Постанова 4852 № 160/3092/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3092/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року (суддя Луніна О.С.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області третя особа Головне управління Національної поліції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - в с т а н о в и в : До адміністративного суду 18.03.2020 надійшов позов ОСОБА_1 , в якому позивач просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 4о/с від 01.06.2017 «По особовому складу» в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 (М-243647), дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Нікопольського міського відділу (з обслуговування м. Нікополь та Нікопольського р-ну) з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за п. 64 г Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» з 06.11.2015; поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Нікопольського міського відділу (з обслуговування м. Нікополь та Нікопольського району) з 06.11.2015; стягнути з Головного управління МВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.05.2018 по день ухвалення судового рішення, але не менш ніж 66190 грн. 86 коп. Одночасно позивачем було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що оскаржуваний наказ про повторне звільнення зі служби ОСОБА_1 у встановлений чинним законодавством строк не отримував, про його прийняття дізнався випадково. Відповідний запис до трудової книжки не внесений, копію наказу отримано з відповіддю на адвокатський запит лише 03 березня 2020 року. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику у зв`язку з не підтвердженням повноважень адвоката на її підписання. Вказана ухвала скасована постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020, адміністративну справу № 160/3092/20 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі розпорядження по Дніпропетровському окружному адміністративному суду № 219д від 14.07.2020 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 160/3092/20, за результатами здійснення якого справу передано в провадження судді Луніної О.С. Згідно з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою задоволено. Строк звернення до суду поновлено, відкрито провадження в адміністративній справі № 160/3092/20, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідач 25 серпня 2020 року подав до суду клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, в обґрунтування його зазначив, що Ліквідаційна комісія ГУМВС України в Дніпропетровській області листом від 22.05.2019 за № 1/3-2619/103/-лк2019 повторно повідомила ОСОБА_1 про поновлення та звільнення з органів внутрішніх справ та надіслала витяг з наказу ГУМВС від 01.06.2017 № 4о/с. ОСОБА_1 19.08.2019 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ГУ МВС України в Дніпропетровській області, ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу ГУМВС № 4о/с від 01.06.2017, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (справа № 160/8027/19, суддя Віхрова В. С.). Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 позовна заява повернута позивачу, вказана ухвала позивачем не оскаржувалася. З аналогічним позовом ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 21.04.2020 (справа № 160/4383/20, суддя Сидоренко Д. В.). Ухвалою від 18.05.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву повернуто. Вказана ухвала позивачем також не оскаржувалася. Відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 15 жовтня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в ухвалі суду від 23 серпня 2019 року у справі № 160/8027/19 (суддя Віхрова В.С.) зазначено, що ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій посилається на лист-відповідь №1/3-2619/103/-2019, з якого вбачається, що ОСОБА_1 повторно повідомлений про своє звільнення 23.05.2019, тобто останнім днем звернення до суду для захисту своїх прав є 24.06.2019. Проте позивач звернувся до суду лише 19.08.2019. Позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків шляхом надання до суду доказів пропуску строку звернення до суду. Ухвалою суду від 14 листопада 2019 року у справі № 160/8027/19 (суддя Віхрова В.С.) позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі № 160/8027/19 позивачем не оскаржено. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у справі № 160/4383/20 (суддя ОСОБА_2 ) встановлено, що звертаючись до суду 19.08.2019 із позовом, в якому ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати наказ № 4 о\с 01.06.2017 «По особовому складу» в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 (М-243647) дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Нікопольського міського відділу (з обслуговування м. Нікополь та Нікопольського району) та поновити на посаді, позивач ще у серпні 2019 року був обізнаний про порушення своїх прав та інтересів, проте до суду з даним позовом звернувся лише у квітні 2020 року, а тому суд визнав заяву про поновлення строку звернення необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку та надати належні письмові докази в обґрунтування такої заяви. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі № 160/4383/20 (суддя Сидоренко Д. В.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву повернуто позивачу. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі № 160/4383/20 позивачем не оскаржено. Також судом першої інстанції встановлено, що справи № 160/8027/19, 160/4383/20, 160/3092/20 стосуються одного предмету позову, оскільки містять вимогу про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 4о/с від 01.06.2017 «По особовому складу» в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 (М-243647), дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Нікопольського міського відділу (з обслуговування м. Нікополь та Нікопольського району). Більш того у справах № 160/8027/19, 160/4383/20 встановлено факт того, що позивач ще у серпні 2019 року був обізнаний про порушення своїх прав та інтересів, проте звернувся до суду з пропуском встановленого строку. Надаючи оцінку обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1-2, 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Статтею 47 Кодексу законів про працю України встановлено обов`язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. Колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до доводів позивача, що строк звернення до суду має обраховуватися з моменту отримання копії оскаржуваного наказу № 4о/с від 01.06.2017, адже судом зі змісту клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду встановлено, що ОСОБА_1 вперше був звільнений зі служби згідно з наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 25.08.2015 № 363о/с. В результаті звільнення трудова книжка була видана ОСОБА_1 , яка до тепер зберігається у позивача. Також судом встановлено, що зазначений наказ був предметом оскарження в адміністративній справі № 804/953/16, який в подальшому був скасований постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016. При цьому сам позивач зазначає, що про поновлення на посаді не був повідомлений. З огляду на такі обставини суд апеляційної інстанції доходить висновку, що з моменту першого звільнення ОСОБА_1 фактично трудові функції не виконував, а тому відповідач був позбавлений можливості діяти у спосіб, визначений статтею 116 Кодексу законів про працю України, а саме у день звільнення видати йому належно оформлену трудову книжку та копію наказу про звільнення з роботи. Натомість відповідач зазначає, що неодноразово повідомляв ОСОБА_1 про звільнення зі служби на підставі наказу № 4о/с від 01.06.2017, що було перевірено та підтверджено судом в адміністративних справах № 160/8027/19 та 160/4383/20. Судові рішення у вказаних справах набрали законної сили. Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Також статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. З огляду на встановлені обставини та викладені норми процесуального закону суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що про своє порушене право, а саме про винесення наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 4о/с від 01.06.2017, ОСОБА_1 дізнався ще у серпні 2019 року. При цьому в судовому засіданні позивач на питання головуючого відповів, що після першого повідомлення про прийняття наказу № 4о/с до відповідача з метою його отримання не звертався. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що підстави для поновлення строку звернення з даним позовом до суду відсутні. Ухвала суду першої інстанції постановлена з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року в адміністративній справі № 160/3092/20 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 08 грудня 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 08 грудня 2020 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова