Постанова 4813 № 493/224/20

Номер провадження: 33/813/681/20 Номер справи місцевого суду: 493/224/20 Головуючий у першій інстанції Мясківська І. М. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.06.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в особі судді Таварткіладзе О.М., за участю секретаря судового засідання Томашевської К.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Балтського районного суду Одеської області від 28 квітня 2020 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Балтського районного суду Одеської області від 28 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420,40 грн. Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Балтського районного суду Одеської області від 28 квітня 2020 року та провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що районний суд не в повному обсязі встановив обставини даної події, не перевірив достовірність обставин події, що викладені у документах, які містяться в матеріалах справи, а тому, на думку апелянта, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт посилається на те, що поліцейськими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не було дотримано вимог національного законодавства щодо підстав, умов та порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою марки «Drager Alcotest 6810», який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України, а тому не міг бути використаний судом як беззаперечний доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 268 КУпАП, відповідно до якої особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Також апелянт вказує, що справу судом першої інстанції було розглянуто за його відсутності, а рішення прийнято на підставі документів, які містяться в матеріалах справи, без перевірки їх достовірності в судовому засіданні. Справа до розгляду в суді апеляційної інстанції призначалась на 05.06.2020 року на 11-00 год., проте за клопотанням ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, судове засідання по справі було відкладено на 19.06.2020 року на 11-00 год. У судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 19.06.2020 року, ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що у суді першої інстанції ні ОСОБА_1 , ні його захисник Татаровський В.Ю. участі не брали, справа в порушення вимог ст. 268 КУпАП розглянута без їх участі, однак скаржник бажає приймати участь у судовому засіданні та надати пояснення і докази по даній справі, скористатися правовою допомогою адвоката чи іншого фахівця в області права, але запроваджений на території України карантин з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, а також хвороба ОСОБА_1 позбавляє його такої можливості, а тому апелянт просив відкласти розгляд справи. Слід зазначити, що Розпорядженням Голови Одеського апеляційного суду Григорія Колеснікова про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, зі змінами, внесеними згідно із розпорядженням голови суду за №3 від 02.04.2020 р. та за №4 від 09.04.2020 р., тимчасово, на час установлення на території України карантину, зупинено розгляд справ за участю учасників судових процесів та припинено їх допуск до залів судових засідань. Зазначені обмеження не стосуються розгляду, зокрема апеляційних скарг у справах про адміністративні правопорушення, якщо у разі відкладення розгляду справи закінчаться строки, передбачені ст.38 КУпАП. Так, під час повідомлення ОСОБА_1 про дати та час судових засідань суду апеляційної інстанції засобами телефонного зв`язку, скаржнику було роз`яснено про допуск до зали судових засідань суду апеляційної інстанції у вдягнутих засобах індивідуального захисту (масках або респіраторах). Звертаючись до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи з посиланням на запроваджений на території України карантин та хворобу ОСОБА_1 , скаржник надав до суду медичну довідку від 19.06.202 року № 215, з якої вбачається про наявність у ОСОБА_1 захворювання серцево-судинної системи. Проте, скаржником не зазначено про підстави неспроможності явки захисника ОСОБА_1 до судового засідання для участі в розгляді справи та надання пояснень по справі. Відповідно положень ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. У зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та відмовляє в задоволенні відповідного клопотання. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, у зв`язку з наступним. Згідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Висновок судді районного суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові. Згідно ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Матеріалами справи встановлено, що вина ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП підтверджується наступними доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 094025 від 11.02.2020 року (а. с. 4); - роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, тест № 2130 (а. с. 3); - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наданих 11.02.2020 року (а. с. 7-8); - відеозаписом із нагрудної камери (відеореєстратора) (а. с. 2 зворотній бік). Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 094025 від 11.02.2020 року, водій ОСОБА_1 , 11 лютого 2020 року о 15:05 годині в м. Балта Одеської області по вул. Ломоносова, керував транспортним засобом ВАЗ 2104, д.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У своїх діях під час складання матеріалів про адміністративні правопорушення поліцейські повинні керуватись положеннями КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказ Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, Положення ст. 266 КУпАП визначають, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Відповідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Розділ ІІ Інструкції встановлює положення щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів. Зокрема, встановлено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи наявна роздруківка тестування на алкоголь за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, тест № 2130, з якої вбачається, що результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння склав 1,74 %о. З пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наданих 11.02.2020 року, встановлено, що11.02.2020 року вони були запрошені працівниками поліції під час проходження водієм ОСОБА_1 тестування на технічному приладі Драгер для встановлення ступеню алкогольного сп`яніння, де після проходження встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться в стані алкогольного сп`яніння. Свідки також зазначили, що в їх присутності ОСОБА_1 повідомив, що перед керуванням транспортним засобом він вживав спиртні напої. З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудних камер поліцейських встановлено, що 11.02.2020 року поліцейськими був зупинений автомобіль, за кермом якого знаходився ОСОБА_1 . ОСОБА_1 не заперечував, що саме він керував автомобілем. У водія ОСОБА_1 вбачались явні ознаки алкогольного сп`яніння. Співробітниками поліції було запропоновано водієві ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомого газоаналізатора на місці зупинки або в медичному закладі. Водій ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомого алкотестеру «Drager Alcotest 6810», результат цього тесту склав 1,74 %о. Проти результатів такого тесту ОСОБА_1 на місці зупинки не заперечував. У зв`язку з чим, співробітниками поліції відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення. Слід зазначити, що відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення, діяли відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього закону віднесено застосування засобів відеозапису. Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що співробітники поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 діяли згідно до вимог чинного законодавства та у відповідності процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду. Твердження апелянта, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою приладу - газоаналізатора Alcotest Drager 6810, який не дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а тому результати такого тесту не можна вважати належним доказом, апеляційний суд вважає неспроможними. Так, п. 1 та п. 3 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року, передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016 року. Медичний виріб «Drager Alcotest 6810» був зареєстрований в Україні у встановленому порядку і внесений до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно Свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року, Назва ВМ: Прилади електродіагностичні Alcotest 7410 Plus com. Alcotest 6510, Alcotest 6810. Виробник: Drager Safety AG & Co.KGaA, Germany. Свідоцтво дійсне до 10 лютого 2015 року. Газоаналізатори «Drager Alcotest 6810» сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за №UA-МІ/1-96-2014 від 01 вересня 2014 року та, відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію №14455/2014, внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України. У випадку, коли медичний виріб вже введено у експлуатацію і він застосовується за прямим призначенням, а термін дії Свідоцтва про державну реєстрацію на нього закінчився, користувач має право використовувати цей виріб, як мінімум, протягом терміну, вказаного в експлуатаційній документації. Таким чином, використання медичних виробів, які були завезені в Україну, придбані споживачем та введені у експлуатацію протягом часу дії Свідоцтва про державну реєстрацію, після закінчення дії такого Свідоцтва є можливим. Також процедура реєстрації та перереєстрації виробів медичних регламентується для виробника та/або його представника в Україні, а не користувача таких виробів. При втраті чинності свідоцтва про державну реєстрацію забороняється не взагалі використання раніше закупленої і введеної в експлуатацію медичної техніки, а лише її ввезення в Україну та розповсюдження (продаж) кінцевому споживачу за призначенням. Зазначена інформація є публічною та загальнодоступною для ознайомлення. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 р. №1747 та становить 1 рік. Відповідно роздруківки (чеку) газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» повірку вищевказаного приладу «Drager Alcotest 6810», за допомогою якого працівники поліції 11.02.2020 року проводили огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , було здійснено 19.06.2019 року, тобто в межах міжповірочного інтервалу. Крім того, у разі не згоди з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, що був проведений поліцейськими з допомогою газоаналізатора на місці зупинки, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не була лишена можливості пройти такий огляд самостійно в медичному закладі для спростування показів алкотестеру. Однак, таких доказів апелянтом до суду надано не було. Апеляційний суд критично ставиться до посилань апелянта, що районний суд під час розгляду справи не дотримався вимог ст. 268 КУпАП, відповідно до якої особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, а також зауважень скаржника, що справа про адміністративне правопорушення відносно нього була розглянута судом першої інстанції за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Матеріалами справи встановлено, що після надходження матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 до районного суду, ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи в суді на 04.03.2020 року засобами поштового зв`язку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на а. с.

12. Відповідно до клопотання ОСОБА_1 від 04.03.2020 року, в якому він просив відкласти розгляд справи у зв`язку з тим, що він бажає ознайомитись з матеріалами справи та скористатися юридичною допомогою адвоката чи іншого фахівця в галузі права, справа розглядом була відкладена на 13.03.2020 року. Згідно розписки на а. с. 15 ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи. Відповідно розписки на а. с. 16 ОСОБА_1 був повідомлений про наступну дату розгляду справи, а саме на 13.03.202 року на 9-30 год. 12.03.2020 року від ОСОБА_1 до районного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що його захисник Татаровський В.Ю. зайнятий в іншому судового засіданні (а. с. 18-29). У зв`язку з чим, районний суд відклав розгляд адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 на 02.04.2020 року, про що повідомив особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, засобами поштового зв`язку. 02.04.2020 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке вмотивоване запровадженням на території України карантину через спалах у світі коронавірусу, у зв`язку з чим заявник просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату після завершення карантину (а. с. 31-36). Відповідно до даного клопотання розгляд справи був відкладений на 28.04.2020 року на 9-30 год. 28.04.2020 року ОСОБА_1 знову звернувся до районного суду з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату після завершення карантину. При цьому, належних доказів про перебування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в самоізоляції останній до районного суду не надав. За таких умов, районний суд розглянув справ у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Для повного і всебічного розгляду апеляційної скарги, апеляційним судом зроблено запит до районного суду з приводу запроваджених у Балтському районного суді Одеської області заходів з метою убезпечення від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, а саме щодо обмежень щодо допуску учасників процесу в судові засідання, призначені для розгляду справ про адміністративні правопорушення. 28.05.2020 року на адресу Одеського апеляційного суду, засобами електронного зв`язку, надійшла відповідь від голови Балтського районного суду Одеської області. З даної відповіді вбачається, що п. 1 розпорядження голови суду від 16.03.2020 № 1 «Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19» в Балтському районному суді запроваджено особливий режим роботи. Згідно п. 2 п.п. ґ розпорядження рекомендовано громадянам подавати клопотання про відкладення розгляду судових справ у зв`язку із карантинними заходами або подати клопотання про розгляд судових справ без їх присутності і судовому засіданні. Згідно п. 3 розпорядження рекомендовано суддям Балтського районного суду зменшити кількість судових засідань з обов`язковою присутністю в залі судових засідань учасників судового розгляду, що призначаються для розгляду протягом робочого дня. Згідно п. 4 розпорядження обмеження та рекомендації, визначені підпунктами г, ґ, д пункту 2, не застосовувати при розгляді невідкладних справ за клопотаннями слідчих та прокурорів під час досудового розслідування, кримінальних проваджень, в яких спливають строки тримання під вартою, та у справах, де спливають строки притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Вказані заходи безперервно продовжуються розпорядженням голови суду № 2-№ 5 до 22.06.2020 року (а. с. 56-58). З огляду на зазначене, апеляційний суд погоджується з посиланням районного суду, що процесуальна поведінка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є такою, що направлена на затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, під час розгляду в судді першої інстанції матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , останнім не вчинялись будь-які заходи для повного та належного встановлення обставин справи, не було надано письмових заперечень проти протоколу про адміністративне правопорушення. Також, слід зазначити, ОСОБА_1 не був позбавлений права на захист його прав та інтересів в суді адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права. З матеріалів справи вбачається, одне з чотирьох судових засідань, призначених по справі в суді першої інстанції, було відкладене у зв`язку із занятістю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в іншому судовому засіданні, разом з цим про підстави неявки захисника ОСОБА_1 в інші судові засідання, що були призначені по справі, скаржник не зазначив. Слід зазначити, що аналогічна процесуального поведінка продемонстрована ОСОБА_1 і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Таким чином, постанова суду першої інстанції з підстав, що ОСОБА_1 та/або його захисник не брали участь у розгляді справи судом першої інстанції, не може бути скасована, оскільки його відсутність в суді першої інстанції, не вплинула на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення щодо апелянта. Враховуючи наведені обставини в сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за ст. 130 ч. 1 КУпАП, а тому висновок суду першої інстанції про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є законним та обґрунтованим, тому немає підстав для скасування або зміни постанови суду. Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі, та процесуальна поведінка апелянта, пов`язана з наданням ним пояснень, які не підтверджені належними і достатніми доказами, не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюються апеляційним судом, як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст. 33 КУпАП. Так, з постанови суду вбачається, що при визначенні розміру штрафу та строку позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, судом першої інстанції були враховані характер скоєного правопорушення, особа правопорушника, в зв`язку з чим судом першої інстанції було визначене адміністративне стягнення у виді розміру штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, як єдиного адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 130 ч.1 КУпАП. Враховуючи наведені обставини, суд дійшов до висновку, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду. У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Балтського районного суду Одеської області від 28 квітня 2020 року - залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе