Постанова 4813 № 492/72/20

Номер провадження: 33/813/517/20 Номер справи місцевого суду: 492/72/20 Головуючий у першій інстанції Черевата В.І. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.04.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в особі судді Таварткіладзе О.М., за участю секретаря судового засідання Томашевської К.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Арцизького районного суду Одеської області від 12 березня 2020 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Арцизького районного суду Одеської області від 12 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП та застосованого до нього адміністративні стягнення: за ч. 1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 10200 грн., з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік; за ст. 122-2 КУпАП - у виді штрафу у розмірі дев`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 153 грн. У відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу 10200 грн., з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік. Не погоджуючись з зазначеною постановою суду в частині визнання його винним за ст. 130 ч. 1 КУпАП, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Арцизького районного суду Одеської області від 12 березня 2020 року в частині визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 по причині відсутності в його діях складу цього адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Мотивуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що районний суд оскаржуваною постановою не обґрунтовано, на підставі неналежних і незаконно добутих доказів, які не відповідають дійсним подіям, притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП. Зокрема, на думку апелянта, районним судом не приділено належної уваги тому, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 093588 від 03.01.2020 року зроблені виправлення та дописки. ОСОБА_1 вказує, що неналежне оформлення документу відноситься до незаконно добутих та неналежних доказів. Апелянт зауважує, що трубка, яка була під`єднана до приладу «Драгер» під час перевірки стану ОСОБА_1 , була вже розпакована і, на думку апелянта, була у використанні, а тому відноситись до показу приладу, як об`єктивного не можна. Вказанні обставини вбачаються з відеозапису тестування ОСОБА_1 . Процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також право на користування правовою допомогою, поліцейський ОСОБА_2 не роз`яснював. Свідок ОСОБА_3 не підтвердив точної дати огляду ОСОБА_1 , показників приладу «Драгер», обставин застосування розпакованої трубки до приладу «Драгер» та підтвердив, що процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також право на користування правовою допомогою, поліцейський ОСОБА_2 також не роз`яснював. Тобто, апелянт зауважує, що мало місце порушення законної процедури, спотворення фактів, документування подій та фактична фальсифікація доказів для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вказані обставини не були об`єктивно розцінені судом, що потягло за собою незаконне притягнення апелянта до відповідальності. ОСОБА_1 , будучи належно повідомленим (а. с. 42), 24.04.2020 року до суду апеляційної інстанції не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав. Справа переглядається лише в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення у зв`язку з наступним. Згідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Висновок судді районного суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові. Згідно ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Матеріалами справи встановлено, що вина ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП підтверджується наступними доказами: -протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 093588 (а. с. 3); -роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 ARAM-3597, тест № 1148 (а. с. 5); -актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 6); -письмовими поясненнями свідків (а. с. 9-10); -відеозаписом із нагрудної камери (відеореєстратора) (а. с. 11). З протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 093588 від 03.01.2020 року вбачається, що водій ОСОБА_1 02 січня 2020 року о 23 год. 00 хв. в м. Арциз по вул. Траспортній керував автомобілем «DAF XF 95-430», д.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Drager в присутності двох свідків. Прилад ARAM-3597, тест № 1148. Вказаними діями водій порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Положення ст. 266 КУпАП визначають, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Відповідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Розділ ІІ Інструкції встановлює положення щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів. Зокрема, встановлено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи наявна роздруківка тестування на алкоголь за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 ARAM-3597, тест № 1148, з якої вбачається, що результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння показав 1,77 %о. Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру ARAM-3597, результат огляду 1,77 %о. З результатами огляду ОСОБА_1 згоден, про що свідчить його підпис в даному акті. Під час огляду були присутні двоє свідків, які також підписали цей акт. До матеріалів справи також додано копію сертифікату калібрування алкотестера Alcotest 6810, серійний номер ARAM-3597 та відповідно до цього сертифікату дата калібрування даного приладу проводилась 24.12.2019 року (а. с. 7). З пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановлено, що вони були присутніми під час огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням приладу Drager, результат тесту 1,77 %о. З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудних камер поліцейських встановлено факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager та результат цього тесту 1,77 %о, а також встановлено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєї незгоди із результатами огляду не висловлював, натомість зазначив про те, що вживав дві пляшки пива. Слід зазначити, що відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення, діяли відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього закону віднесено застосування засобів відеозапису. Враховуючи наведене, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП підтверджується оціненими в сукупності місцевим судом доказами щодо всіх обставин справи. Щодо доводів апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення неналежно оформлений та не може бути належним доказом, оскільки даний протокол містить виправлення та дописки, слід зазначити наступне. Розділ ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, встановлює, що Протокол про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом згідно з технічним описом бланка протоколу про адміністративне правопорушення, на якому проставлено відповідні серію та номер. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Таким чином, національне законодавство безумовно не забороняє закреслення чи виправлення відомостей, внесення додаткових записів до протоколу про адміністративне правопорушення. Закреслення чи виправлення відомостей, внесення додаткових записів забороняється саме після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 жодних зауважень до протоколу про адміністративне правопорушення не зазначав та в судовому засіданні суду першої інстанції відповідних доводів не наводив і не вказував, що протокол був змінений після того, як був ним підписаний. А тому суд апеляційної інстанції критично ставиться до даних тверджень апелянта про внесення дописів та виправлень до протоколу про адміністративне правопорушення. Твердження апелянта про те, що трубка, що була приєднана до приладу Drager та застосована під час огляду його на стан алкогольного сп`яніння, була вже розпакована, а тому, на думку апелянта, була у використанні, спростовується поясненнями поліцейського ОСОБА_2 , який під час судового засідання в суді першої інстанції зазначив, що ці трубки є одноразовими та повторно не використовуються. Крім того, ОСОБА_1 про дану обставину не зазначив у своїх поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення, не наполягав на проведенні огляду на стан сп`яніння в медичному закладі та не пройшов самостійно в медичному закладі медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння для спростування виявлених показів приладом Drager (у разі якщо йому не було запропоновано проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі або відмовлено у його бажанні проходити огляд на стан сп`яніння у лікаря). Апелянт також ставить під сумнів пояснення свідка ОСОБА_3 , у зв`язку з чим, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що з пояснень свідка ОСОБА_3 , наданих в суді першої інстанції, встановлено, що водій ОСОБА_1 , відмовився від проходження огляду в медичному закладі та був оглянутий на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager, точний результат тесту свідок не пам`ятає та назвав приблизний - до 2,0 %о. Також, свідок зазначив, що ОСОБА_1 під час огляду не заперечував вживання алкоголю, щодо зовнішнього вигляду ОСОБА_1 свідок ОСОБА_3 нічого не зазначив, проте вказав, що мова ОСОБА_1 була уповільнена. Доводи апелянта про те, що йому не були роз`ясненні його права і обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, спростовується протоколом про адміністративне правопорушення. Зокрема, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не зазначив в даному протоколі, що такі права не були поліцейськими йому роз`ясненні. З положень статті 68 Конституції України вбачається, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Враховуючи наведені обставини в сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за ст. 130 ч. 1 КУпАП, а тому висновок суду першої інстанції про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є законним та обґрунтованим, тому немає підстав для скасування або зміни постанови суду. Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі, та процесуальна поведінка апелянта, пов`язана з наданням ним пояснень, які не підтверджені належними і достатніми доказами не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюються апеляційним судом, як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст. 33 КУпАП. Так, з постанови суду вбачається, що при визначенні розміру штрафу та строку позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, судом першої інстанції були враховані характер скоєного правопорушення, особа правопорушника, в зв`язку з чим судом першої інстанції було визначене адміністративне стягнення у виді розміру штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, як єдиного адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 130 ч.1 КУпАП. Враховуючи наведені обставини, суд дійшов до висновку, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду. У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Арцизького районного суду Одеської області від 12 березня 2020 року - залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе