Постанова 4852 № 160/3092/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3092/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., секретар судового засідання - Лащенко Р.В., за участі представника позивача - Клєц Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року в адміністративній справі №160/3092/20 (суддя у 1 інстанції Букіна Л.Є.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року вказаний адміністративний позов повернуто на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України, оскільки до позовної заяви не додано належних документів, які би підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Клєц Т.С. щодо права підпису та подання позову до суду від імені позивача. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу на ухвалу суду від 06.04.2020 року, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що спірна ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права. В відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив відмовити у задоволені апеляційної скарги. Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Так, повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що адвокатом Клєц Т.С. до позовної заяви не надано ордеру на підтвердження повноважень щодо введення справи від імені позивача в адміністративному суді. Колегія суддів з вказаними висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Положеннями ч.5 ст.5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Як визначено у статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Колегія суддів звертає увагу на те, що у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". В рішенні у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, колегія суддів приходить до висновку, що повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції унеможливив доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи, оскільки якщо суд вважав, що до позову надано не всіх документів на підтвердження повноважень особи , суд міг залишити адміністративний позов без руху та надати можливість усунути ці недоліки. При цьому, колегія суддів зазначає, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали шляхом надання до суду заяви про залучення до участі у справі третьої особи із визначенням її процесуального статусу та обґрунтуванням доцільності її залучення. Таким чином, в ухвалі від 23.03.2020 року суд першої інстанції взагалі не зазначив про такий недолік позовної заяви, як на відсутність ордеру. З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасних висновків про повернення позовної заяви, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 320, 321, 325 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року в адміністративній справі №160/3092/20 - задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року в адміністративній справі №160/3092/20 - скасувати та справу направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 24 червня 2020 року, в повному обсязі постанова складена відповідно до ст.243 КАС України. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко суддя В.А. Шальєва