Постанова Миколаївський апеляційний суд № 483/677/20

02.07.20 33/812/196/20 Миколаївський апеляційний суд Справа № 33/812/196/20 Головуючий суду І інстанції суддя Шевиріна Т.Д. Категорія: 130 КУпАП Суддя апеляційного суду Бондаренко Т.З. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2020 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: судді Бондаренко Т.З. із секретарем судового засідання Горенко Ю.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 травня 2020 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який відповідно до постанови проживав за адресом: АДРЕСА_1 , на даний час місце проживання зареєстроване в АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання АДРЕСА_3 , працює КП «Плесо», якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.131 КУпАПта піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. ВСТАНОВИВ Відповідно до постанови суду першої інстанції від 26 травня 2020 року та протоколу про адміністративне правопорушення 10 травня 2020 року о 02 годині 45 хвилин водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом автомобілем марки «Тойота Камрі», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: мав запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, нестійку ходу. Від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою алкготестеру «Драгер», а також в медичному закладі ОСОБА_1 у присутності двох свідків відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Постановою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАПта на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП посилаючись на те, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 зауважував, що на місці зупинки він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння та наполягав на проходженні огляду в медичному закладі, проте працівниками поліції йому було в такому відмовлено через те, що вже складено протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, апелянт самостійно протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення медичного огляду пройшов такий огляд, за наслідками якого в нього не виявлено ознак алкогольного сп`яніння. Заслухавши ОСОБА_1 , який повністю підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАПзасновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані , на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. У тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, районний суд, вирішуючи питання щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, правомірно послався на відомості, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 288765 від 10 травня 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, нестійка хода), від проходження огляду за допомогою газоаналізатора та медичного огляду на стан алкогольного сп`янінні у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. При складанні протоколу ОСОБА_1 зазначив, що з ним не згодний, умови дорожнього руху не порушував, був тверезий. Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП, та щодо місця та суті адміністративного правопорушення повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі здійсненому працівником поліції. При прийнятті рішення, суддя обґрунтовано врахував письмові пояснення свідків, які відповідно до вимог ст.251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння огляд ОСОБА_1 не проводився у зв`язку із відмовою останнього від проходження такого огляду. Таку відмову і сам ОСОБА_1 не спростовує та підтверджує таке в апеляційній скарзі. Дослідивши відеозапис, апеляційний суд встановив, що поліцейськими було чітко роз`яснено водію ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння і про можливість його проходження на місці чи у медичному закладі. Працівниками поліції в присутності двох свідків пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру або в медичному закладі. Проходити такий огляд ОСОБА_1 відмовився. Вина ОСОБА_1 підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які чітко підтвердили, що водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як за допомогою технічного засобу так і від огляду в лікарні. Протокол про адміністративне правопорушення складено в їх присутності та ними підписано. За вказаних обставин, твердження апелянта про те, що він не керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, не ґрунтуються на належних доказах, які б спростовували наведені в даній постанові обставини. Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції неправомірно не взяв до уваги як доказ, копію виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за № 1020 КНП Миколаївського обласного центру психічного здоров`я від 10 травня 2020 року, оригінал якої долучено до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції (а.с.15-16,41) є безпідставними, оскільки водій ОСОБА_1 самостійно пройшов медичний огляд на стан сп`яніння, що суперечить п. 9 розділу ІІ та п. 17 розділу Ш Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, яким передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, а зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. За такого доводи ОСОБА_1 стосовно того, що КНП Миколаївського обласного центру психічного здоров`я внесено до переліку закладів охорони здоров`я Миколаївської області, яким надано право проведення медичного огляду громадян для встановлення факту вживання алкоголю, наркотиків чи інших психоактивних речовин та стану сп`яніння, не мають вирішального юридичного значення. Крім того в своїх поясненнях, які викладені 10 травня 2020 року ОСОБА_1 пояснив, що він оселився в готелі «Пелегрим» по вул.Садовій в м.Миколаєві, а його автомобіль був припаркований на стоянці біля відділення «ОТП Банку». Після того як в даному відділені ним було знято готівкові кошти до нього підійшли працівники поліції та попросили документ, який посвідчує його особу і запитали чий стоїть на даній стоянці автомобіль. Він пояснив, що його поліцейські запитали свідоцтво на даний транспортний засіб та запропонували пройти освідування, на що останній відмовився та зазначив що за кермом транспортного засобу не перебував, правил дорожнього руху не порушував та був тверезий. З відеозапису таке пояснення ОСОБА_1 частково спростовується, оскільки з нього видно, що автомобіль «Тойота Камрі», державний номерний знак НОМЕР_1 їхав по проспекту Центральному м.Миколаєва та повернув на вул.Садову і зупинився біля відділення ОТП Банку. На відео видно, що з автомобіля зі сторони водія вийшов саме ОСОБА_1 , тобто вказане відео підтверджує, що за кермом автомобіля перебував саме водій ОСОБА_1 . Крім того сам ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі підтвердив даний факт і не спростовує того що за кермом перебував саме він та за проїзд перехрестя за заборонений сигнал світлофора був зупинений працівниками поліції, про що саме було складено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та сплачено ним штраф. На відео також видно як ОСОБА_1 надав згоду проходити огляд в медичному закладі та з поліцейськими до такого медичного закладу направились, але по прибуттю до вказаного місця останній відмовився та виявив бажання проходити огляд алкотестером. Пізніже попросив відео з нагрудної камери, оскільки заперечував що він перебував за кермом автомобіля. В присутності свідків ще раз запропоновано працівником поліції ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою алкотестеру на місці або в медичному закладі. На що той відповів «я взагалі відмовляюсь». Після чого було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 послався також на те, що його відмова від проходження огляду була викликана недовірою до працівників поліції, оскільки ті не орієнтувалися який саме медичний заклад мав проводити освідчення, тривалий час розмовляли по телефону та пропонували чекати протягом години. Проте, докази неправомірної поведінки поліцейських в матеріалів справи не містяться, а мотиви відмови від проходження освідування не є спростовними винуватості ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, є підставою для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності. У зв`язку з цим, суд вважає, що у справі достатньо належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 с 130 КУпАП, а тому, районний суд обґрунтовано та відповідно до вимог закону притягнув його до адміністративної відповідальності і застосував відповідні санкції, передбачені названою статтею. Порушень місцевим судом норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі норм КУпАП, на які вказується в апеляційній скарзі, при апеляційному перегляді не встановлено, а тому судове рішення є законним та обґрунтованим, належним чином умотивованим. Таким чином, слід констатувати, що місцевий суд в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення: провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тому підстав для скасування постанови Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 траня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАПта наклав стягнення у встановлених цим Кодексом межах. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.ст.8,130 (в редакції 2016 року), 294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.З.Бондаренко