536 від 25.01.2019 року в частині дати початку виплати ОСОБА_1 оновленої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з 01.01.2019 року). Зобов`язано Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків від винагороди, починаючи з 04.12.2018 року, з урахуванням виплачених сум грошового утримання. 24 вересня 2019 року у справі видано позивачу виконавчий лист. 15 березня 2021 року позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №200/2844/19-а. В обґрунтування позивач зазначив, що відповідачем рішення суду в повному обсязі до теперішнього часу не виконано. При цьому відповідачем ще 20.09.2019 року здійснено перерахунок за судовим рішенням, та нараховано доплату позивачу в розмірі 12604,71 грн, яка досі не виплачена, хоча державним виконавцем стосовно відповідача відкрито виконавче провадження. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції. Обґрунтування апеляційної скарги. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання. Між тим, відповідачем тривалий час воно не виконується - нарахована за грудень 2018 року заборгованість в сумі 12604,71 грн, - не виплачується. Зазначене є підставою для застосування судового контролю за виконанням рішення. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, зазначає наступне. Фактичні обставини справи. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення № 914110814536 незаконним в частині та зобов`язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі. Визнано незаконним рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Маріуполі Донецької області № 914110814536 від 25.01.2019 року в частині дати початку виплати ОСОБА_1 оновленої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з 01.01.2019 року). Зобов`язано Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків від винагороди, починаючи з 04.12.2018 року, з урахуванням виплачених сум грошового утримання. 24 вересня 2019 року у справі видано позивачу виконавчий лист. 15 березня 2021 року позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №200/2844/19-а. Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження існування обставин, про які він зазначає у своїй заяві про встановлення судового контролю. Крім того, повноваження перевіряти повноту виконання рішення суду віднесено саме до органів виконавчої служби. Оцінка суду. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. За приписами частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З аналізу наведених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Норма статті 382 КАС України не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише під час його ухвалення. У випадку ухилення боржника - суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи. При цьому суд зазначає, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 сформульовано правовий висновок про можливість встановлення судового контролю, передбаченого ст. 382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі. З матеріалів справи вбачається, що пенсійний орган посилається на неможливість виконати судове рішення в зв`язку з відсутністю належного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, оскільки відповідач не належить до категоріїї розпорядників бюджетних коштів, а є тільки їх одержувачем. Станом на дату звернення позивача з клопотанням про встановлення судового контролю за судовим рішенням, так і на дату розгляду цього клопотання, рішення суду не було виконано, що свідчить про те, що є не припустимим з огляду на приписи законодавства щодо обов`язковості виконання судових рішень, тривалість невиконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року в адміністративній справі № 200/2844/19-а. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про встановлення судового контролю. Як визначено підпунктом «г» пункту 4 частини першої статті 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. Відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню та заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду першої інстанції в цій адміністративній справі підлягає задоволенню. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №200/2844/19-а - задовольнити. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №200/2844/19-а - скасувати. Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №200/2844/19-а - задовольнити. Застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення у справі № 200/2844/19-а шляхом зобов`язання Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року в адміністративній справі № 200/2844/19-а у місячний строк з дня набрання цією постановою законної сили. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 17 травня 2021 року. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 17 травня 2021 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді Е.Г. Казначеєв Л.В. Ястребова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»