Постанова Сумський апеляційний суд № 591/6617/20
від 23.12.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа №591/6617/20 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Номер провадження 33/816/535/20 Суддя-доповідач Литовченко Н. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2020 року суддя Сумського апеляційного суду Литовченко Н. О. , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Сердюк О.В. на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 був підданий адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. За змістом постанови, 15.10.2020 року, ОСОБА_1 , у м. Суми по вул. Перекопська, 15, керував т/з TOYOTA Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху України» та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою, захисник Межлумяна Т.В. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2020 року та закрити провадження у справі. За змістом доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 вважає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. ст.33,247,251,252,268,280,283,284,293-294 КУпАП не забезпечив всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності. На думку апелянта, суд належним чином не дослідив докази вини ОСОБА_1 : не викликав свідків для допиту, а лише обмежився їх письмовими поясненнями, розгляд справи був проведений за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Спростовуючи висновки суду на доведеність вини ОСОБА_1 вказує на те, що судом при розгляді даної справи було порушено право на захист, оскільки постанова була винесена у відсутність ОСОБА_3 , хоча 28.10.2020 року через канцелярію суду була подана заява про відкладення розгляду справи та докази поважності не прибуття. Апелянт в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи були повідомлений належним чином, при цьому, про причини своєї неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин не надавав. За таких обставин, вважаю можливим розглянути справу за його відсутності. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов наступного висновку. Відповідно до ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху водій зобов`язаний на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. Як вбачається із матеріалів справи, суддею суду першої інстанції з урахуванням вказаних вимог закону з`ясовані обставини, що свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Вважаю, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими у судовому засіданні та викладеними у постанові доказами, що узгоджуються між собою, які суддя належним чином проаналізував та надав оцінку у їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 15.10.2020 серії ДПР18 №036052 (а.с.1); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції від 15.10.2020 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я (а.с.2); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно яких ОСОБА_1 відмовився в їх присутності від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я (а.с.3,4); довідкою відділу АП УПП в Сумській області від 15.10.2020 року (а.с.7); даними, що вбачаються з відеофайлів, які містяться на наданих відділенням поліції диску «DVD-R» (а.с.8). Перевіряючи дані доводи апелянта приходжу до таких висновків. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 15.10.2020 року, ОСОБА_1 , у м. Суми по вул. Перекопська, 15, керував т/з TOYOTA Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху України» та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Сумській області Сєталом О.В. із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, підписаний ним та свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які в наданих ними письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи, підтвердили викладені в протоколі обставини. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема під час складання протоколу та щодо оскарження таких дій. При цьому, як вбачається з відеозапису, який міститься на диску, на якому відображено та безсторонньо зафіксовано нагрудними відеокамерами (відеореєстраторами) інспекторів патрульної поліції та службового автомобіля обставини події після зупинення автомобіля TOYOTA Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , в ході спілкування з водієм, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку з використанням спеціальних технічних засобів або в медичному закладі. ОСОБА_1 відповів відмовою на проходження перевірки, що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Крім того, відеозапис містить достатньо данних, які дають підстави стверджувати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та мав ознаки алкогольного сп`яніння, в чому він особисто зізнався патрульному та повідомив, що потихеньку їхав з друзями додому. Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Згідно з ч.3 цієї статті у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Як визначено п.3 Порядку, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Відповідно до п.6 цього Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Згідно п.8 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Відповідно до положень п.13. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку (п.14). Докази по справі про адміністративне правопорушення у своїй сукупності та взаємозв`язку вказують на те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Так, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому водій ОСОБА_6 зобов`язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп`яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб. При цьому, вищезазначеним Порядком не передбачений механізм, що у випадку ухилення особи від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора, їй має бути запропонований альтернативний спосіб визначення стану сп`яніння. Навпаки, ухилення від проходження огляду тягне за собою складення відносно такої особи протокол про вчинення адміністративного правопорушення у виді відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 в цій частині є безпідставними. Отже, поліцейський мав всі підстави скласти протокол про адміністративне правопорушення, оскільки факт відмови апелянта від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння при цьому є беззаперечним. Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апелянта про порушення права на захист є безпідставними, оскільки суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі у розгляді адміністративного матеріалу особи, стосовно якої складено протокол за ст. 130 КУпАП. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подав заяву про відкладення розгляду справи та довідку КНП «Центру первинної медико-санітарної допомоги №2» в той же день, коли відбувався візит до лікаря та судове засідання, в якій не зазначено, що він потребує стаціонарного лікування або за станом свого здоров`я не може прибути до суду. З огляду на вищевикладене, суддя суду першої інстанції, розглядаючи справу, дослідивши докази у справі шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у провину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, дійшов обґрунтованого висновку, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння При накладенні адміністративного стягнення суддя дотримався вимог ст.33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, взявши до уваги характер вчиненого правопорушення і врахувавши, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення - штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному перегляді справи, не встановлено. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуЛитовченко Н. О.