Постанова 4813 № 522/2165/18

Номер провадження: 22-ц/813/206/20 Номер справи місцевого суду: 522/2165/18 Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.06.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С., при секретарі - Сороколет Ю.С., переглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу №522/2165/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи страхової компанії «Європейський страховий союз» про відшкодування матеріальних збитків за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 7 червня 2019 року у складі судді Чернявської Л.М., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 6 лютого 2018 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що 1 серпня 2017 року з вини відповідача ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої аварійно пошкоджено належний йому транспортний засіб автомобіль марки «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідно до Висновку експерта №02-08-17 від 18 серпня 2017 року про оцінку автомобіля «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконаного експертом ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту визначена рівною 26305,00 грн. Оскільки на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди автоцивільна відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в СК «Європейський страховий союз», якій розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 29 серпня 2017 року за №3620 анульовано ліцензію на провадження страхової діяльності, позов про відшкодування шкоди подається до ОСОБА_2 . Посилаючись на вказані обставини, позивач ОСОБА_1 просив на підставі статей 1166, 1188, 1192, 1194 ЦК України стягнути з відповідача ОСОБА_2 вартість ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля марки «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 в сумі 26305,00 грн., витрати на проведення експертного дослідження в сумі 1000,00 грн., витрати на сплату судового збору в сумі 640,00 грн. (а.с.3-5). Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2018 року відкрито провадження у справі (а.с.32). Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, зазначивши, що його цивільно-правова відповідальність застрахована в СК «Європейський страховий союз», ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну (на одного потерпілого) 50000,00 грн. Позивачем вимоги до страхової компанії не пред`являлись, розмір збитків покривається лімітом страхового відшкодування тому підстави для застосування статті 1194 ЦК України відсутні (а.с.64-66). В ході розгляду справи позивач ОСОБА_4 зменшив розмір відшкодування шкоди до 20305,00 грн. у зв`язку з тим, що отримав від МТСБУ за страховим випадком грошові кошти в сумі 6000,00 грн. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 7 червня 2019 року позов задоволено (а.с.100-101) Висновок суду мотивовано виною відповідача у пошкодженні транспортного засобу позивача та абсолютним правом позивача як потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди. Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов`язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. Висновок суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду України, яка висловлена в постанові від 20 січня 2016 року за результатами розгляду справи №6-2808цс15. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (а.с.107-109). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у відсутності підстав для застосування статті 1194 ЦК України, так як покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплатив страхові платежі, суперечить меті та інституту страхування цивільно-правової відповідальності згідно статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Рішення суду суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в постанові від 4 липня 2018 року в справі №14-176цс18. В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті вимог з огляду на наступне. Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані. Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 1 вересня 2017 року в справі №521/12783/17 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та піддано покаранню у вигляді штрафу. Згідно постанови 1 серпня 2017 року о 16:10 годин водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Lexus», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вулиці Варненській в м. Одесі, під час руху заднім ходом не переконався в безпеці маневру та допустив зіткнення з автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; транспортні засоби отримали пошкодження (а.с.23). Згідно Звіту №02-08-17 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого володільцю транспортного засобу автомобіля «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, під час дорожньо-транспортної пригоди 1 серпня 2017 року (дата огляду 10 серпня 2017 року), складеного ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту визначена рівною 26305,21 грн., вартість матеріального збитку при коефіцієнті фізичного зносу транспортного засобу 0,65 склала 16594,59 грн. (а.с.11-20). За інформацією Моторного (транспортного) страхового бюро України від 16 липня 2018 року за №3.1-05/23022, наданою у справі МТСБУ №48818 ОСОБА_1 щодо відшкодування шкоди, заподіяної йому в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 1 серпня 2017 року о 16:10 за участю транспортного засобу марки «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , встановлено наступне. Відповідно до порядку повернення гарантійних внесків страховиків до фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах шляхом врегулювання страхових випадків, приймаючи до уваги граничні суми, затверджені рішенням Президії МТСБУ від 22 березня 2018 року (Протокол №418/2018), МТСБУ прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 відшкодування шкоди в розмірі 6000,00 грн. При цьому вказано, що доплата відшкодування проводитиметься у випадку, якщо ПрАТ «Європейський страховий союз» буде визнано у встановленому порядку банкрутом та коштів і майна страховика не вистачить для задоволення вимог, згідно підтвердженого затвердженим Господарським судом ліквідаційним балансом страховика (а.с.98). Звернення вимог до ОСОБА_2 мотивовано тим, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в СК «Європейський страховий союз», який розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 29 серпня 2017 року за №3520 анульовано ліцензію на провадження страхової діяльності. Судове рішення у висновку щодо належності відповідача ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 січня 2016 року в справі №6-2808цс15. Притягнення до цивільної відповідальності за шкоду ОСОБА_2 у даному випадка безпідставне з огляду на наступне. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року в справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зроблено висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом №1961-ІУ у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону №1961-ІУ). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який зазнав шкоди. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року в справі №750/15471/15-ц (провадження №14-316цс18) вказано, що у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди. Але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом №1961-ІУ. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом №1961-ІУ у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. ОСОБА_2 є особою, відповідальність якого застрахована в СК «Європейський страховий союз», відтак, у сенсі правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року в справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) та у постанові від 3 жовтня 2018 року в справі №760/15471/15-ц (провадження №14-316цс18), відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальних збитків (шкоди), завданих аварійним пошкодження транспортного засобу, так як відповідати має у даному випадку страховик. Відповідальність страхувальника ОСОБА_2 обмежується різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, а оскільки в даному випадку розмір завданої шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика, то правові підстави для застосування статті 1194 ЦК України також відсутні. Анулювання ліцензії СК «Європейський страховий союз» не надає правових підстав для стягнення заявлених ОСОБА_1 матеріальних збитків (шкоди), так як дана ситуація врегульована Законом України від 1 липня 2004 року 31961-ІУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», про що зазначено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 20 лютого 2020 року в справі №753/15214/16-ц (провадження №14-25цс20). Так, статтею 20 вказаного Закону встановлено, що у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом. Підпунктом «а» пункту 41.2 статті 41 Закону №1961-ІУ визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння та недостатності коштів і майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Статтею 52 Закону №1961-ІУ врегульовано питання припинення членства в МТСБУ, зокрема, повне членство страховика в МТСБУ припиняється у разі позбавлення страховика - повного члена МТСБУ такого статусу, втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ або виключення такого страховика із членів МТСБУ. Страховик, членство якого у МТСБУ припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Наявна в справі інформація Моторно (транспортного) страхового бюро України щодо прийняття рішення в справі №48818 вказує на те, що МТСБУ виплачене ОСОБА_1 відшкодування шкоди в розмірі 6000,00 грн. та роз`яснено, що доплата відшкодування буде проведена у випадку визнання ПрАТ «Європейський страховий союз» у встановленому порядку банкрутом. Із аналізу викладено, рішення суду першої інстанції ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що згідно пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові. Відповідно до положень частин 4,5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Учасники справи в судове засідання 7 травня 2020 року не з`явились, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи в установленому законом порядку; для прийняття рішення в справі наявні достатні матеріли; справа в провадженні суду апеляційної інстанції з липня 2019 року; учасники справи мали достатньо процесуального часу для надання суду письмового обґрунтування власних позицій. Відтак, справа розглядається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи у сенсі положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення. Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 7 червня 2019 року - скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи страхової компанії «Європейський страховий союз» про відшкодування матеріальних збитків - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 12 червня 2020 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді Л.Г.Ващенко Є.С.Сєвєрова