Ухвала КГС ВС № 925/52/18

УХВАЛА 22 червня 2020 року м. Київ Справа № 925/52/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т.Б., Чумака Ю. Я., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз - РП" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз - РП" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСТАНОВИВ: 15.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз - РП" (далі - ТОВ "ІК "Агросоюз - РП", Відповідач) звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у цій справі. Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. За положенням частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У касаційній скарзі ТОВ "ІК "Агросоюз - РП" зазначає, що оскаржувані рішення та постанова незаконні та необґрунтовані, ухвалені з порушенням норм матеріального права, а саме статей 586 Цивільного кодексу України; статей 11, 33, 35 Закону України "Про Іпотеку". Скаржник зазначає, що не є боржником за кредитним договором, а лише заставодавцем, в той час як предмет іпотеки забезпечує повністю заборгованість за кредитним договором, у тому числі погашення витрат, пов?язаних з реалізацією Національним банком України (далі - НБУ) свого права шляхом подання цієї заяви про звернення стягнення - судового збору, отже суди попередніх інстанцій не мали права стягувати судовий збір з відповідача на користь НБУ. Також стверджує, що суд першої інстанції вийшов за рамки позовних вимог, протиправно змінивши позовну вимогу позивача з вимоги немайнового характеру на вимогу майнового характеру, та стягнув судовий збір у розмірі, не відповідному до задоволених ним позовних вимог, а також не з`ясував ціну позову, від якої необхідно розраховувати судовий збір. Наведене залишилося поза увагою суду апеляційної інстанції. Однак, ТОВ "ІК "Агросоюз - РП" не зазначає, у чому саме, на його думку, полягає неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій з відповідним обґрунтуванням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга. За частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду прийнято 04.12.2019, повний текст підписано 09.12.2019, отже останнім днем оскарження цієї постанови, відповідно до положень статті 288 ГПК України, є 30.12.2019. Касаційну скаргу на зазначену постанову скаржник подав 15.04.2020 через суд апеляційної інстанції, що підтверджується відміткою на першому аркуші цієї скарги про її одержання № 09/24/551/20 від 15.04.2020, тобто з пропуском встановленого процесуального строку. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник послався на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (№540-ІХ) Розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пункт 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.". 02.04.2020 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30.03.2020 оприлюднено у газеті "Голос України". Постановою Кабінету Міністрів України № 255 від 02.04.2020 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" карантин оголошено до 24.04.2020. Тобто, строк для оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду, на думку скаржника, є продовженим до закінчення карантину - до 24.04.2020 і, відповідно, є підстави для поновлення пропущеного строку на оскарження. Втім, відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України карантин установлено з 12.03.2020, в той час як строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 закінчився 30.12.2019, тобто до введення карантинних заходів. При цьому скаржник не наводить обставин, наявність яких об`єктивно перешкоджала зверненню з цією касаційною скаргою у межах встановленого процесуальним законом строку, а також до введення карантинних заходів. З огляду на викладене вказані скаржником в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження причини Суд визнає неповажними. Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. Отже, скаржнику необхідно навести обґрунтування з наданням відповідних доказів на підтвердження існування об`єктивних обставин, що стали причиною пропуску процесуального строку подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частин другої, третьої статті 292 ГПК України. Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз - РП" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі № 925/52/18 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 03.08.2020, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя К. М. Пільков Судді Т. Б. Дроботова Ю. Я. Чумак