Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/18221/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/18221/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мазурок О.В. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 22 квітня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (ГУНП в Хмельницькій області) в якому просив: -визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області щодо не розгляду справи про адміністративне правопорушення вчинене інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та поліцейським СРПП ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області сержантом поліції ОСОБА_3 внаслідок порушення пункту 2 «б» Правил дорожнього руху в установлені законом строки; - зобов`язати Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області розглянути справу про адміністративне правопорушення вчинене інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та поліцейським СРПП ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області сержантом поліції ОСОБА_3 внаслідок порушення пункту 2 «б» Правил дорожнього руху в установлені законом строки. 12 грудня 2023 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької прийняв рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29 серпня 2023 року ОСОБА_1 було подано звернення до Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, щодо прийняття рішення про притягнення винних до відповідальності у термін, встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян». У вказаному звернені він вказував, що 28 серпня 2023 року о 09 год. 51 хв. у м. Староконстянтинові працівник поліції, керуючи транспортним засобом марки Mitsubishi, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту при здійсненні маневру повороту праворуч з вул. Велика Закузьминська на вул. Михайла Стельмаха, чим порушив п. 9.2.6 ПДР порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху. Вказані відомості підтверджуються відеозаписом. Згідно довідки від 22.09.2023 року «Про результати перевірки за зверненням ОСОБА_1 зареєстрованого в ІТС ІПНП №5093 від 15.09.2023 року», за результатами проведеної перевірки, було досліджено обставини звернення, щодо порушення ПДР України, на думку ОСОБА_1 окремими працівниками поліції відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, по якому буде проводитись перевірка, а саме службове розслідування. Про результати перевірки заявника ОСОБА_1 буде проінформовано письмово. Також, 22.09.2023 року т.в.о начальника відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Д.Семенюком направлено ОСОБА_1 відповідь на його звернення, в якому вказано наступне: «повідомляємо Вас, що Ваше звернення, яке надійшло до відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області зареєстроване в ІТС ІПНП за №5093 від 15.09.2023 - розглянуто. По викладеному у звернення факту, відділом поліції№1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області проведено перевірку, щодо порушення ПДР України, на Вашу думку окремими працівниками поліції відділу поліції№1 хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області , по якому буде проводитися додатково перевірка, а саме службове розслідування. Разом з тим роз`яснюють, що прийняте рішення ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області може бути оскаржене згідно ст. 4 Закону України «Про звернення громадян». До рішень, дій, які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина; створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності». Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності. Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. За правилами п.1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі ПДР України) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил . Пунктом 1.1. ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Відповідно до п.1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно п. «б» 9.2 ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, ст. 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити, зокрема, відомості про: транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). При цьому, згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Крім того, згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За змістом ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України. Отже, з наведених норм вбачається, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Так, у підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення позивачем надано відео, яким зафіксовано правопорушення на відеореєстратор цивільного автомобіля. Однак, вказаний диск не можливо вважати належним та допустимим доказом, оскільки із вказаного відео, який як зрозуміло є основним доказом вчинення правопорушення, не можливо встановити особу водія який керував службовим транспортним засобом марки Mitsubishi, реєстраційний номер НОМЕР_1 , саме 28 серпня 2023 року о 09 год. 51 хв. у м. Староконстянтинові. Тобто, із даного відеозапису у будь-якому випадку не можливо ідентифікувати особу водія, який керував автомобілем. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що долучений до матеріалів відеозапис не фіксує обставин справи та ідентифікації водія транспортного засобу у момент вчинення правопорушення. Натомість, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення ідентифікації особи водія та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, а не грунтуватися на припущеннях. За результатами апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.