Постанова 4854 № 420/1182/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1182/20 Категорія: 109020000 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 16.03.2020 р. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Бітова А.І. суддів - Лук`янчук О.В. - Ступакової І.Г. у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування відмови та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління (далі - ГУ) Держгеокадастру в Одеській області про: - визнання протиправними дії ГУ Держгеокадастру в Одеській області у ненаданні адміністративної послуги по заяві про надання дозволу на розробку проекту землеустрою учаснику АТО ОСОБА_1 від 19 липня 2019 року відповідно до п.5 ст. 10 Закону України "Про адміністративні послуги"; - визнання протиправної та скасування відмови ГУ Держгеокадастру в Одеській області викладеної у листі від 22 серпня 2019 року №О-8981/0-5065/0/37-19р.; - зобов`язання ГУ Держгеокадастру в Одеській області надати учаснику АТО ОСОБА_1 , дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Шабівської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (згідно графічного додатку); - зобов`язання ГУ Держгеокадастру в Одеській області подати (у встановлений строк) звіт про виконання судового рішення. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що ним разом із заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Шабівської сільської ради (за межами населеного пункту) Білгород-Дністровського району Одеської області було надано усі необхідні документи, що підтверджують право на отримання у власність земельної ділянки, однак листом від 22 серпня 2019 року №О-8981/0-5065/0/37-19 відповідачем відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Крім того, позивач стверджує, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою (відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги") є адміністративною послугою, яка вважається наданою з моменту отримання її суб`єктом звернення особисто або направлення поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). Разом з тим, протягом строку, встановленого ЗК України та ст. 10 Закону України "Про адміністративні послуги", позивач особисто таку послугу не отримував, та йому відповідач рекомендованим листом відповідь не направляв, з огляду на що позивач вважає, що йому адміністративну послугу надано не було. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що відмова у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою є правомірною, а позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки бажана земельна ділянка розташована в прибережній захисній смузі Дністровського лиману, а тому передача вказаної земельної ділянки не передбачена законодавством України. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними дії у ненаданні адміністративної послуги, визнання протиправним та скасування відмови викладеної у листі від 22 серпня 2019 року та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ Держгеокадастру в Одеській області у ненаданні адміністративної послуги по заяві про надання дозволу на розробку проекту землеустрою учаснику АТО ОСОБА_1 від 19 липня 2019 року відповідно до п.5 ст. 11 Закону України "Про адміністративні послуги". Визнано відмову ГУ Держгеокадастру в Одеській області викладену у листі від 22 серпня 2019 року №О-8981/0-5065/0/37-19р. протиправною та скасовано її. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 липня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Шабівської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (згідно графічного додатку) з урахуванням висновків суду та прийняти за результатами її розгляду розпорядчий індивідуальний правовий акт у формі наказу. В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про часткове скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт просив рішення суду першої інстанції, в частині третьої позовної вимоги, скасувати та третю позовну вимогу задовольнити: зобов`язати ГУ Держгеокадастру в Одеській області надати йому, учаснику АТО ОСОБА_1 , дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (згідно графічного додатку). Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказував, що часткове задоволення третьої позовної вимоги судом першої інстанції не призвело до більш ефективного захисту його прав, а фактично призвело до викривлення судового рішення та, правова позиція суду першої інстанції щодо зобов`язання повторно розглянути заяву щодо відведення земельної ділянки у власність суперечить позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 22 січня 2020 року у справі №560/798/16-а. У відзиві ГУ Держгеокадастру в Одеській області на апеляційну скаргу вказується, що суд не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Зазначення судом конкретних дій відповідача під час розгляду скарги, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень. Також, у відповідь на відзив апелянт зазначає, що повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження: 19 липня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Шабівської сільської ради (за межами населеного пункту) Білгород-Дністровського району Одеської області. Разом із заявою позивачем було подано: копію паспорта громадянина України та копію ідентифікаційного коду; копію військового квитка; копію посвідчення учасника АТО; згоду на збір та обробку персональних даних; графічний додаток з зазначенням бажаного місця розташування. Зазначена заява була отримана відповідачем 24 липня 2020 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення наявного в матеріалах справи. Листом від 22 серпня 2019 року №О-8981/0-5065/0/37-19 відповідачем відмолено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач при зверненні до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства подав всі необхідні документи, передбачені нормами ЗК України. Однак, позивачу листом від 22 серпня 2019 року №О-8981/0-5065/0/37-19 було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки бажана земельна ділянка розташована в прибережній захисній смузі Дністровського лиману, а тому передача вказаної земельної ділянки не передбачене законодавством України. Суд першої прийшов до висновку, що вищезазначеної підстави для відмови не передбачені ч.7 ст. 118 ЗК України, а отже така відмова є протиправною та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, відповідно позовна вимога про визнання протиправною відмови ГУ Держгеокадастру в Одеській області викладену у листі від 22 серпня 2019 року №О-8981/0-5065/0/37-19 та її скасування є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки передбаченого законодавством рішення за результатами клопотання позивача прийнято не було, захистити права позивача необхідно шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду першої інстанції та прийняти за результатами її розгляду розпорядчий індивідуальний правовий акт у формі наказу. При цьому, суд першої інстанції вказував, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в цьому повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу ГУ Держгеокадастру в області. Також, суд зазначав, що в межах даного адміністративного спору позивач звернувся до відповідача не із зверненнями, а із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа. Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 73, 74, 77 КАС України, п.п.80, 123 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання документування управлінської діяльності" від 17 січня 2018 року №55, п.8 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року №333, які регулюють спірні правовідносини. Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Правовий статус ГУ Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про ГУ Держгеокадастру в області, яке затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року №333 (далі - Положення №333) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 року за №1391/29521. Пунктом 8 Положення №333 передбачено, що ГУ у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Згідно з п.80 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання документування управлінської діяльності" від 17 січня 2018 року №55 (далі - Постанова №55), накази (розпорядження) видаються як рішення організаційно-розпорядчого чи нормативно-правового характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основної діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових питань.. При цьому п.123 Постанова №55 визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як відповіді на виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, дорученнях вищих посадових осіб, на запити, звернення, а також кореспонденцію Верховної Ради України, на виконання доручень установ вищого рівня, на запити інших установ, звернення громадян, запити на інформацію, а також як ініціативні та супровідні листи. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ, відтак рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмова в наданні такого дозволу повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу ГУ Держгеокадастру в області. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із клопотанням (заявою), за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив ОСОБА_1 відповідь у формі листа від 22 серпня 2019 року №О-8981/0-5065/0/37-19р. Щодо посилання апелянта на не ефективність обраного судом першої інстанції способу захисту прав позивача судова колегія зазначає, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. Наведених обставин судом першої інстанції не встановлено, напроти судом першої інстанції визнано протиправними дії відповідача у ненаданні адміністративної послуги по заяві позивача, а саме, - за наслідками розгляду заяви позивача, відповідач, як суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення у формі наказу, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа. Оцінка протиправності дій відповідача стосувалася лише тих мотивів, які наведено у листі відповідача від 22 серпня 2019 року. Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що хоч і повноваження відповідача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є дискреційними, проте належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідне клопотання (заяву) позивача про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №420/914/19. Судова колегія вважає помилковим посилання апелянта на правові позиції Верховного Суду у справі №560/798/16-а від 22 січня 2020 року, з огляду на наступне. У цих справах відповідачами є різні органи: у даній справі - ГУ Держгеокадастру в області, а у справі №560/798/16-а - міська рада. Крім того у цих справах склалися різні правовідносини, так, у даній справі позовною вимогою є зобов`язання ГУ Держгеокадастру надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а у справі №560/798/16-а - зобов`язання міської ради прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Тому, судова колегія вважає, що при вирішені даної справи належить орієнтуватися на правову позицію викладену Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №420/914/19. Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судові витрати по справі відсутні. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.