Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 696/207/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 696/207/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шкреба В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. за участю секретаря Островської О.В., розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області на рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 06 травня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача інспектор СРПП №1 Олександрівського ВП ГУ НП в Кіровоградській області Будулатій Андрій Васильович та Кам`янський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора СРПП №1 Олександрівського ВП ГУ НП в Кіровоградській області Будулатій А.В. серії ДПО18 №548893 від 19.12.2018 по справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанова поліцейського винесена за порушення, яке було зафіксоване не в автоматичному режимі, а йому намагалися довести, що це було зафіксовано в автоматичному режимі. Ніяких письмових пояснень патрульним він не надавав. Вважає, що постанову про накладення адміністративного стягнення було винесено з порушеннями вимог чинного законодавства, тому вона є неправомірною та такою, що підлягає скасуванню. Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що підстави для задоволення вимог позивача відсутні, оскільки відповідачем дотримано всі вимоги чинного законодавства України, розглянуто справу про адміністративне правопорушення у встановленому законом порядку на підставі положень КУпАП. Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 06 травня 2020 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з`ясовано усіх обставин у справі, що мають значення для справи. Доводи апеляційної скарги повторюють доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.12.2018 серії ДПО18 № 548893, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень. У даній постанові зазначено, що 19.12.2018 о 14 год. 00 хв., на регульованому перехресті а/д Н-01 244 км Н-14 0 км., позивач керуючи автомобілем DAEWOO SENS, д.н.з НОМЕР_1 , здійснив проїзд на заборонений (червоний) сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3(е) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП. Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова не містить посилання на докази, які стали підставою для винесення процесуального документу, при цьому, позивач заперечував щодо вчинення адміністративного правопорушення. Відповідачем у оскаржуваному рішенні, не вказано мотиви відхилення доводів позивача, наявність чи відсутність свідків правопорушення та не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 122 КУпАП, яка передбачає відповідальність, зокрема, за порушення правил проїзду перехресть. Відповідно до частини першої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (стаття 122 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення. Пунктом 8.7.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що сигнали світлофора мають такі значення: зелений миготливий дозволяє рух, але інформує проте, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу. Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. Відповідно до позиції відповідача, позивач 19.12.2018 о 14 год. 00 хв., на регульованому перехресті а/д Н-01 244 км Н-14 0 км., керуючи автомобілем DAEWOO SENS, д.н.з НОМЕР_1 , здійснив проїзд на заборонений (червоний) сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3(е) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП. Надаючи оцінку зазначеним доказам, колегія суддів враховує, що приписи статті 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Частиною 3 ст. 283 КУпАП визначено, що у постанові про адміністративне правопорушення, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Однак, відповідачем не зазначено в постанові відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження правомірності складання оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення. Відповідачем не доведено факту порушення позивачем Правил дорожнього руху. Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього. Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення та відповідні докази. Дотримання даних вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови у судовому порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 524/1284/17. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, приймаючи до уваги положення ч.3 ст.286 КАС України, щодо наявності підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення стосовно позивача закрити, задовольнивши позовні вимоги. Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на порушення позивачем строку звернення до суду, оскільки матеріали справи не містять доказів отримання оскаржуваної постанови позивачем у день її винесення чи раніше, ніж зазначено у позовній заяві, тому підстав для залишення позову без розгляду не має. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 06 травня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 25.06.2020. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Н.В. Безименна